Ектопія шийки матки - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Ектопія шийки матки представляє собою стан, при якому на вагінальній частині шийки матки спостерігається циліндричний епітелій, розташований в один шар, а не багатошаровий плоский.

Будова шийки матки

Шийка матки поділяється на дві основні частини:

Частини шийки матки

• Ектозервікс — це зовнішня частина, що знаходиться у вагіні. Для захисту цієї області від можливих пошкоджень (наприклад, під час статевого акту) еволюційно тут утворюється більш стійкий багатошаровий плоский епітелій.
• Ендоцервікс — це внутрішній шар цервікального каналу. Тут імовірність пошкодження слизової дуже низька, тому вона покрита ніжним одношаровим трубчастим епітелієм.

Вікові особливості

Зона переходу між трубчастим і багатошаровим плоским епітелієм у дорослих жінок розташована на межі нижньої та середньої частин цервікального каналу. У молодих дівчат ця зона стику ще не зсунуто, тому вона знаходиться на поверхні ектозервікса. Це явище позначається як вікова ектопія і часто фіксується до 18-20 років.

Типи

З практичної точки зору ектопія шийки матки ділиться на кілька типів:

• вроджена — нормальний стан, при якому вагінальна частина шийки матки покрита циліндричним одношаровим епітелієм (з часом відбувається його переміщення углиб цервікального каналу);
• набута — ектопія, що виникає на протязі життя через вплив різних факторів (гормональних змін, інфекцій, імунного дисбалансу);
• рецидивуюча — форма, при якій після лікування або самопроизвольного відновлення структури ектозервікса спостерігається повторний розвиток ектопії (така форма вимагає особливого контролю).

Ектопія також може ділитися на ускладнену та неускладнену. Ознаки ускладненої форми включають її поєднання з порушенням мікробного балансу у вагіні, дисплазією та іншими станами, що підвищують ризик онкології.

Симптоми

У випадку неускладненої ектопії симптоми відсутні. При ускладненій формі можуть проявлятися запальні симптоми в нижніх відділах статевих шляхів. Основні ознаки запального процесу включають:

• патологічні виділення;
• виділення з неприємним запахом;
• свербіж;
• болі та дискомфорт під час статевого акту;
• міжменструальні кровомазання;
• кров’янисті виділення після статевого акту.

Жінки з ектопією шийки матки часто звертаються до гінеколога зі скаргами на нерегулярний менструальний цикл і безпліддя. При кольпоскопічному дослідженні можна помітити наявність циліндричного епітелію на ектозервіксі.

• Нерегулярні менструації зазвичай супроводжують ектопію, оскільки нестача прогестерону може призводити до порушень у диференціації базальних клітин.
• Ектопія також може поєднуватися з запальними процесами шийки матки, що підвищує ризик безпліддя через порушення транспорту сперматозоїдів через цервікальний канал.

Причини

Точні причини появи ектопії шийки матки на сьогоднішній день не визначені. У сучасній гінекології існує кілька теорій, що пояснюють наявність циліндричного епітелію на ектозервіксі.

• Інфекційна теорія. Роль інфекцій, що передаються статевим шляхом (таких як хламідії, мікоплазми, вірус простого герпесу) вважається значною. Найбільшу небезпеку становить вірус папіломи людини, особливо його високо онкогенні штами, здатні ініціювати канцерогенез і, при пізній діагностиці, призводити до злоякісних пухлин.
• Імунологічна теорія. Розвиток патології пов'язано зі зниженням активності Т-лімфоцитів і деградацією гуморального імунітету.
• Гормональна теорія. Ця теорія пов'язує появу ектопії з надмірним рівнем естрогенів або підвищеною чутливістю клітинних рецепторів. Відповідні дослідження показують, що жінки з порушеннями менструального циклу частіше піддаються цій патології, і прогестеронотерапія іноді ефективна для покращення стану.

Циліндричний епітелій в області вагінальної частини шийки матки може піддаватися пошкодженням в кислому середовищі вагіни. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми в даній області можуть заважати нормальним процесам загоєння епітелію і створювати передумови для дисплазії. Хронічний цервіцит вважається одним з факторів, що підвищують ризики диспластичних змін і раку шийки матки.

