Кондиломи - симптоми, лікування, причини

Що таке кондиломи?

Кондиломи є бородавкоподібними утвореннями, які виникають в області аногенітального тракту (перехідна зона, пряма кишка, статеві органи). Дане захворювання є наслідком інфекційної активності папіломавірусу з низьким онкогенним потенціалом. У рідкісних випадках кондиломи можуть бути пов'язані з онкологічними захворюваннями, оскільки протягом короткого часу існує ризик їх прогресії до злоякісного новоутворення Бушке-Левенштейна.

Види кондилом

Кондиломи діляться на два основних типи:

• генітальні – у чоловіків локалізуються на статевому члені, у жінок – на вульві та шийці матки;
• анальні – розташовуються на перехідній зоні і навколо ануса, а також на початку прямої кишки.
  

В залежності від морфології розрізняють:

• острокінцеві кондиломи (викликані вірусом з низьким онкогенним ризиком; інкубаційний період становить від 2-3 тижнів до 6 місяців; зовні нагадують кольорову капусту; колір варіюється від бежевого до червонуватого; часто локалізуються на статевому члені, статевих губах, в області ануса; при травматизації можуть збільшуватися в розмірах до 3-5 см і іноді інфікуються вторинними інфекціями);
• плоскі кондиломи (зазвичай знаходяться на шийці матки або стінках піхви; викликані ВПЧ 16 та 18 типів – мають потенційну небезпеку для озлокачествлення).

Також виділяють папулезні кондиломи, які являють собою бородавки на широкій ніжці, схильні до мокнення. Вони не пов'язані з ВПЧ і є вторинним проявом сифілісу.

Симптоми кондилом

Симптоматика проявляється не одразу після зараження. В середньому інкубаційний період у чоловіків становить 11-12 місяців, а у жінок – близько 5-6 місяців.

Кондиломи виглядають як остроконечні утворення, що виступають над рівнем шкіри в аногенітальній області. Колір шкіри в зоні ураження не змінений. При терті або расчесуванні може виникати запалення – кондилома червоніє, набрякає і стає болючою.

Додаткові прояви та наслідки папіломавірусної інфекції включають:

• рак шийки матки;
• анальний рак (особливо у чоловіків);
• злоякісні утворення вульви та піхви;
• рак ротової порожнини та ротоглотки;
• неоплазія пеніса;
• рецидивуючий респіраторний папіломато́з – бородавки на голосових зв'язках і в дихальних шляхах.

Причини кондилом

Основна причина появи кондилом – це зараження папіломавірусом. Передача вірусу відбувається статевим шляхом. У групу ризику потрапляють молоді люди, особливо ті, хто веде активне статеве життя і має багато статевих партнерів. Це пов'язано з незрілістю захисних механізмів статевої системи.

Хоча гострий тип кондилом викликаний інфекціями з низьким онкогенним ризиком, можливе спільне інфікування різними штамами вірусу. Важно пам'ятати, що папіломавірус у 100% випадків пов'язаний з розвитком раку шийки матки, у 90% – раком прямої кишки, у 40% – вульви та піхви, у 12% – ротоглотки та у 3% – рота.

Після потрапляння в організм вірус вражає базальний шар епітелію і може існувати в двох формах:

• доброкачественій, що не порушує хромосомний набір;
• злоякісній, з інеграцією генетичного матеріалу вірусу в генетичний матеріал клітини.

Процес інфекції може включати кілька етапів:

• Персистенція – вірус не викликає змін у клітинах, не зачіпаючи хромосомний набір; на даній стадії симптомів немає, проте спеціальні лабораторні тести можуть виявити факт інфікування.
• Клінічні прояви без дисплазії – більшість аногенітальних кондилом знаходяться саме на даній стадії.
• Дисплазія різного ступеня – характерна для високоонкогенних вірусів і може призвести до карциноми з утворенням атипових клітин.

Діагностика кондилом

Встановити діагноз аногенітальних кондилом нескладно, достатньо візуального огляду. Це може здійснити дерматолог, гінеколог/уролог або проктолог, в залежності від первісного звернення пацієнта.

Однак основна увага в діагностиці папіломавірусної інфекції приділяється визначенню ступеня онкогенності збудника. Для цього використовують полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), яка виявляє ДНК різних штамів вірусу і дозволяє кількісно оцінити їх. Вірусна навантаження, визначена ПЛР, допомагає прогнозувати ризик диспластичних змін.

У деяких пацієнтів папіломавірусна інфекція може супроводжуватися іншими інфекціями сечостатевої системи, тому також проводиться тестування на мікоплазмоз, уреаплазмоз, хламідіоз, герпес тощо.

Методи лікування кондилом

Не кожне зараження папіломавірусом завершується утворенням кондилом – приблизно 80% випадків закінчуються одужанням, і лише 20% пацієнтів потребують лікування.

Консервативні методи лікування

Видалення кондилом може здійснюватися з допомогою хімічних агентів, що викликають руйнування інфікованих клітин (хімічна деструкція), однак ці методи менш ефективні порівняно з мінімально інвазивними хірургічними методами.

Після видалення кондилом у пацієнта не можна говорити про повне одужання, оскільки вірус може залишатися в латентній формі в навколишніх тканинах. Тому в рамках комплексної терапії використовуються імуномодулятори, які стимулюють протипухлинний імунітет і знижують ризик повторного виникнення кондилом.

При наявності супутніх урогенітальних інфекцій їх слід лікувати одночасно, оскільки вони знижують імунний відповідь і сприяють прогресуванню папіломавірусної інфекції.

Хірургічне лікування кондилом

Хірургічні методи дозволяють видалити патологічні ділянки клітин. Для цього застосовуються різні малоінвазивні технології:

• кріотерапія – обробка кондилом рідким азотом, що призводить до заморожування тканин;
• лазерна випаровування – лазер випаровує рідини з клітин, в результаті чого інфіковані епітеліоцити і вірус гинуть;
• електрокоагуляція – припікання кондилом в інтимній зоні електричним струмом, що викликає згортання білка і загибель клітин;
• хірургічне висічення – в теперішній час рідкість через високий ризик утворення рубців.

Профілактика кондилом

Основним методом профілактики є ведення статевого життя з перевіреними партнерами. Рекомендується проводити лабораторні тести як для чоловіків, так і для жінок до початку інтимних стосунків. На сьогодні не існує ненадійних методів, які змогли б гарантувати захист від папіломавірусу – навіть використання презервативів знижує ризик лише на 40%.

Єдиним перевіреним способом захисту від папіломавірусу є вакцинація. Вакцини містять вірусоподібні частинки, які допомагають виробити імунну відповідь, при цьому не викликаючи зараження.

Титри антитіл досягають максимуму після трьохкратного введення вакцини, а стійкий імунітет зберігається протягом 5-8 років (в залежності від типу вакцини). Дослідження показали, що вакцини від ВПЧ не мають негативного впливу на організм, не впливають на фертильність і не викликають аутоімунних захворювань.

Реабілітація після операції

Після видалення кондилом пацієнт може покинути заклад одразу, госпіталізація не потрібна – це амбулаторна процедура. Однак вдома слід дотримуватись певних правил:

• дотримуватись гігієни;
• обережно витирати перехідну зону та статеві органи одноразовими паперовими рушниками;
• при незначних сукровичних виділеннях використовувати щоденні прокладки (це нормально).

Необхідні контрольні огляди у лікаря для стеження за процесом загоєння.