Педикульоз - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Раніше вважалося, що педикулез переважно турбує людей з низьким рівнем життя та нерегулярною гігієною. Однак сучасні дослідження показали, що чистота волосся не має значення, і заразитися цим захворюванням можуть усі, незалежно від соціального статусу. Педикулез є широко поширеною проблемою — щорічно до 10-12 мільйонів людей страждають від цього захворювання. Порівнявши ці цифри з обсягами продажу протипедикульозних засобів в аптеках, можна зробити висновок, що більшість випадків залишається незареєстрованими, оскільки пацієнти вирішують проблему самостійно, не звертаючись до лікаря.

Ознаки педикулезу можуть спостерігатися у людей будь-якого віку та статі, але особливо часто він зустрічається у дівчаток шкільного віку з довгим волоссям. Це пов’язано з високою соціальною активністю цієї групи, яка включає часті фізичні контакти (обійми) та використання загальних засобів особистої гігієни (гребінці), шпильок та головних уборів.

Види

Існує чотири основні типи педикулезу, залежно від виду паразита:

• головний (уражаються волосся на голові);
• платтяний (воша об’єднується в одязі та на тих ділянках тіла, які контактують з ним – на шиї, талії, поясниці, ногах);
• лобковий (воша вражає область лобка, пах, підмишечні ямки, а також вії);
• змішаний (уявляє собою поєднання двох або трьох типів вошей у одного пацієнта).

Симптоми

Основним симптомом головного педикулезу є виявлення живих вошей в області волосистої частини голови, а також яєць (гнид), прикріплених до волосся. Найчастіше їх знаходять у зонах з густим волоссям – над вухами та на потилиці. Воші живляться кров’ю господарів, проколюючи шкіру голови своїм хоботком. При цьому слина комах може спричинити алергію, що веде до почервоніння шкіри та свербіння, особливо посилюється вночі. Пацієнти часто чешуть уражені ділянки, що може призвести до їх подразнення та інфекції.

У процесі свого життя воша відкладає яйця (гниди), прикріплюючи їх до основи волосся. Для їх активного розвитку потрібне тепло, тому вони розміщуються на відстані 3-5 мм від шкіри. Швидкість зростання волосся становить близько 0.5 мм на день, і за розташуванням гнид можна визначити, як давно сталося зараження.

При значній кількості вошей пацієнти відчувають, що «щось рухається в голові», при візуальному огляді можна помітити червону висипку, яка нагадує горбки (місця укусів комах), гнійні скоринки та збільшені лімфатичні вузли (заушні, потиличні). При тривалому відсутності лікування в волоссі може накопичуватися маса з мертвих комах, їх слини і шкіри, створюючи сприятливі умови для виживання та розмноження вошей.

Ознаки зараження платтяною вошею включають:

• виявлення комах і гнид на одязі, особливо в складках та на ділянках з рясним ростом пушкових волос;
• інтенсивний свербіж уражених областей;
• сухість та лущення шкіри;
• висипи у вигляді горбків на червоному фоні;
• ділянки коричневої пігментації;
• рубці на місці глибоких чесів.

Лобковий педикулез проявляється сильним свербінням у місцях укусів вошей та наявністю як живих особин, так і їх яєць на волоссі в області лобка та анальної ділянки. На шкірі можуть з’являтися червоні папули (горбки), які не змінюють кольору при натисканні та залишають синюваті плями. Збільшені та болісні пахові лімфатичні вузли також можуть бути ознакою великої кількості вошей.

Причини

Педикулез викликаний паразитуванням вошей. На людині можуть жити три види цих комах:

• головна воша – Pediculus humanus capitis;
• платтяна воша – Pediculus humanus corporis;
• лобкова воша – Phtirus pubis.

Цикл життя вошей становить 25-35 днів, протягом яких з гниди з’являється зріла особина.

Головна воша відкладає гниди у підстави волосся, прикріплюючи їх спеціальною клейкою речовиною. У сприятливих умовах через 7-10 днів з гниди вилуплюється молода воша-німфа, яка росте, линяє кілька разів і через 1.5-2 тижні стає статевозрілою та здатною до розмноження. Без їжі воша виживає до 2.5 доби.

Платтяна воша більша за розміром і живе в швах одягу, де також відкладає яйця. Зазвичай вона зустрічається у людей, які не стежать за гігієною та рідко змінюють одяг. Самки відкладають яйця, з яких через 1-1.5 тижня з’являються нимфи, а через 2 тижні вони стають дорослими. Платтяна воша живе близько 18 діб, без їжі – до 2 днів.

Лобкова воша також проходить аналогічні стадії за 30 днів. За останні роки захворюваність цим видом знизилась через популярність епіляції, що робить зараження неможливим.

Інфекція передається при тісному контакті з зараженою людиною або, рідше, через загальні предмети (постільна білизна, головні убори, гребінці). Лобкова воша може передаватися і під час статевого акту.

Діагностика

Діагностика педикулезу не становить особливих труднощів. При огляді волосистої частини голови або ділянок шкіри з пушковими волоссями можна виявити живих вошей, наявність характерних висипів, чесів та запальних процесів, а також збільшені лімфатичні вузли. Яйця шкідників (гниди) також будуть видимі, вони глибоко прикріплені до волосся. Зовнішній вигляд гнид може нагадувати лупу, але на відміну від неї, гниди не відшаровуються від волосся. Якщо живу гниду видалити, то при її стисканні вона тріскається з характерним звуком. Гниди також флуоресціюють під ультрафіолетовим світлом за використання лампи Вуда, що допомагає в диференційній діагностиці.

Лікування

Лікування більшості випадків педикулезу проводиться амбулаторно. Госпіталізація необхідна тільки пацієнтам, які перебувають у умовах, де неможливо провести самостійне лікування.

Для запобігання зараженню оточуючих пацієнт з педикулезом повинен бути ізольований. Діти не повинні відвідувати навчальні заклади до повного одужання.

Основу терапії складає хімічний метод, який включає застосування спеціальних розчинів, лосьйонів та кремів, що знищують комах. Ці препарати можна купити в аптеці, вони діють на основі нервово-паралітичного ефекту або блокування дихальної системи вошей. Способи застосування таких засобів залежать від їх складу та віку пацієнта, і перед використанням необхідно ознайомитися з інструкцією. Як правило, препарати, ефективні проти дорослих вошей, не діють на гнид, тому застосування має повторюватися через 7-10 днів. Сучасні методи лікування педикулезу діють як на дорослих, так і на дітей, дозволяючи впоратися з проблемою за кілька днів.

Якщо воші виявлені в невеликій кількості, може бути достатньо механічного видалення. Для цього використовують гребінь з довгими частими зубцями. Перед вичісуванням волосся слід намочити, добре розчесати, після чого кожну прядь прочісують не менше двох разів, перевіряючи гребінь на наявність яєць та живих вошей, а також періодично обробляючи його окропом.

В даний час механічний метод застосовують лише в комплексі з хімічними засобами. Вичісування проводять після обробки волосся спеціальними препаратами.

Фізичний метод застосовується для обробки предметів, таких як постільна білизна, одяг, головні убори та рушники. Речі, потенційно інфіковані вошами, кип’ятять, пропрасовують гарячою праскою з обох сторін або обробляють в дезінфекційних камерах. Усі речі, що контактували з пацієнтом, також повинні пройти термічну обробку, щоб запобігти повторному зараженню.

Реабілітація

Складне лікування педикулезу та дотримання заходів профілактики допоможуть остаточно впоратися з захворюванням та уникнути повторного зараження. Реабілітаційні процедури після одужання не потрібні.