Випадання волосся - симптоми, лікування, причини

Втрата волосся

Втрата волосся в помірних кількостях – це нормальний процес: в середньому людина втрачає близько 100-150 волосин щодня. Однак, якщо випадання волосся посилюється і на гребінці залишаються цілі пучки, необхідно терміново звернутися до лікаря. Цей стан називається алопецією і може вказувати на наявність серйозних захворювань внутрішніх органів або нервової системи. Як чоловіки, так і жінки всіх вікових категорій можуть бути схильні до цього. Якщо не звернутися до спеціаліста і зайнятися самолікуванням, ситуація може погіршитися і призвести до повної втрати волосся, а також до серйозних ускладнень. Лікування алопеції має здійснювати досвідчений лікар, а вибір спеціаліста залежатиме від особливостей і ступеня вираженості проблеми.

Діагностичні методи

Обстеження пацієнта, що пред'являє скаргу на втрату волосся, починається з анамнезу. Під час опитування лікар приділяє увагу факторам, що сприяють алопеції. Виясняються хронічні захворювання в анамнезі та гострі хвороби, перенесені в останній час. Зібравши інформацію, лікар проводить огляд голови для визначення стану волосся та виявлення ознак ураження шкіри. На основі зібраних даних ставиться попередній діагноз і призначаються додаткові лабораторні та інструментальні дослідження.

• Аналізи: загальний та біохімічний аналізи крові, гормональні та інфекційні тести тощо.
• Дерматоскопія та трихоскопія для оцінки стану волосяного покриву та шкіри.
• Фототріхограма для кількісного аналізу втрати волосся.

При наявності симптомів, які вказують на захворювання внутрішніх органів, пацієнт направляється на додаткові обстеження: УЗД, МРТ, КТ та ендоскопічні процедури.

Типи втрати волосся

Найбільш часто зустрічаються форми алопеції у чоловіків і жінок включають такі типи.

• Дифузна: волосся випадає рівномірно по всій поверхні голови.
• Андрогенна (наслiдкова): у чоловіків вражаються лобна та тім'яна області, у жінок – центральна частина волосся.
• Очагова (гніздівка): на волосяній частині з'являються ділянки, повністю позбавлені волосся.

В залежності від порушень росту волосся, лікарі виділяють 2 головні категорії алопеції.

• Нерубцева. Це найпоширеніша форма. Випадіння волосся може відбуватися як в окремих областях, так і по всій поверхні. При правильному лікуванні відмирання волосяних цибулин можна зупинити.
• Рубцева. Виникає внаслідок травми або запального процесу шкіри голови, що призводить до загибелі волосяних фолікулів. На шкірі утворюються гладкі блискучі рубці, на яких волосся не росте. Це найбільш несприятлива форма, яка не підлягає терапії.

При відсутності належного лікування перша форма може поступово перейти в другу.

Фактори, що сприяють випадінню волосся

Існує безліч факторів, що сприяють розвитку алопеції. Спеціалісти класифікують їх залежно від типу патологічного процесу. До них відносяться:

• спадковість;
• вікові зміни;
• суворі дієти;
• місцеві захворювання шкіри голови (мікроспорія, себорейний дерматит);
• травми (рани, обмороження, опіки);
• нервово-психічне напруження і стресові ситуації;
• постійне переохолодження шкіри голови;
• недостаток вітамінів і мінералів;
• лікування протипухлинними препаратами;
• гормональні зміни під час вагітності, лактації або менопаузи;
• інтоксикація хімічними речовинами або медикаментами;
• інфекційні захворювання з підвищеною температурою;
• шкірні, аутоімунні, гормональні або ендокринні патології в анамнезі;
• психічні розлади (трихотиломанія), які призводять до постійного виривання волосся.

При наявності кількох факторів ризику, особливо в поєднанні з поганим сімейним анамнезом, ймовірність розвитку алопеції значно зростає.

Найбільш часто зустрічаються супутні захворювання

Синдром полікістозних яєчників

Це ендокринне захворювання є однією з основних причин андрогенної алопеції у жінок репродуктивного віку. Випадіння волосся починається з верхньої частини голови, поступово переміщуючись до лоба. Цей тип облисіння називають алопецією в стилі "Різдвяна ялинка". Окрім випадіння волосся, можуть проявлятися й інші симптоми:

• гірутизм (надмірний ріст волосся на інших ділянках тіла);
• порушення менструального циклу;
• схильність до переїдання;
• порушення психосексуальної сфери;
• ожиріння;
• маткові кровотечі;
• чорний акантоз (темні ділянки шкіри в області паху, підмишок і шиї).

Себорейний дерматит

Цей грибковий процес на шкірі голови викликає підвищене виділення шкірного сала на уражених ділянках, що призводить до запалення. Шкіра роздратована і лущиться, а лусочки, що відшаровуються, мають вологий і жирний характер, злипаються і утворюють бляшки, які можуть збільшуватися в розмірі. Це призводить до:

• вираженого свербежу;
• утворенню відкритих ран у місцях розчісування;
• випаданню волосся та утворенню залисин.

Панкреатит

Це захворювання негативно впливає на якість волосся. Порушення роботи підшлункової залози призводить до зниження синтезу вуглеводів, білків і жирів, що негативно відображається на стані волосяних фолікулів. Також, при панкреатиті, в кишечнику збільшується кількість патогенної мікрофлори, що призводить до зниження захисних функцій організму і може викликати токсичний вплив на волосся. Волосся стає:

• слабким;
• тонким;
• ламким і матовим;
• швидко покривається жирним блиском.

В результаті на гребінці, подушках і одязі залишається багато волосся.

Проблеми з харчуванням

При таких розладах, як булімія та анорексія, спостерігається виражена втрата волосся внаслідок нестачі поживних речовин та вітамінів. У цьому випадку організм використовує власні запаси для забезпечення життєво важливих функцій органів, в результаті чого волосся втрачає необхідне живлення та починає відмирати.

Злоякісні пухлини

Випадіння волосся часто розглядається як побічний ефект хіміотерапії при раку, однак деякі види раку, наприклад, лімфома, можуть самостійно викликати витончення і втрату волосся, супроводжуючись слабкістю, відсутністю апетиту та зниженням маси тіла.

Методи лікування

Якщо у людини з'явилися ознаки втрати волосся, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря для проведення діагностики та призначення лікування. Терапія підбирається індивідуально, залежно від стану здоров'я та причин, що викликали алопецію.

Курс лікування може включати медикаменти відповідно до діагнозу. У деяких випадках застосовуються ін'єкції для відновлення волосяних фолікулів і поліпшення росту волосся. Іноді показано використання спеціальних шампунів, кондиціонерів, мазей та масок, а також фізіотерапія (компреси, масаж, кріотерапія).

У тих випадках, коли алопеція має незворотний характер, як, наприклад, при рубцевій алопеції, стандартні методи лікування неефективні. У таких ситуаціях відновлення волосся можливе тільки за допомогою хірургічного втручання, яке полягає у трансплантації волосяних цибулин.

Жінки часто намагаються вирішити проблему самостійно з використанням народних засобів, але такі методи часто виявляються неефективними і іноді погіршують ситуацію. Найкращий результат можна отримати лише завдяки професійним методам терапії.