Крауроз вульви - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Крауроз вульви являє собою хронічний запальний стан шкіри зовнішніх статевих органів, що викликає значний психологічний і фізичний дискомфорт у жінок та дівчат.

Крауроз вульви, раніше відомий як склероатрофічний лишай, є хронічним захворюванням аногенітальної області, яке призводить до дистрофічних змін тканин.

Це захворювання може розвиватися в будь-якому віці, але в групу ризику найчастіше входять:

• дівчатка з ще не встановленою менструальною функцією (препубертатний вік);
• жінки після закінчення менструацій на фоні зниження функції яєчників (постменопауза).

Види

Крауроз вульви поділяється на два типи:

• первинний, коли причина залишається незрозумілою;
• вторинний, що виникає на фоні аутоімунних захворювань.

Симптоми крауроза вульви

Основний прояв крауроза вульви - інтенсивний свербіж, який посилюється ввечері, заважаючи жінкам заснути. Часте розчісування призводить до витончення шкіри, яка стає легко пошкоджуваною. Ерозії викликають сильний біль, особливо під час сечовипускання. Дистрофічні і запальні зміни в аногенітальній області можуть призвести до відмови від інтимного життя через сильний дискомфорт.

Заживлення ерозій часто супроводжується утворенням грубих рубців, що може викликати больові відчуття під час статевого акту і дизурію (дискомфорт і болі при сечовипусканні).

Крауроз вульви у дівчаток може також проявлятися запорами, появою крові в калі та розчесами. Шкіра стає особливо чутливою і підвладною пошкодженням.

Причини крауроза вульви

Причини виникнення крауроза вульви у жінок до кінця не встановлені. Існує ймовірність генетичної схильності. Якщо в сімейній історії матерів і близьких родичів був випадок склероатрофічного лишаю, ризик розвитку захворювання збільшується (згідно з статистикою, у однієї з п’яти пацієнток існує сімейний характер).

Ще одним фактором, що підвищує ризик крауроза вульви, є аутоімунні захворювання, при яких імунна система починає атакувати власні тканини, в тому числі багатошаровий плоский епітелій вульви. Лабораторні дослідження можуть виявити антитіла до позаклітинного матриксу, однак їхня кількість не завжди пов’язана з вираженістю запального процесу. В даний час триває вивчення причин і механізмів цього захворювання.

Об'єктивна діагностика крауроза вульви

Під час візуального огляду вульви та шкіри перинею гінеколог може виявити такі зміни:

• блискучі зони, що нагадують слонову кістку;
• витончену шкіру, схожу на паперову;
• сліди від розчісування;
• ерозії та виразки.

У більшості випадків діагноз ставиться на основі типовими скаргами пацієнтки, даних огляду та факторів ризику склероатрофічного лишаю. Якщо є підозра на плоскоклітинний рак, виконується біопсія з використанням ендобрашу. Спочатку проводиться місцева анестезія, після чого яйця острого циліндра використовуються для забору тканини. Зразок надсилається на гістологічне дослідження з метою виключення плоскоклітинної карциноми.

Лікування крауроза вульви

Лікування цього захворювання передбачає комплексний підхід. В деяких випадках достатньо медикаментозної терапії, в інших - потрібні додаткові апаратні методи.

Консервативне лікування

На ранніх стадіях крауроза гінеколог зазвичай призначає кортикостероїдні препарати для послаблення хронічного запального процесу. Найбільш ефективною формою є мазі, які слід застосовувати протягом тривалого періоду (від 6 до 12 тижнів), щоб досягти стабільного результату.

Для запобігання розчісуванням рекомендується використовувати антигістамінні засоби перед сном. Профілактика травмування шкіри позитивно позначається на покращенні її функціонального стану. Антигістамінні препарати зменшують запалення і свербіж. Вони добре розчиняються в жирах і проникають через гематоенцефалічний бар'єр. Блокуючи гістамінові рецептори в головному мозку, вони надають заспокійливу дію.

Гінеколог рекомендує проводити контрольні огляди для оцінки ефективності лікування. Первинна перевірка результатів здійснюється через 3 тижні після початку терапії. Успішними ознаками є зниження свербіння, відсутність розчісувань і можливість вести інтимне життя.

Якщо зберігаються симптоми болю, свербіння і печіння, необхідно провести мікроскопічне дослідження вагінальних виділень, щоб виключити вторинну грибкову або бактеріальну інфекцію, особливо для жінок з діабетом. Нестача контролю вуглеводного обміну може створити умови для активації умовно-патогенної флори, яка присутня у вагіні.

Останнім часом з’явилися нові методи лікування крауроза, такі як ліпофілінг і плазмотерапія.

• Ліпофілінг – це пересадка власних жирових тканин, що містять жирові стовбурові та мезенхімальні клітини, що сприяє покращенню живлення шкіри вульви та має протизапальний ефект. Пацієнтки відзначають хороші клінічні та косметичні результати: збільшення об'єму статевих губ і зменшення білуватих смуг і ерозій.
• Плазмоліфтинг (PRP-терапія) – це введення плазми, збагаченої тромбоцитами, яка містить фактори росту, що сприяють регенерації тканин, утворенню нових судин, зниженню запалення та проліферації клітин.

Плазмоліфтинг і ліпофілінг можуть поєднуватися з гіалуроновою кислотою, що підвищує гідратацію тканин і покращує терапевтичний ефект.

Апаратне лікування

Фотодинамічна терапія допомагає поліпшити стан жінок, а також зменшити свербіж і печіння. Це створює умови для відновлення нормальної структури багатошарового плоского епітелію. У ході фотодинамічної терапії можуть спостерігатися деякі суб'єктивні реакції, що вважаються нормальними, такі як незначне підвищення температури, дискомфорт, невелике почервоніння і набряк тканин.

Фізичні процедури – ультразвук, електрофорез і фонофорез також корисні для зняття симптомів крауроза. Лазерна терапія стимулює відновлення тканин, покращує мікроциркуляцію і має знеболювальний ефект.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування крауроза може бути рекомендоване в таких випадках:

• наявність передракового процесу;
• виражена сексуальна дисфункція;
• поєднання важкого крауроза з генітально-уритарним синдромом.

Оперативне втручання може бути виконано за допомогою різних методів:

• кріодеструкція – заморожування ураженої ділянки;
• лазерна терапія – видалення рідини з ушкоджених клітин;
• вульвектомія – висічення вульви при виявленні карциноми;
• вульвоперінеопластика – відновлення нормальною анатомії аногенітальної області.

Профілактика

Специфічні заходи з профілактики крауроза поки не розроблені, оскільки точні причини захворювання невідомі.

Реабілітація

Для підвищення ефективності лікування рекомендується наступне:

• обмежити заняття велоспортом і верховою їздою;
• уникати ароматизованих міл, віддаючи перевагу засобам інтимної гігієни з слабокислим рівнем pH;
• для зменшення свербіння використовувати косметику з вазеліном і ланоліном;
• не носити тісну нижню білизну;
• після сечовипускання акуратно висушувати шкіру та слизові;
• після купання у басейні не залишатися у мокрій білизні (необхідно вдягти сухе);
• обирати нижню білизну з натуральних тканин, враховуючи, що шовкове білизна викликає менше дискомфорту, ніж бавовняне;
• приймати харчові добавки з вітаміном E та парааміно бензойною кислотою для покращення стану шкіри.