Цервіцит - симптоми, лікування, причини

Що таке?

Цервіцит є поширеним гінекологічним захворюванням, яке проявляється запаленням шийки матки. Симптоми захворювання включають слизові та гнійні виділення з піхви, болісні відчуття в нижній частині живота, а також дискомфорт під час сечовипускання і під час статевого акту.

Причиною виникнення цервіциту є інфекції, які проникають у канал шийки матки, включаючи стрептококи, стафілококи, ентерококи і кишкову паличку. Менш часто запалення може бути викликане гонококами, хламідіями, трихомонадами або вірусами. У рідкісних випадках захворювання може бути викликане сифілісом або туберкульозом.

Якщо не вжити своєчасних заходів лікування, цервіцит може перейти на внутрішні статеві органи – маткові труби і яєчники. На пізніх стадіях це захворювання стає важко піддається лікуванню та може бути однією з основних причин жіночого безпліддя.

Симптоми цервіциту

Небезпека цервіциту полягає в тому, що на ранніх стадіях він може протікати безсимптомно, і жінка може навіть не підозрювати про наявність захворювання. Перші симптоми цервіциту можуть включати:

• гнійні, творожисті або слизові виділення з піхви;
• тягучі болі в області нижнього живота.

У міру розвитку хвороби можуть з'явитися наступні симптоми, пов'язані з поширенням інфекції:

• болісні відчуття в зоні перинеума;
• припухлість та почервоніння статевих губ;
• часті позиви до сечовипускання, включаючи помилкові;
• больові відчуття під час статевого акту, часто з кров'яними виділеннями;
• свербіж і печіння в піхві.

При затяжному лікуванні захворювання може перейти в хронічну форму, що може призвести до виникнення інших запальних захворювань, таких як ендометрит і аднексит.

Причини цервіциту

Основною причиною цервіциту є інфекції. Інфікування може бути викликане різною патологічною мікрофлорою: бактеріальною, вірусною, грибковою, паразитарною або їх комбінаціями. У нормальних умовах шийка матки захищена слизовою оболонкою, але при її порушенні та зниженні імунного захисту може відбутися інфекція, особливо під час втручань у порожнину матки.

Фактори, що сприяють розвитку цервіциту, включають:

• Механічні пошкодження та травми, що можуть статися під час статевих актів, використання маткового кільця, частого спринцювання або неправильного використання тампонів.
• Пологи, аборти та діагностичні вишкрібання, які можуть травмувати ендометрій і знизити захисні функції організму після цих процедур.
• Хронічні або гострі інфекції, здатні ослабити імунну відповідь організму.
• Невиконання правил особистої гігієни та несвоєчасна заміна тампонів (рекомендується кожні 4 години).
• Менструація, адже під час цього процесу репродуктивні органи піддаються інфекціям через видалення слизової пробки та зміни середовища у піхві.

Діагностика цервіциту

Досвідчений фахівець може легко діагностувати цервіцит. Патологія визначається під час гінекологічного огляду з використанням вагінальних дзеркал і кольпоскопа. Основні ознаки включають:

• гіперемія та набряк шийного каналу;
• обільні виділення з піхви;
• ерозивні або псевдоерозивні зміни на шийці матки.

При встановленні діагнозу головною метою лікаря є виявлення причин запального процесу. Для цього пацієнтці рекомендуються наступні методи дослідження:

• Ультразвукове дослідження органів малого таза для виявлення супутніх захворювань сечостатевої системи.
• Аналіз виділень з шийки матки та піхви.
• Цитологічний мазок, який виконується для визначення характеру запалення.
• Аналіз на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом.
• Стандартні лабораторні дослідження, такі як загальний аналіз крові та аналіз сечі.

При діагностиці лікареві необхідно звернути увагу на історію пологів, абортів, вишкрібань або інших хірургічних втручань, які можуть бути пов'язані з розвитком запалення шийки матки.

Лікування цервіциту

Лікування цервіциту призначається індивідуально, з урахуванням збудника та особливостей організму жінки. Процес терапії включає два етапи: перший спрямований на знищення інфекції та полегшення симптомів, другий – на відновлення мікрофлори піхви та зміцнення імунного захисту.

Вибір медичних препаратів повинен здійснюватися виключно кваліфікованим гінекологом. Самостійне лікування може викликати серйозні проблеми зі здоров'ям!

Для гострого цервіциту лікування може включати:

• антибіотики;
• противірусні засоби;
• протигрибкові препарати.

Добір препарату, дозування і схема лікування встановлюються індивідуально.

При хронічному цервіциті можуть використовуватися:

• гормональні креми або мазі;
• гормональні вагінальні свічки.

Ці препарати допомагають відновити пошкоджену слизову шийки матки.

У випадках запущених запальних процесів або ерозії шийки матки можуть застосовуватися малоінвазивні оперативні методи:

• лазеротерапія;
• кріотерапія;
• діатермокоагуляція (прижигання за допомогою високочастотного струму).

Важливо пам'ятати, що протизапальне лікування необхідно проходити не тільки жінці, але й її партнеру. Статеві стосунки слід припинити до повного одужання.

У багатопрофільному медичному холдингу працюють досвідчені гінекологи з багаторічним досвідом. Діагностика захворювань статевої системи здійснюється на сучасному обладнанні від провідних світових виробників, що забезпечує високу точність обстежень та ефективне лікування.