Ларінгіт - симптоми, лікування, причини

Що таке ларингіт?

Ларингіт – це запалення слизової гортані, яке впливає на голосові зв’язки і може призвести до осиплості або тимчасової втрати голосу, що значно ускладнює соціальну діяльність людини. Якщо лікування не розпочато вчасно, це може викликати поширення запального процесу на сусідні органи і виникнення ускладнень.

Про захворювання

Ларингіт рідко розвивається як самостійна хвороба і найчастіше є наслідком інших патологій верхніх дихальних шляхів (таких як фарингіт і трахеїт), зазвичай супроводжуючи їх. Він може виникнути у людей будь-якого віку – як у дорослих, так і у дітей. У маленьких пацієнтів (особливо до 5 років, рідше до 7-8 років) існує ризик швидкого розвитку гострого стенозуючого ларинготрахеїту, що вимагає термінової медичної допомоги.

Види

Ларингіт ділиться на:

• гострий ларингіт (проявляється раптово і супроводжується яскравими симптомами);
• хронічний ларингіт (протікає з періодами загострення і ремісії, симптоми менш виражені навіть у стадії загострення).

За характером змін слизової гортані отоларингологи виділяють такі види ларингіту:

• катаральний (найпростіша форма);
• гіпертрофічний (з утворенням вузлових розростань на голосових зв’язках; основна скарга – зміна тембру голосу);
• атрофічний (зміни в слизовій, які зачіпають не тільки гортань, але й задню частину глотки);
• геморагічний (характеризується наявністю точкових крововиливів у слизовій гортані);
• стенозуючий (характерний для дітей молодше 5 років і швидко призводить до звуження гортані).

Ларингіт може бути інфекційним і неінфекційним. Інфекційний ларингіт ділиться на неспецифічний (викликаний ОРВІ та бактеріальною флорою) і специфічний. До найпоширеніших специфічних форм відносяться:

• дифтерійний (зустрічається при дифтерії);
• сифілітичний (при 2-3 стадії сифілісу спостерігається виразкування слизової гортані з подальшим рубцюванням);
• туберкульозний (при наявності потовщень у вигляді горбків на слизовій).

Симптоми ларингіту

Гострий ларингіт у пацієнтів будь-якого віку проявляється наступним чином:

• першінням і сухістю в горлі;
• сухим спазмоподібним кашлем («гавкаючим»);
• осиплістю голосу аж до повної його втрати (афонія);
• утрудненням дихання.

Сухий кашель може бути постійним і посилюватися в лежачому положенні, згодом він стає продуктивним з виділенням в’язкої мокроти. Також спостерігаються симптоми інтоксикації: підвищення температури, головні болі, відчуття втоми, слабкість і пітливість.

При хронічному ларингіті, який частіше зустрічається у дорослих, ті ж симптоми виражені менш яскраво і можуть повністю зникати в період ремісії.

Причини ларингіту

Основною причиною гострого ларингіту є інфекція, найчастіше віруси групи ОРВІ (грип, парагрип, аденовірус тощо). Іноді причиною можуть бути бактерії (при кашлюку, дифтерії, скарлатині, туберкульозі та інших захворюваннях). Рідше ларингіт розвивається через алергічні реакції, травми або вплив хімічних подразників на слизову гортані.

Факторами ризику для захворювання є:

• переохолодження;
• надмірне навантаження на голосові зв’язки;
• куріння;
• тривале перебування в приміщеннях з високою пиловістю або хімічними забрудненнями;
• зниження імунітету через серйозні соматичні захворювання, гіповітаміноз, втому або стрес.

Діагностика ларингіту

Діагностикою і лікуванням ларингіту у дітей і дорослих займається ЛОР-лікар (отоларинголог). Спеціаліст починає прийом з бесіди, під час якої з’ясовує скарги пацієнта і збирає анамнез захворювання. Потім проводиться огляд, який може бути візуальним або за допомогою ларингоскопа. Цей інструмент дозволяє лікарю ретельно обстежити гортань, визначити наявність патологій, що викликують охриплість і, при необхідності, взяти матеріал для біопсії.

Для уточнення діагнозу пацієнту можуть бути призначені:

• загальний аналіз крові;
• бактеріальний посів з глотки.

Ці аналізи допомагають встановити наявність запального процесу та його причин, що дозволить вибрати найбільш ефективне лікування ларингіту.

Лікування ларингіту

Лікування ларингіту у дорослих і дітей в першу чергу ґрунтується на немедикаментозних методах. Головна порада – зберігати голосове навантаження на кілька днів, уникаючи навіть тихої мови, оскільки це також навантажує голосові зв’язки. Регулярне тепле питво допоможе полегшити симптоми і вивести токсини з організму. Слід виключити з раціону подразнюючі продукти (газовані напої, гострі, пряні страви), щоб мінімізувати механічні впливи на уражені ділянки. Важно також повністю відмовитися від куріння.

Медикаментозне лікування може включати:

• полоскання горла антисептичними розчинами;
• інгаляції з фізіологічним розчином для зволоження дихальних шляхів;
• оральні антисептики;
• антибіотики при бактеріальній природі захворювання;
• протикашльові та відхаркувальні препарати;
• жарознижуючі засоби.

Для пришвидшення одужання можуть застосовуватися фізіотерапевтичні методи, такі як УВЧ і електрофорез.

Профілактика ларингіту

Щоб зменшити ймовірність виникнення ларингіту, необхідно:

• кинути курити;
• уникати переохолоджень;
• вести активний спосіб життя;
• живитися різноманітно і збалансовано;
• не вживати занадто холодні напої;
• обмежувати навантаження на голосові зв’язки;
• своєчасно лікувати вірусні та бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів;
• не допускати запущеності соматичних захворювань, негативно впливаючих на імунітет.

Реабілітація

Більшість випадків гострого вірусного ларингіту при правильному підході закінчуються одужанням. Бактеріальний ларингіт може стати хронічним, якщо лікування проведено неправильно (наприклад, антибіотики не були прийняті в повному обсязі), що веде до постійних симптомів, які періодично посилюються або слабшають.

Після одужання або досягнення стадії ремісії важливо дотримуватися профілактичних рекомендацій, щоб закріпити позитивний результат лікування і уникнути рецидивів захворювання.