Алопеція - симптоми, лікування, причини

Інформація про захворювання

Процес оновлення волосся – це природний процес. Кожне волосся в середньому існує від 3 до 6 років, після чого випадає. Незабаром із цього ж фолікула виростає нове волосся. Цей процес відбувається непомітно для людини. Якщо у людини випадає більше 80-100 волосся щодня, цей стан називають алопецією, і воно може бути як первинним, так і вторинним.

Типи алопеції

За механізмом розвитку можна виділити дві основні форми алопеції:

• рубцева: виникає при ушкодженні волосяних фолікулів та утворенні рубцевої тканини на фоні запальних процесів, інфекцій, травм, термічних та хімічних опіків, а також деяких шкірних захворювань;
• нерубцева: не пов'язана з утворенням рубцевої тканини навколо волосяних цибулин.

В залежності від розташування патологічних ділянок виділяють чотири типи нерубцевої алопеції:

• андрогенетична;
• дифузна (телогенова);
• вогнищева (гніздна);
• себорейна.

Андрогенетична алопеція часто вражає чоловіків. Вона передається генетично в 95% випадків, з яких до 75% людей успадковують її по материнській лінії, а решта – по батьківській. Через високий рівень чоловічих статевих гормонів волосся стає тонким, ослабленим і швидко випадає. Зазвичай облисіння починається з лобової області і поступово охоплює теменну частину. Приблизно 95% чоловіків страждає саме цією формою. У жінок андрогенетична алопеція зустрічається рідше, прогресує повільніше і зазвичай проявляється у вигляді дифузної алопеції, що зачіпає лобово-тименну зону.

Дифузна алопеція характеризується рівномірною втратою волосся по всій поверхні голови і виникає через порушення харчування фолікулів, що призводить до їх незворотного пошкодження. Нові волосся не ростуть, оскільки фолікули переходять у стан спокою. Дане стан однаково часто зустрічається як у чоловіків, так і у жінок.

Вогнищева алопеція виникає внаслідок аутоімунного пошкодження фолікулів. Патологічні зони зазвичай мають круглу або овальну форму різних розмірів і можуть з'являтися на будь-якій частині тіла: на бровах, бороді, грудях та інших ділянках. Ця форма захворювання найчастіше спостерігається у людей віком від 15 до 30 років, як у чоловіків, так і у жінок.

Себорейна алопеція є ускладненням себореї, що супроводжується рясною лупою, підвищеною жирністю шкіри голови і свербінням. Волосся починає повільно витончуватися і випадати, при цьому найчастіше страждає волосистий покрив лобової і теменевої зони.

Окремо можна виділити механічну алопецію, яка розвивається через виривання волосся. Це може відбуватися при частому використанні невідповідних гребінців, затискачів або резинок, а також при трихотилломанії — стані, при якому людина сама вириває волосся.

Клінічні прояви

Признаки алопеції можуть варіюватися в залежності від її типу. Зміни можуть стосуватися як розташування облиснілих ділянок, так і додаткових клінічних симптомів. Загальні характеристики включають:

• поступове рідшання волосся на голові, а також (рідше) на інших ділянках тіла;
• значна втрата волосся, добре помітна під час миття голови, розчісування та після сну (на подушці).

Якщо алопеція обумовлена гормональними змінами, можуть спостерігатися коливання маси тіла, підвищена сонливість або, навпаки, надмірна збудливість, сухість шкіри, крихкість нігтів та волосся. Облисіння, викликане грибковими інфекціями, проявляється локально і може супроводжуватися змінами шкіри і свербінням. Поява таких симптомів вимагає професійної діагностики і відповідного лікування.

Фактори виникнення

До числа найбільш поширених причин алопеції можна віднести:

• насління;
• гормональні збої, особливо пов'язані з порушеннями функції щитовидної залози і наднирників;
• вагітність і процес пологів;
• дефіцит мікроелементів, авітамінози (особливо А або В), нестачу фолієвої кислоти;
• різні форми анемії та дефіцит заліза;
• несбалансоване харчування, голодування, строгі дієти;
• шкірні патології: себорея, грибкові інфекції, псоріаз, різні дерматити;
• проблеми з функціонуванням шлунково-кишкового тракту, обміну речовин і кровообігу;
• хіміотерапія та радіоопромінення;
• стреси, хронічна втома і недосипання;
• часті агресивні процедури в косметичних салонах: сушіння волосся феном, хімічна завивка, фарбування тощо.

Також варто відзначити, що втрата або рідшання волосся може бути природним процесом старіння організму.

Методи діагностики

Діагностика алопеції відбувається в кілька етапів. Спочатку збирається анамнез, проводиться аналіз історії захворювань пацієнта, здійснюється візуальний огляд і тест натяжіння. Для виявлення причин патології та визначення схеми лікування можуть знадобитися додаткові дослідження.

• Клінічні та біохімічні аналізи крові, щоб виявити запальні процеси і дефіцит мікроелементів.
• Оцінка гормонального профілю у разі підозри на ендокринні порушення.
• Трихоскопія: дослідження ділянок облисіння за допомогою трихоскопа — пристрою, що дозволяє оцінити здоров'я волосяних фолікулів.
• Дерматоскопія: детальний огляд уражених ділянок шкіри з використанням високих збільшень.
• Огляд за допомогою лампи Вуда для визначення грибкових інфекцій.
• Соскоб або біопсія шкіри для проведення гістологічного аналізу.

Якщо захворювання пов'язані з порушеннями функції внутрішніх органів, пацієнта направляють до відповідних спеціалістів.

Методи лікування

Відновлення нормальної густоти волосся та усунення причин облисіння можливе кількома способами. Якщо алопеція вторинна, тобто є симптомом основного захворювання, то головним завданням буде усунення цього фактора. Для цього можуть бути призначені гормональні препарати, протизапальні засоби, імуномодулятори та інше.

Також використовуються топічні засоби (креми, гелі, лосьйони), які допомагають поліпшити кровообіг, зняти свербіж і запалення, покращити стан шкіри голови та зміцнити волосся. Ці методи можуть поєднуватися з фізіотерапією: електрофорезом, дарсонвалізацією, масажем, світлотерапією та іншими процедурами, спрямованими на стимуляцію мікроциркуляції та посилення дії місцевих препаратів.

При неефективності консервативного лікування або його невідповідному характері може бути рекомендована трансплантація волосся, при якій фолікули з здорових ділянок пересаджуються на проблемні зони.

Заходи профілактики

Хоча надійної профілактики алопеції не існує, збереження здорового і красивого вигляду волосся можливе, якщо дотримуватися деяких рекомендацій:

• використовувати щадні засоби по догляду за волоссям з натуральним складом;
• обмежувати вплив ультрафіолетового випромінювання, морози, а також сухого і гарячого повітря;
• акуратно розчісувати волосся, уникати тугих резинок і тісних головних уборів;
• дотримуватися збалансованого харчування;
• стежити за загальним станом здоров'я;
• підтримувати психоемоційну стабільність;
• вести активний спосіб життя.

Також важливо своєчасно виявляти і лікувати захворювання внутрішніх органів і ендокринної системи.