Фіброаденома молочної залози - симптоми, лікування, причини

Що таке фіброаденома?

Фіброаденома молочної залози є доброякісною пухлиною, що виникає з залізистої тканини з перевагою сполучного компонента. Вона найчастіше виявляється у жінок віком до 35 років. Зазвичай, це одиничне утворення, яке має щільну і еластичну текстуру, вільне від прилеглих тканин та підвижне. У 10-15% випадків виявляються множинні фіброаденоми, що виникають в обох грудях. Як правило, фіброаденома не викликає болю, не супроводжується запальними симптомами і має дуже низький ризик переродження в злоякісну пухлину (менше 1%).

Які симптоми фіброаденоми молочної залози?

Найчастіше фіброаденома виявляється у жінок віком 20-30 років. У більшості випадків виявлення відбувається самостійно або під час обстеження. Клінічно утворення зростає повільно і, як правило, проходить безсимптомно.

Основні ознаки фіброаденоми:

• локалізація, переважно, в області, прилеглій до ареоли, в верхньому зовнішньому квадранті;
• при значних розмірах її можна добре візуалізувати як підшкірне утворення;
• при пальпації вузол має щільну структуру, не викликає больових відчуттів, легко підвижний і добре відокремлений від навколишніх тканин;
• звичайні розміри утворення варіюються від 1 до 5 см;
• виділення з сосків відсутні;
• не спостерігається збільшення підмошкових лімфатичних вузлів.

Під час вагітності та лактації фіброаденома може помітно збільшуватися, а після настання клімаксу, як правило, відзначається її регресія та гіалінове переродження з подальшим утворенням кальцифікатів.

Що викликає фіброаденому молочної залози?

Гормональні фактори відіграють ключову роль у розвитку фіброаденоми. Роботу молочної залози регулює ендокринна система, тому будь-які гормональні порушення можуть призвести до утворення новоутворення.

Фактори, що сприяють гормональним збоям:

• генетична схильність;
• ендокринні патології (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози та гіпофізу, ожиріння);
• гінекологічні запальні захворювання;
• аборти;
• відсутність вагітності в репродуктивний період;
• вживання гормональних контрацептивів;
• занадто короткий або тривалий період грудного вигодовування;
• раній початок менструації та пізня менопауза;
• порушення менструального циклу;
• травми грудей;
• стресові ситуації та нервові потрясіння;
• шкідливі звички (куріння, алкоголь).

В залежності від розташування щодо молочних проток розрізняють різні типи фіброаденоми: інтраканалікулярну, периканалікулярну, змішану і листову, яка зустрічається рідше і є граничним станом для переродження в рак молочної залози. Також за ступенем зрілості можна виділити зрілу щільну і незрілу м'яку форму.

Як діагностується фіброаденома молочної залози?

Процес діагностики починається з огляду та збору анамнезу, а також скарг пацієнтки. Далі слідує клінічний огляд грудей і пальпація в різних положеннях.

Інструментальні методи обстеження:

• УЗД молочних залоз (дозволяє визначити розмір, контури, структуру, рівень кровопостачання утворення і стан лімфатичних вузлів);
• тонкоігольна аспіраційна біопсія з подальшим цитологічним дослідженням;
• гормональний аналіз (пролактин, прогестерон, естрадіол);
• жінкам старше 40 років рекомендована мамографія (рентгенографічне дослідження молочних залоз у прямій та боковій проекції);
• РТМ-дослідження (метод, заснований на вимірюванні температури);
• в необхідних випадках можуть застосовуватися методи КТ і МРТ.

На основі цих досліджень проводиться диференційна діагностика, яка іноді може бути складною. Навіть під час гістологічного дослідження можуть виникати труднощі в інтерпретації морфології утворення.

Які методи лікування фіброаденоми молочної залози?

Тактика лікування визначається лікарем на основі клінічних даних, морфологічного типу пухлини та результатів обстеження. Фіброаденоми не підлягають консервативному лікуванню і вимагають хірургічного видалення, за винятком випадків, коли розмір пухлини не перевищує 1 см, існують незрілі форми, підлітковий вік, менопауза та відсутність злоякісних ознак. У таких випадках пацієнтки знаходяться під динамічним спостереженням з проведенням мамографії та УЗД молочних залоз кожні 6 місяців. Крім того, можуть бути призначені гормональні та рослинні препарати (Прожестожель, Мастодинон та інші).

В даний час доступні малоінвазивні методи видалення:

• лазерне видалення;
• кріоабляція;
• радіохвильова хірургія;
• вакуумна аспіраційна біопсія.

Сучасні методи відрізняються високою безпекою та ефективністю. Якщо ці методи не підходять, то проводиться традиційна хірургічна операція.

Показання до оперативного лікування:

• листова форма;
• розміри більше 2 см;
• швидке зростання пухлини;
• підозра на злоякісне новоутворення;
• підготовка до вагітності (видалення пухлини перед плануванням).

Операція може бути виконана двома способами: при підозрі на рак разом з ділянкою молочної залози (секторальна резекція) або при відсутності таких підозр проводить ізольоване видалення пухлини (енуклеація). Видалені зразки відправляються на гістологічне дослідження.

Тривалість операції складає від 15 до 40 хвилин, після чого пацієнтка залишається в стаціонарі від 2 годин до доби. Шви знімаються через 7-10 днів. Прогноз після хірургічного видалення в цілому сприятливий. Тим не менше, успішне втручання не виключає ризику рецидиву, тому по завершенню лікування може бути призначена профілактична терапія.

Висококваліфіковані хірурги медичного центру проводять планові та екстрені хірургічні операції на молочних залозах, включаючи видалення фіброаденоми. Відділення гінекології центру оснащене сучасними операційними та комфортабельним стаціонаром для післяопераційного догляду. Висока кваліфікація, інноваційні методики та досвід хірургів допомагають зробити втручання менш травматичними та знизити ризик ускладнень після операції.