Гіперестрогенія - симптоми, лікування, причини

Що таке гіперестрогенія?

Гіперестрогенія — це гормональний стан, при якому спостерігається відносне або абсолютне збільшення рівня естрогенів. Цей синдром є основою багатьох захворювань у жінок репродуктивного віку, однак він може проявлятися і в будь-якому іншому віці.

Загальні відомості про гормони

Естрогени представляють собою жіночі статеві гормони, що виробляються в яєчниках, точніше — в гранулезних клітинах фолікулів. За своєю хімічною структурою вони відносяться до стереоїдних сполук. У групі естрогенів виділяють три основні типи:

• Естрадіол — основний захисний гормон для жіночого організму, що виробляється в репродуктивні роки, який підтримує нормальне функціонування всіх органів і систем.
• Естрон — замінює естрадіол під час менопаузи, його біологічна активність мінімальна. Він не виконує функцій захисту жіночого організму, що призводить до збільшення випадків серцево-судинних захворювань після закінчення менструацій.
• Естріол — складає основну частку естрогенів під час вагітності та сприяє нормальному розвитку фето-плацентарної системи.

Несоответствие балансу між цими типами естрогенів може призвести до різних патологій у репродуктивній системі жінки. Гіперестрогенія найчастіше виникає через підвищений рівень естрону або дисбаланс естрадіолу.

При нормальних умовах біологічні ефекти естрогенів врівноважуються прогестероном, що дозволяє уникнути патологічної клітинної пролиферації. Однак, якщо утворення прогестерону порушується, наприклад, через хронічну ановуляцію, може розвинутися відносний надлишок естрогенів. Неконтрольована клітинна пролиферація може бути попередником ряду патологій, що також відбувається при абсолютному надлишку естрогенів.

Типи гіперестрогенії

В залежності від механізмів розвитку гіперестрогенія ділиться на дві форми:

• абсолютна, що характеризується збільшенням загального вмісту естрогенів (наприклад, при гормонально активних пухлинах або ожирінні);
• відносна, коли рівень естрогенів у нормі, але спостерігається дефіцит антагоніста прогестерону.

В деяких випадках можуть поєднуватися обидві форми, наприклад, у жінок з надмірною вагою, коли в жировій тканині активно виробляється естрон, і одночасно має місце порушення овуляції, що веде до недостатку прогестерону. Таким чином, підтримання нормальної маси тіла та контроль за нею мають важливе значення для жіночого здоров'я.

Прояви гіперестрогенії

Симптоми гіперестрогенії можуть варіюватися в залежності від віку, в якому виникло це стан.

• У жінок репродуктивного віку надлишок естрогенів може призвести до гіперпластику в ендометрії (наприклад, поліпи або атипова гіперплазія), що в деяких випадках може закінчитися розвитком раку ендометрію. Також часто спостерігається поєднання гіперестрогенії з міомою матки та ендометріозом.
• У дівчаток гіперестрогенія може викликати передчасне статеве дозрівання, включаючи ранні менструації та підвищення викидів статевих гормонів.
• Молоді жінки можуть відчувати порушення менструального циклу, включаючи тривалі затримки та ациклічні кровотечі. У них також спостерігається підвищена ймовірність викиднів і безпліддя.
• В постменопаузі гіперестрогенія може проявлятися матковими кровотечами та змінами психологічного стану, що робить жінок виглядаючими молодшими за своїх однолітків.

Фактори ризику гіперестрогенії

Відносна гіперестрогенія може розвинутися внаслідок таких факторів:

• синдром полікістозних яєчників, пов'язаний із хронічною ановуляцією;
• інсулінорезистентність;
• діабет 2-го типу;
• надмірна вага, що призводить до підвищеного синтезу естрону у жировій тканині;
• патології щитовидної залози, найчастіше гіпотиреоз;
• тривале куріння, негативно впливаюче на здоров'я;
• хронічний стрес, що пригнічує функціональність яєчників і призводить до ановуляторних циклів.

Причини абсолютної гіперестрогенії, яка трапляється рідше, зазвичай пов'язані з гормонально активними пухлинами яєчників, найчастіше гранулезоклітинними, які можуть виникати в будь-якому віці, але особливо в період з 40 до 60 років.

Методи діагностики

Діагностика гіперестрогенії включає виявлення патології, асоційованої з надлишком естрогенів. Вона базується на гормональному аналізі для оцінки роботи ендокринної системи.

При підозрі на гіперестрогенію можуть бути рекомендовані такі дослідження:

• УЗД органів малого тазу для виявлення гіперплазії ендометрію, поліпів та пухлин яєчників;
• УЗД або рентген молочних залоз для виключення мастопатії;
• Біохімічні аналізи крові для виключення цукрового діабету;
• Тест толерантності до глюкози для виявлення інсулінорезистентності;
• Аналіз рівня статевих гормонів;
• Визначення активності гормонів щитовидної залози.

Індивідуальний підхід до діагностики враховує скарги пацієнтки, результати огляду та фактори ризику, що дозволяє встановити попередній діагноз і позначити подальші дослідницькі кроки.

Способи лікування

Лікування гіперестрогенії направлено на корекцію факторів, що сприяють дисбалансу естрогенів. Найчастіше застосовується консервативна терапія, але в деяких випадках потрібне хірургічне втручання.

Консервативна терапія

Консервативне лікування ґрунтується на характері захворювання та включає нормалізацію маси тіла і корекцію метаболічних порушень, якщо такі є.
В основному використовуються гормональні препарати:

• Для жінок репродуктивного віку, які потребують контрацепції, призначаються комбіновані контрацептиви.
• Жінки старше 40 років, зазвичай, потребують підтримки другій фазі циклу за допомогою гестагенів.
• Пацієнтки з гіперестрогенії, які планують вагітність, можуть отримувати натуральні естрогени і гестагени.

Хірургічні методи

Хірургічне втручання показане при наявності естроген-залежних пухлин, що мають ризик малигнізації. Зазвичай виконується видалення ураженого яєчника. У молодих пацієнток може видалятися тільки уражена частина. Операції, як правило, здійснюються лапароскопічно, що дозволяє звести до мінімуму фізичний дискомфорт і скоротити реабілітаційний період.

Вилучені тканини направляються на гістологічне дослідження для визначення остаточного діагнозу та виключення раку. Результати морфологічного аналізу дозволяють краще планувати відновлювальне лікування для пацієнтки.

Рекомендації щодо профілактики

Для забезпечення здоров'я жінок і запобігання гіперестрогенії важливо:

• Слідкувати за масою тіла і при необхідності контролювати її (в цьому можуть допомогти дієтологи і фахівці з фізичної реабілітації);
• Своєчасно звертатися до гінеколога при будь-яких порушеннях менструального циклу;
• Контролювати стан щитовидної залози, оскільки її розлади можуть викликати проблеми з менструальною функцією.

Етапи реабілітації

Після хірургічного видалення гормонально-активних пухлин важливо:

• Швидше активувати фізичну активність — в перші доби пацієнтки можуть пересуватися самостійно, на другі добу дозволяється збільшення активності;
• Дотримуватись статевого спокою до повного заживлення;
• Обмежити підйом тяжкостей;
• Приділити увагу особистій гігієні, замінивши прийняття ванн на гігієнічний душ.

На відновлювальному етапі проводяться регулярні огляди у гінеколога для контролю післяопераційного періоду та корекції будь-яких відхилень від норми. Для запобігання спайкам можуть призначатися фізіопроцедури, особливо для жінок молодого віку, які планують вагітність.