Біль при статевому акті - симптоми, лікування, причини

Диспареунія

Причини болю під час статевого акту (диспареунія) у жінок можуть бути як фізіологічного, так і психологічного характеру. Цей стан може призводити до зниження сексуального потягу, незадоволення інтимним життям, депресії та ускладнень у особистих стосунках. У деяких випадках диспареунія може свідчити про наявність гінекологічних захворювань. Для виявлення її причин важливо звернутися до лікаря.

Захворювання

Біль під час статевого акту може бути єдиним симптомом захворювань репродуктивної системи.

Типи

За походженням виділяють психогенний, фізіологічний (органічний) і змішаний види болю під час статевої близькості.

• Фізіологічний виникає на фоні існуючих патологій: запалення, ерозії, спайки, зсуви органів, атрофічні процеси.
• Психогенний. Дискомфорт не пов'язаний з органічними захворюваннями. Причиною є тривожні розлади, фобії.
• Змішаний тип (психосоматичний) поєднує органічні патології та психологічні проблеми.

Залежно від моменту виникнення, біль у вагіні може бути первинною і вторинною. Перша виникає з початку статевих відносин, друга — на фоні нормальною інтимного життя внаслідок різних факторів.

За локалізацією, біль у процесі статевого акту у жінок буває поверхневою (в області зовнішніх статевих органів) і глибокою (в області малого таза).

Причини болів

Органічні причини дискомфорту в інтимній зоні:

• сухість слизових через нестачу естрогенів, атрофія в предменопаузі;
• запальне захворювання вагіни, вульви або шийки, бартолінових залоз;
• вагінізм;
• вроджені аномалії статевих органів;
• ускладнення після пологів (розриви, травми);
• кондиломи та інші новоутворення вагіни;
• синдром Шегрена (порушення залоз внутрішньої секреції).

Сухість вагіни може розвиватися на фоні прийому деяких медикаментів, таких як антидепресанти, гіпотензивні засоби, нейролептики та антигістамінні засоби.

Причини глибоких больових відчуттів:

• вигин матки, її пролапс;
• варикозне розширення вен у тазу;
• ендометріоз;
• хронічні тазові болі різного походження;
• спайки;
• запальні процеси в матці та придатках;
• інтерстиційний цистит.

Психологічний фактор може полягати в негативному досвіді сексуальних відносин. У жінки може розвиватися підсвідомій страх, який призводить до спазму вагінальної мускулатури та нестачі змазки. Інші психогенні фактори:

• відсутність довіри та близькості у відносинах;
• страх завагітніти або підхопити інфекцію;
• депресія, негативні емоції, тривожність, хронічний стрес;
• несумісність сексуальних темпераментів партнерів.

Також можливі ідіопатичні болі, коли лікарі не можуть виявити ні органічні, ні психогенні patologii.

Загальні супутні стану

Вагініт (кольпіт)

Запалення слизової вагіни є однією з найбільш поширених гінекологічних проблем, з якою стикаються багато жінок. Запальний процес часто поширюється на вульву, викликаючи вульвовагініт.

Болісні відчуття можуть виникати не тільки під час статевого акту, але й у повсякденному житті, часто супроводжуючись неприємним запахом та виділеннями. При хронічному перебігу симптоми можуть бути незначними, з рідкісними загостреннями.

Причиною найчастіше є інфекційні агенти, які потрапляють у вагіну при незахищеному сексі, а також умовно-патогенні мікроорганізми, які розмножуються внаслідок порушення гігієнічних норм і зниженого імунітету. Показниками ризику є:

• діагностичні процедури;
• внутрішньоматкові засоби;
• аборти;
• гормональні порушення.

Існують також неінфекційні вагініти, які проявляються внаслідок алергічної реакції на засоби гігієни. Для лікування важливо використовувати препарати, чутливі до збудника, а також зміцнювати імунну систему.

Вульводинія

Вульводинія — це болісність вульви, включаючи статеві губи, клітор і переддвер'я вагіни. Біль може мати різну інтенсивність і іноді супроводжуватися свербінням. Патологія найчастіше виникає у жінок віком 25-35 років. Причини можуть бути наступними:

• інфекції;
• алергічні реакції;
• травми;
• психологічні фактори;
• атрофічні зміни;
• обмінні порушення, обумовлені діабетом або нирковою недостатністю;
• запалення малих залоз переддвер'я вагіни.

Існує також спонтанна вульводинія, яка не проявляється в стані спокою, але дискомфорт виникає під час використання тампонів, активної фізичної активності або під час статевого акту. Як правило, ця форма патології пов'язана з порушеннями в роботі статевого нерва.

Під час лікування важливо уникати інтимної близькості та мінімізувати механічний вплив на вульву. Для лікування інфекційного запалення можуть призначатися антибіотики та противірусні препарати у формі супозиторіїв або інтравагінальних таблеток. Видалення уражених залоз також можливе, але може не виключити можливі фантомні болі.

Також у терапії важливо враховувати корекцію харчування, оскільки деякі продукти можуть викликати роздратування слизової. Рекомендовані вправи Кегеля та фізіотерапія.

ЦERVIЦИТ

Запалення шийки матки частіше за все викликане трихомонадами, хламідіями, гонококками або блідою трепонемою. Неінфекційні причини можуть включати:

• неопластичні зміни;
• травми;
• нестача естрогенів.

Цервіцит може протікати майже безсимптомно. Жінки можуть відзначати сіруваті або жовті виділення та кров'янисті виділення між менструаціями.

Лікування включає використання противірусних і антибактеріальних препаратів, іноді призначаються фізіотерапевтичні процедури.

Спайковий процес у малому тазі

Спайкові процеси виникають у результаті утворення сполучної тканини після запалень, травм або операцій. Це може викликати болі і обмежувати рухливість органів. Лікування залежить від причини спайкового процесу:

• при інфекціях призначаються антибіотики та НПЗП;
• при екстрагенітальному ендометріозі можуть використовуватися гормони;
• для розсмоктування спайок показані фібринолітичні ферменти та фізіотерапія.

Якщо стан запущений або лікування неефективне, може знадобитися хірургічне втручання.

Сухість вагіни

Сухість слизових вагіни може викликати свербіння, печіння та дискомфорт. Проблема часто виникає під час клімаксу, але може також зустрічатися у молодих жінок. Це може бути пов'язано з дефіцитом естрогену. Фактори ризику включають:

• видалення яєчників;
• рентгенотерапія;
• гормональні порушення;
• тимчасові зміни рівня естрогенів, пов'язані з лактацією, вагітністю або прийомом контрацептивів;
• ожиріння;
• сидячий спосіб життя.

Негативно впливати на слизову можуть засоби для інтимної гігієни та бар'єрні контрацептиви. Спочатку дискомфорт може виникати під час сечовипускання та гігієнічних процедур, а потім під час статевого акту. Лікування включає гормональні, протизапальні та регенераційні препарати, а при запаленні — антибіотики.

Методи терапії

Лікар обирає методи лікування на підставі результатів діагностики. Для боротьби з запаленнями призначаються антибіотики, НПЗП та противірусні препарати. Дефіцит естрогенів можна компенсувати за допомогою місцевих гормональних засобів: гелів, свічок або кремів. Відновлення ушкодженої слизової ефективно здійснюється з використанням регенеруючих препаратів. Стану, такі як кісти, міоми, дисплазія, поліпи і пролапс органу, можуть вимагати хірургічного втручання.

Якщо диспареунія має психогенне походження, необхідно звернутися до психолога або сексолога, які допоможуть виявити і виправити проблему.