Хто такий алерголог-імунолог?

Алерголог-імунолог – це лікар, що спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці алергічних захворювань, а також порушень імунної системи. До компетенції спеціаліста належать питання надмірної або неадекватної реакції організму на різноманітні подразники. Алергологи-імунологи глибоко розуміють механізми роботи імунітету, що дає змогу коректно добирати терапію для пацієнтів різного віку – від дітей до дорослих.

Які хвороби лікує алерголог-імунолог?

Сфера діяльності фахівця досить широка:

• Респіраторна алергія (алергічні риніти – цілорічні та сезонні, поліноз, «сінна лихоманка»). Виникає через вдихання аероалергенів (пил, пилок, шерсть тварин тощо). Супроводжується нежитем, чханням, свербежем у носі, кон’юнктивітом.
• Бронхіальна астма. Хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що спричиняє напади задишки, утруднене дихання та сухий кашель. Може розвиватися через респіраторні алергени або інфекційні агенти.
• Поліноз. Алергія на пилок рослин. Характерні напади чхання, закладеність носа, сльозотеча під час періоду цвітіння.
• Кропив’янка (urticaria). Проявляється появою пухирців на шкірі, що можуть супроводжуватися вираженим свербежем.
• Контактний дерматит. Запалення шкіри, яке виникає при контакті з хімічними або біологічними подразниками (побутова хімія, метали, косметичні засоби).
• ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень). Може ускладнюватися за наявності алергічного компонента або ослабленого імунітету.
• Атопічний дерматит. Переважно зустрічається у дітей, супроводжується висипом та свербежем, часто виникає у відповідь на певні продукти харчування або стрес.

Якими органами займається лікар?

Алерголог-імунолог приділяє особливу увагу:

• органам дихання (бронхи, носові ходи, легені);
• шкірним покривам;
• очам (кон’юнктиві при алергічному кон’юнктивіті);
• загальному стану імунної системи (клітинний і гуморальний імунітет).

Коли варто звернутися до алерголога-імунолога?

Показаннями для візиту можуть бути такі стани:

• тривалий нежить, чхання, закладеність носа, особливо у певний сезон;
• сухий або непродуктивний кашель, що не минає довгий час (у тому числі в дітей);
• утруднене дихання, задишка чи напади задухи, зокрема вночі та вранці;
• свербіж і почервоніння очей (кон’юнктив), сльозотеча, реакція на яскраве світло;
• висипання на шкірі, пухирці, екзематозні ділянки з інтенсивним свербежем;
• бронхоспазми або алергічний кашель після контакту з можливими алергенами.

Респіраторна та інфекційна алергія

Респіраторна алергія виникає при вдиханні аероалергенів (пил, пилок, шерсть тварин, спори плісняви). Може проявлятися звичайним нежитем, але без належного лікування переходить у хронічні форми (алергічний риніт, бронхіальна астма). Інфекційна алергія передбачає підвищену реакцію на умовно-патогенні мікроорганізми (кандиди, стафілококи), що може спричинити інфекційно-алергічний риніт чи бронхіальну астму.

Бронхіальна астма

Основні симптоми:

• напади задухи, переважно вночі;
• сухий (непродуктивний) кашель;
• «свистячі» хрипи на видиху;
• відчуття нестачі повітря.

Захворювання може бути алергічного, інфекційного чи змішаного типу.

Які аналізи та методи діагностики потрібні?

• Визначення загального та специфічного IgE, щоб установити конкретні алергени;
• Загальний аналіз крові, аналіз мокротиння, цитологія назального секрету;
• Імунограма (разом із цитокіновим профілем) для оцінки клітинного та гуморального імунітету;
• Шкірні проби (проба методом уколу або подряпини) з різними алергенами;
• Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД), у тому числі з бронхолітиками для виявлення бронхіальної астми.

Поради лікаря алерголога-імунолога

• Збалансоване харчування. Вживайте достатню кількість вітамінів та мінералів. Виключайте продукти, що можуть провокувати алергію.
• Здоровий спосіб життя. Регулярна фізична активність (прогулянки, плавання, легкі тренування) зміцнює організм та підтримує імунітет.
• Загартовування. Контрастний душ або обливання холодною водою під наглядом фахівця допомагають зменшити чутливість до алергенів.
• Стрес-менеджмент. Намагайтеся врівноважено ставитися до негативних факторів, оскільки психологічний стрес послаблює імунітет.
• Регулярно провітрюйте приміщення, використовуйте очищувачі та зволожувачі повітря, щоб зменшити контакт із пилом та іншими аероалергенами.

Дотримання цих рекомендацій допоможе краще контролювати алергічні прояви та знизить ризик розвитку нових алергічних реакцій у майбутньому.