Вульвіт - симптоми, лікування, причини

Що таке вульвіт?

Вульвіт — це досить поширене запальне захворювання зовнішніх статевих органів жінок, при якому запалюється вульва. До основних симптомів цього недугу належать свербіж, паління, рясні виділення, набряклість статевих губ, а також дискомфорт під час сечовипускання та статевого акту.

Причини вульвіту

Вульвіт може виникати через недотримання правил особистої гігієни, отримання травм на зовнішніх статевих органах, наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, або порушень в ендокринній системі. Це захворювання може проявлятися в гострій або хронічній формі, а його діагностика здійснюється лікарем-гінекологом.

Основною причиною вульвіту вважається наявність умовно патогенної флори в жіночому організмі, яка починає активно розмножуватися під впливом таких факторів:

• Присутність інфекційних агентів — стрептококів, стафілококів, кишкової палички, а також грибків, що викликають неспецифічні форми захворювання. Специфічні вульвіти викликані гонококками, хламідіями та трихомонадами;
• Оральний секс може призвести до розвитку вульвіту;
• Надмірне використання антибіотиків, гормональних препаратів і засобів, які пригнічують імунітет;
• Захворювання, такі як діабет, лейкоз або рак, можуть сприяти розвитку вульвіту;
• Злоякісні пухлини статевих органів можуть стати причиною цього стану;
• Вагініт, ендоцервіцит, піосальпінкс;
• Запалення сечової системи, такі як уретрит або цистит;
• Нетримання сечі;
• Різні свищі та гельмінтози;
• Алергічні реакції на компоненти засобів гігієни, парфумерії та побутової хімії;
• Небажані термічні процедури;
• Недотримання гігієнічних норм;
• Довге перебування у вологому одязі або воді;
• Механічні травми, такі як мастурбація або їзда на велосипеді.

Крім того, низький рівень естрогенів, що може спостерігатися у дівчаток, дівчат і жінок у постменопаузі, також викликає розвиток вульвіту.

Симптоми вульвіту

Як стверджують фахівці, симптоми вульвіту залежать від його форми та стадії. Ось основні прояви:

• Запалення клітора та статевих губ, поява виразок та ерозій, ураження пахових складок та верхньої частини стегон;
• Виділення сіро-зеленого або гнійного характеру;
• Дискомфорт при сечовипусканні, болісні відчуття під час сексу, свербіж і паління;
• Збільшення пахових лімфатичних вузлів та підвищення температури тіла;

Слід зазначити, що неправильне або неадекватне лікування може призвести до хронічного перебігу захворювання.

Ознаки хронічного вульвіту

Хронічна форма вульвіту може проявлятися зниженням свербежу та паління. Уражаються внутрішні статеві органи, найчастіше з мінімальними виділеннями.

Існує кілька типів вульвіту, кожен з яких має свою клінічну картину і підхід до лікування:

• Кандидозний — викликаний дріжджоподібними грибками роду Candida;
• Бактеріальний — пов'язаний з інфекціями, що передаються статевим шляхом;
• Атрофічний — може призводити до ерозії;
• Язвенний — характеризується утворенням нальотів на статевих органах;
• Спайковий — спостерігається у дівчаток і призводить до спайки статевих губ.

Діагностика захворювання

Діагностика вульвіту включає кілька етапів. Однією з переваг є сучасне обладнання та досвідчені спеціалісти, які проводять аналізи.

Спочатку фахівці ретельно вивчають анамнез і скарги пацієнтки, а потім призначають необхідне обстеження. Зручність полягає в тому, що всі аналізи можна здати в одному медичному центрі, що й робить популярним місцем для пацієнтів. Лабораторії клініки забезпечують високі стандарти безпеки та надійності, а вартість послуг представлена на сайті.

Основні етапи діагностики вульвіту включають:

• Збір інформації про скарги та симптоми;
• Аналіз історії захворювань пацієнтки;
• Отримання даних про переносимість медикаментів;
• Огляд зовнішніх статевих органів, включаючи бімануальне або пальцеве дослідження;
• Забір матеріалу для онкоцитологічного аналізу для виявлення причин та визначення чутливості до антибіотиків;
• Кольпоскопічне дослідження для огляду вульви;
• Аналіз калу на наявність гельмінтів.

Деякі симптоми вульвіту можуть збігатися з проявами інших захворювань, наприклад, свербіж також може свідчити про педикульоз, коросту, псоріаз та інші стани. При відсутності ефективного лікування вульвіт може призвести до передракових станів, що робить вкрай важливим проведення кваліфікованої діагностики та лікування.

Якщо причиною вульвіту є паразити, призначаються заходи по їх усуненню, після чого розпочинається лікування. Обов'язково перевіряється наявність інших патологій, що впливають на імунітет.

Пройшовши комплексну діагностику, можна скласти чітку картину захворювання та визначити його істинні причини.

Профілактика вульвіту

Запобігти будь-якому захворюванню можливо завдяки дотриманню ряду профілактичних заходів. Лікарі клініки рекомендують стежити за хронічними осередками інфекції та дотримуватися таких рекомендацій:

• Дотримання правил гігієни статевих органів;
• Уникати носіння тісної синтетичної білизни;
• Вести здоровий спосіб життя: займатися спортом, правильно харчуватися та уникати стресів;
• Підтримувати збалансоване харчування;
• Вправи для зміцнення імунної системи;
• Якщо з'явилися тривожні симптоми вульвіту, не варто займатися самолікуванням — необхідно негайно звернутися до лікарів для консультації та призначення відповідного лікування.