Також існує таке стан, як ектропіон — це вивертання слизової цервікального каналу на вагінальну частину шийки матки. Ектропіон може виникнути після травматичних пологів, діагностичного вишкрібання або хірургічного аборту. В цій області порушуються мікроциркуляція та іннервація, що веде до запалення і може призвести до підвищення онкологічних ризиків через хронічний цервіцит.

Діагностика

Діагноз ектопії шийки матки встановлюється на основі даних кольпоскопічного дослідження та кількох функціональних тестів. Кольпоскопія — це метод візуалізації цервікса під мікроскопом, що дозволяє детально розглянути стан епітелію шийки матки. Після початкового кольпоскопічного огляду виконується розширена кольпоскопія, де вивчається реакція епітелію і судин на оцтову кислоту. Потім проводиться проба з розчином Люголя для оцінки реакції на фарбування, де клітини з низьким вмістом глікогену не фарбуються, що допомагає їх виявленню на фоні пофарбованого епітелію.

При ектопії шийки матки може бути рекомендовано кілька тестів:

• Цитологічний аналіз. З допомогою цитощітки лікар забирає матеріал з нижньої частини цервікального каналу і наносить його на скло для рівномірного розподілу клітин. Потім аналіз проводиться в лабораторії, де оцінюється якість зразка з дотриманням необхідної кількості клітин як циліндричного, так і багатошарового епітелію. Важливо, щоб біоматеріал також був взятий з поверхні вагінальної частини шийки матки.
• ПЦР-тест для визначення інфекцій, викликаних вірусом папіломи людини. Рекомендується досліджувати різні штами цього вірусу з урахуванням їх онкогенності. При наявності ектопії, пов'язаної з високое онкогенними штамами, важливо спостерігатися у акушера-гінеколога з регулярною здачею цитологічних мазків (зазвичай раз на рік, якщо низько онкогенні штами, то раз на 3 роки).
• Бактеріологічне дослідження виділень з заднього свода вагіни. Цей аналіз допомагає виявити активацію умовно-патогенної флори і запальні процеси, пов'язані з грибковими інфекціями.

Лікування ектопії шийки матки

На даний момент лікування жінок з ектопією шийки матки може проводитися як консервативними, так і хірургічними методами. Мета лікування — зупинити порушення, що сприяють ектопічному процесу, і створити умови для переміщення циліндричного епітелію углиб цервікального каналу.

Консервативна терапія

Основні цілі консервативного лікування ектопії шийки матки:

• ліквідація запального процесу;
• балансування мікробіома вагіни;
• корекція гормональних дисбалансів (наприклад, прогестеронової недостатності);
• відновлення імунного балансу.

Середня тривалість консервативного лікування становить 3-4 тижні, після чого проводиться подальше обстеження.

Хірургічна терапія

На даний момент показання до хірургічного втручання при ектопії значно зменшилися. Багато пацієнток з таким діагнозом потребують динамічного спостереження. Якщо ускладнень немає, операції не проводяться. У разі рецидивуючої або ускладненої форми може бути прийнято рішення про деструкцію аномально розташованого епітелію.

В якості методів деструкції можуть застосовуватися:

• електрокоагуляція — на сьогодні цей метод використовується рідко і замінений більш сучасними;
• кріодеструкція — заморожування;
• хімічна деструкція — прижигання з використанням цитодеструктивних препаратів;
• лазерна або радіохвильова коагуляція — найновіші методи деструкції, які гарантують відсутність рубців на шийці матки.

Профілактика

Для зниження ризику ектопії рекомендується підтримувати здоровий мікробіом вагіни, уникати випадкових статевих зв'язків і при перших же ознаках запалення звертатися до гінеколога.

Реабілітація

Після проведення деструктивних процедур слід дотримуватися простих правил:

• утриматися від статевої активності до повної епітелізації;
• використовувати місцеві препарати за призначенням лікаря;
• відвідувати контрольні огляди у спеціаліста в призначені терміни — лікар оцінить перебіг регенерації і при необхідності призначить коригуючу терапію.