Трахеїт - симптоми, лікування, причини

Що таке трахеїт?

Трахеїт є запаленням трахеї, яке зазвичай викликане вірусами, рідше - бактеріями, алергічними реакціями або поєднанням цих факторів. Найчастіше трахеїт розвивається як супутнє захворювання, що виникає внаслідок патологій сусідніх органів, таких як слизова носа та гортані.

Якщо запалення трахеї не буде вчасно і правильно лікуватися, воно може поширитися на більш глибокі дихальні шляхи, впливаючи на бронхи та легені, що врешті-решт може призвести до трахеобронхіту або пневмонії. Тому при перших симптомах трахеїту слід звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та рекомендацій щодо лікування.

Про захворювання

Трахеїт може виникнути у людей всіх вікових категорій, але найчастіше він спостерігається у дітей, особливо у малюків до 3 років, дошкільників і молодших школярів. Це пов'язано з більшою схильністю дітей до ГРВІ, які можуть проявлятися трахеїтом, та анатомічними особливостями верхніх дихальних шляхів (коротка довжина і вузький просвіт, де навіть незначне потовщення слизової може зменшити просвіт у два рази). У дорослих іноді фіксують випадки хронічного бактеріального трахеїту.

Види трахеїту

Трахеїт може протікати в гострій або хронічній формах. Гострий трахеїт часто виникає на фоні ГРВІ, а хронічний - зазвичай пов'язаний з бактеріальними або неінфекційними факторами, проявляючись зміною періодів загострення та ремісії. При хронічному трахеїті структура слизової оболонки може змінюватися необоротно, проявляючись у потовщенні (гіпертрофічний трахеїт) або витонченні (атрофічна форма).

Існують різні види трахеїту в залежності від його причин:

• інфекційний;
• алергічний;
• змішаний.

Симптоми трахеїту

Гострий трахеїт нерідко починає розвиватися з появи ГРВІ, намагаючись проявитися або на його початку, або через кілька днів. Основний ознака - це кашель, який спочатку сухий, а потім стає продуктивним у міру прогресування захворювання. Кашель може носити приступоподібний характер і виникає при глибоких вдихах, сміху, вдиханні повітря різної температури або реагуючи на дратівливі речовини з їжі та напоїв. Інші симптоми трахеїту у дорослих:

• підвищення температури;
• дискомфорт за грудиною при кашлі або різкому вдиху;
• симптоми інтоксикації (слабкість, головний біль, втома, пітливість, прискорене сердцебиття та інше).

Оскільки трахеїт рідко буває ізольованим, у пацієнтів також можуть спостерігатися симптоми супутніх захворювань:

• риніт (закладеність носа, виділення);
• фарингіт (біль у горлі, дискомфорт, нав'язливий кашель);
• ларингіт (охриплість, сухий гавкаючий кашель) та інше.

Хронічний трахеїт характеризується чергуванням періодів ремісії та загострення. Під час загострення кашель, як правило, виникає вранці та після пробудження, а якщо в процес залучена мікробна флора, він може супроводжуватися відділенням жовтувато-зеленої мокроти. У період ремісії кашель найчастіше залишається сухим. Загострення може супроводжуватися підвищенням температури (до 37.0-37.9°С) та легкими симптомами загальної інтоксикації.

Причини трахеїту

Приблизно 75% випадків гострого трахеїту пов'язані з вірусами респіраторних інфекцій (ГРВІ). Хронічна форма захворювання частіше має бактеріальну природу. Причиною може бути умовно-патогенна флора, активуюча під впливом факторів ризику, таких як:

• активне і пасивне куріння;
• різкі перепади температури вдихуваного повітря;
• перебування у надмірно сухому або запиленому приміщенні;
• вдихання хімічних речовин;
• хронічні захворювання інших частин дихальної системи;
• імунні порушення, наприклад, при ВІЛ або після тяжких захворювань;
• схильність до алергій.

Іноді трахеїт може бути наслідком медичних втручань, таких як інтубація трахеї або трахеотомія.

Діагностика трахеїту

Попередній діагноз ґрунтується на:

• скаргах пацієнта;
• анамнезі (умови виникнення, перебіг захворювання, фактори, що полегшують або ускладнюють стан);
• анамнезі життя (алергічні реакції, супутні хвороби, шкідливі звички);
• результатах обстеження (огляд і пальпація верхніх дихальних шляхів).

На підставі зібраної інформації лікар може запідозрити трахеїт і використати додаткові методи діагностики:

• клінічний аналіз крові;
• мазок зі слизової дихальних шляхів;
• аналіз мокроти під мікроскопом та її посів на поживному середовищі.

З метою виключення ускладнень, таких як залучення нижніх дихальних шляхів, може бути призначена рентгенографія грудної клітки та інші дослідження.

Лікування трахеїту

Лікування трахеїту здійснюється лікарями різних спеціальностей, включаючи терапевтів, педіатрів і ЛОР-лікарів. У разі алергічної природи захворювання може бути потрібна участь алерголога-імунолога.

Лікування трахеїту у дорослих індивідуалізується в залежності від причини, важкості захворювання та інших факторів. Воно може включати:

• полупостільний режим;
• фізичний і емоційний відпочинок;
• особлива дієта, що виключає дратівливі продукти;
• обільне тепле питво;
• відмова від куріння;
• антибіотики;
• жарознижуючі та протизапальні засоби;
• муколітики при наявності в’язкої мокроти;
• відхаркувальні препарати при обilному відходженні мокроти;
• протикашльові засоби при сухому кашлі;
• імуномодулятори при імунодефіциті;
• антигістамінні препарати при вираженому набряку слизової.

Інгаляції з використанням небулайзера також можуть бути частиною терапії.

Якщо у дитини спостерігається гострий стенозуючий ларинготрахеїт, необхідно невідкладно викликати швидку допомогу. Слід заспокоїти себе і дитину, а також забезпечити високу вологість повітря (відкрити вікно або включити гарячу воду у ванній для утворення пару). У лікуванні цього стану застосовуються протизапальні гормони через ін'єкції або інгалятори.

Не рекомендується використовувати інформацію з інтернету для самолікування.

Профілактика

Специфічна профілактика трахеїту включає лише вакцинацію проти гемофільної або стрептококової інфекції. Заходи неспецифічної профілактики:

• уникати відвідування людних місць у період епідемій ГРВІ;
• не курити;
• дотримуватися режиму праці та відпочинку;
• помірне і збалансоване харчування;
• забезпечити психоемоційний комфорт;
• у опалювальний період підтримувати відповідну вологість у приміщенні;
• оперативно лікувати гострі запальні захворювання, особливо дихальних шляхів.

Реабілітація

Гострий трахеїт зазвичай триває не більше двох тижнів і проходить без наслідків, якщо пацієнт дотримується рекомендацій щодо лікування. В іншому випадку є ризик переходу гострого процесу в хронічний, який може призводити до регулярних загострень і значно погіршувати якість життя.