Лобкові воші - симптоми, лікування, причини

Обґрунтування захворювання

Основним збудником даної патології є Phthirus pubis, більш відома як лобкова воша. Ця воша, яка має приплюснуту форму, також називається площицею. Паразіт не має можливості літати або стрибати, його переміщення відбувається виключно повзком. Він може мешкати не лише в області статевих органів, а й в пахвах, на віях, бороді та грудях. В цих зонах волосся має трикутний перетин, що сприяє хорошому зчепленню з кінцівками паразита. На голові лобкова воша не може затримуватись через круглу форму волосся.

Визначити наявність захворювання досить просто, якщо знати, як виглядають лобкові вши:

• рухаюча точка жовто-сірого кольору;
• довжина до 1,5 мм;
• при збільшенні нагадує маленького краба.

Паразіт живе у коренях волосся, відкладаючи яйця (гниди). Ці яйця являють собою жовто-білі кульки розміром 0,5 мм, які легко руйнуються при натисканні. Самки прикріплюють яйця до волосся за допомогою липкого секрету.

Від моменту потрапляння паразита на шкіру до появи перших ознак його діяльності може пройти кілька тижнів. Переповзаючи на різні ділянки тіла, воша добирається до статевих органів і за допомогою своїх клешень закріплюється за волоссям. Вона живиться кров'ю, випиваючи за один раз до 0,003 мл. Тривалість життя складає до 46 днів. За цей період самка здатна зробити 2-3 кладки по 25 яєць. Через 8 днів з них з'являються нимфи (молоді особи), які одразу починають харчуватись. Без їжі вони не виживуть більше доби. Період активного харчування триває 10-17 днів.

Воша проколює шкіру своїм хоботком і висмоктує кров. Слинні залози паразита виділяють секрет, що запобігає зсіданню, що сприяє процесу переварювання.

Симптоми

Ключовим симптомом наявності лобкових вшей є сверблячі висипання синюватого відтінку (гематоми) на шкірі та білуваті гниди на волоссі. Самі вши можуть розташовуватись у підстави волосся, що надає волоссю утолщений вигляд.

Вночі свербіж від укусів посилюється, і людина може мимоволі розчісувати уражені ділянки уві сні. На постільній та нижній білизні можна помітити чорні липкі крапки, які розмазуються при натисканні.

Якщо приєднується бактеріальна інфекція, можуть утворюватися незаживаючі запалені виразки. Через поширення токсинів по організму спостерігається збільшення і болючість пахових лімфатичних вузлів.

Якщо вші оселились на віях, краї повік будуть покриті жовтуватими скоринками. У коренів вій будуть помітні білуваті гниди. Внаслідок укусів і алергічної реакції може розвинутися блефарокон'юнктивіт. Слизова оболонка і повіки стають червоними та набряклими. Вранці людина може відчувати труднощі при відкритті очей через склеювання повік засохлим гноєм. Потрібна консультація офтальмолога, оскільки без лікування може розвинутися еписклерит і погіршення зору.

Механізм зараження

Зараження лобковим педикульозом відбувається від іншої людини. Лобкові вши не з'являються внаслідок холодного стану або недотримання гігієнічних норм. Їх можна виявити навіть у людей, які дотримуються чистоти та мають соціальний статус. Важливо розуміти, яким чином можна заразитися лобковими вшами:

• при контакті геніталій під час статевого акту;
• через рушники, одяг та інші особисті речі зараженої людини;
• з поверхонь, де можуть знаходитися яйця лобкових вшей.

Яйце-гнида може відпадати від волоса і зберігатись поза організмом людини протягом 6-7 днів. Однак сама воша у зовнішньому середовищі довго не виживе — не більше доби.

Методи діагностики

Обстеження проводить лікар-дерматолог. Зазвичай діагностика не викликає складнощів. Лікар оглядає не лише геніталії, а й усі ділянки з жорстким волоссям трикутного перерізу: вії, періанальну ділянку, пахви, спину, живіт, груди та руки. При необхідності він може використовувати лупу, дерматоскоп або лампу Вуда.

Якщо є ознаки бактеріальної інфекції, лікар може взяти зішкріб для мікроскопічного аналізу та бактеріологічного посеву. Це допоможе визначити вид збудника та призначити відповідний антибіотик.

Способи лікування

Перед початком лікування лобкових вшей рекомендується видалити волосся в області ураження, за винятком вій і брів. Для знищення паразитів розроблені спеціальні медикаментозні засоби різних груп. Деякі з них підходять для пацієнтів усіх вікових категорій, інші — лише для дорослих. Зазвичай для повного вилікування потрібно кілька процедур з інтервалом 7-10 днів, щоб дати можливість з гнид вилупитись новим особам.

Добір засобу проти лобкових вшей здійснює лікар, ґрунтуючи на клінічній картині та анамнезі пацієнта. При наявності подряпин і запальних процесів до лікування можуть додаватися місцеві або системні антибіотики, а також протизапальні й протиалергійні препарати.

Необхідно знищувати паразитів на всіх стадіях їхнього життєвого циклу. Важливо суворо дотримуватись вказівок лікаря, інакше у вшей може розвинутись резистентність до активної речовини.

Щоб уникнути повторного зараження, слід провести обробку приміщення за допомогою педікулицидних аерозолів. Постільна та нижня білизна, рушники слід прати при температурі не менше 60°С, а простирадла міняти не рідше двох разів на тиждень.

Профілактичні заходи

Найбільш ефективно запобігати появі лобкових вшей за допомогою епіляції. Вші не зможуть оселитись на лобку, оскільки їм не буде за що триматись. Також важливо дотримуватись ряду рекомендацій:

• не використовувати особисті предмети гігієни, рушники та білизну інших людей;
• уникати безладних статевих зв'язків;
• ретельно приймати душ після відвідування бань, саун або басейнів.

На час лікування слід утриматися від інтимних контактів і відвідування бань і саун. При перших ознаках зараження потрібно терміново звернутись до дерматолога.