Афазія - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Афазія – це втрата мовленнєвих здібностей, що виникає внаслідок ушкодження мовленнєвих центрів у корі головного мозку. Це призводить до втрати здатності говорити і/або розуміти мову на слух, а також, в деяких випадках, до порушення читання, письма і рахунку. Дане стан вимагає детального обстеження, виявлення причин порушень, а також регулярних тренувань для відновлення втрачених функцій.

Про захворювання

На відміну від алалії, яка характеризується відсутністю мовленнєвих навичок з самого початку, афазія є набутим станом. Це означає, що людина втрачає раніше освоєні мовленнєві вміння, тому діагноз часто ставиться дітям старше 3 років і дорослим. Дане розлад вважається одним з найскладніших, оскільки часто супроводжується ушкодженням інших функцій мозку, таких як чутливість і рухова активність, а також вища нервова діяльність.

Види афазії

Існуюча класифікація форм афазії ґрунтується на локалізації патологічного процесу та особливостях мовленнєвих порушень. Виділяють такі види патології:

• еферентна моторна: виникає при ушкодженні зони Брока, що відповідає за артикуляцію; основним симптомом є артикуляторна апраксія, тобто труднощі у послідовному вимовлянні звуків і складів;
• афферентна моторна: цей тип афазії пов'язаний з неспроможністю пацієнта відтворювати окремі звуки через неправильне положення губ і язика;
• акустико-гностична: пов'язана з враженням зони Верніке, що відповідає за сприйняття мови. У даній ситуації людина сприймає мову як набір звуків, не виділяючи окремі слова та фрази;
• акустико-мнестична: виникає при ушкодженні області, що відповідає за слухоречеву пам'ять; пацієнт не спроможний розуміти довгі речення та підбирати потрібні слова;
• семантична: при цьому типі афазії людина часто забуває значення слів і не здатна розуміти складні фрази;
• динамічна: пов'язана з ускладненнями в активному говорінні; пацієнт відчуває труднощі у побудові речень, надаючи перевагу висловлюватись окремими словами (в основному іменниками).

Також зустрічаються змішані форми афазії, при яких спостерігаються симптоми одразу кількох видів розладу. При значному ушкодженні мозку може розвинутися тотальне порушення мови, коли людина втрачає здатність розуміти отримувану мову і формулювати свої думки.

Симптоми афазії

Основний симптом афазії – це порушення мовленнєвого процесу. Конкретні порушення залежать від області мозку, де відбувається патологічний процес. В залежності від локалізації ураження у пацієнта можуть спостерігатися такі симптоми:

• безглузда, нелогічна мова;
• небажання до прочитання тексту;
• труднощі з розумінням змісту фраз, що складаються з простих слів;
• плутанина звуків у словах;
• непрохання повторення слів або фраз (персеверації);
• проблеми з письмом;
• труднощі з читанням;
• погіршення короткочасної і довготривалої пам'яті;
• забування назв знайомих об'єктів.

Причини афазії

Порушення мови та вербального спілкування виникають з різних причин, пов'язаних із захворюваннями та процесами, що торкаються кори головного мозку та нервових шляхів. До основних причин відносяться:

• епілептичні стани;
• інсульти;
• новоутворення мозку;
• травми голови;
• інфекційні захворювання (енцефаліти, енцефаломіеліти);
• тромбоемболія;
• розрив аневризм головних судин;
• хвороба Альцгеймера;
• хірургічні втручання на головному мозку;
• токсичні отруєння;
• психогенні порушення (стреси).

Діагностика афазії

Діагностика афазії починається з детального опитування пацієнта. Невролог з'ясовує нюанси появи симптомів і можливі попередні події (травми, захворювання тощо). Далі лікар проводить комплексний неврологічний огляд, оцінює рефлекси, чутливі та рухові функції, тонус м'язів, координацію рухів та ін.

Для оцінки активності різних ділянок мозку, вивчення його структури та вогнищ ураження, а також стану судин проводяться такі дослідження:

• електроенцефалографія;
• ангіографія;
• МРТ;
• КТ;
• УЗД судин шиї та голови;
• дуплексне сканування судин;
• дослідження спинномозкової рідини.

Обстеження необхідне не лише для діагностики афазії, але й для виявлення причини, стадії процесу і ступеня ушкодження, а також для визначення індивідуальної схеми лікування.

Лікування афазії

Лікування будь-якого виду афазії починається з усунення основного захворювання, яке стало причиною порушення. В залежності від ситуації пацієнту можуть бути призначені різноманітні медикаменти (ноотропи, міорелаксанти тощо), а також додаткові методики:

• масаж;
• ЛФК;
• фізіотерапія;
• механотерапія;
• іглорефлексотерапія.

Крім того, лікувальний процес продовжується за рахунок логопедів та дефектологів, які застосовують різноманітні методи корекції афазії. Регулярні заняття направлені на мінімізацію мовленнєвих дефектів, розвиток усіх аспектів комунікації, відновлення навичок читання, письма і рахунку, якщо це необхідно. При необхідності в лікування можуть включатися психологи, що допомагають справитися зі стресом і страхом перед новими умовами.

Профілактика афазії

Профілактика афазії полягає, насамперед, у запобіганні захворюванням серця і судин, порушенням обміну речовин та іншим станам, здатним призвести до ушкодження кори головного мозку. Спеціалісти рекомендують:

• дотримуватись принципів збалансованого харчування, уникати дефіциту або надмірного вмісту окремих речовин;
• уникати недостатньої фізичної активності, забезпечувати регулярні фізичні навантаження;
• максимізувати рівень стресу;
• дотримуватись режиму праці та відпочинку, забезпечуючи повноцінний сон;
• контролювати артеріальний тиск;
• періодично проходити профілактичні обстеження, особливо при високому ризику розвитку захворювань;
• в разі chronic diseases (особливо серцево-судинних), суворо дотримуватись рекомендацій лікаря.