Псоріаз - симптоми, лікування, причини

Інформація про захворювання

Псоріаз є достатньо добре вивченим станом, що дозволяє управляти його перебігом та усувати симптоми. Тим не менш, різноманіття причин, що призводять до хвороби, іноді викликає рецидив клінічних проявів. Під наглядом лікаря пацієнт може тимчасово досягнути повної ремісії шкірних проявів, але оскільки псоріаз схильний до рецидивів, бляшки можуть з'являтися в будь-який час, особливо в умовах стресу. При повторному виникненні симптомів настійно рекомендується якомога швидше звернутися до дерматолога для запобігання подальшому прогресуванню захворювання на ранній стадії.

Типи псоріазу

Згідно з Міжнародним класифікатором хвороб, виділяють такі типи псоріазу:

• звичайний (вульгарний) – проявляється типічними клінічними ознаками;
• ексудативний, характеризується мокнучими висипаннями (на відміну від звичайних – сухих);
• генералізований пустульозний, при якому спостерігається вторинне бактеріальне запалення патологічних ділянок з утворенням гною (висипання можуть виникати навіть на обличчі);
• стійкий акродерматит – проявляється гнійними пухирцями, при цьому інфекція не може бути виявлена за допомогою мікробіологічних методів (висипання локалізуються на пальцях і нігтях);
• ладонний і підошовний пустульоз – за своїми клінічними ознаками схожий з стійким акродерматитом, але інфекції швидко поширюються на кисті і стопи;
• краплинний варіант – папули розташовані обособлено, не зливаються в бляшки;
• артропатичний варіант – проявляється запаленням суглобів, на зразок ревматичної реакції;
• обернений псоріатичний варіант – висипання локалізуються на зігнутій, а не розігнутій поверхні, таких як лікті та природні шкірні складки (пах, пахвові області);
• форми з неопределеною етіологією, що мають різноманітні клінічні прояви.

За локалізацією розрізняють такі види псоріатичної хвороби:

• ладонний і підошовний – висипання розташовані на руках і ногах відповідно;
• суглобовий – псоріатичний артрит;
• мукозний, що стосується слизових оболонок рота, кон'юнктиви та статевих органів;
• псоріатична ониходистрофія – нігті стають шорсткими, тьмяними з заглибленнями та тріщинами, через які просвічуються капіляри (з'являється свербіж в області кутикули);
• себорейний псоріаз локалізується на волоссистій частині голови;
• інтертригінозний псоріаз – бляшки утворюються в великих шкірних складках, наприклад, між пальцями, під пахвами та під грудьми;
• псоріаз-асоційована еритродермія – важка форма захворювання, що порушує функціональний стан шкіри та епідермісу (вони стають вразливими, втрачають здатність до терморегуляції);
• системне ураження, коли запалення стосується внутрішніх органів.

В залежності від поширеності захворювання виділяють 3 ступені псоріазу:

• обмежений – стосується менше 20% шкірних покривів тулуба та голови;
• поширений – більше 20%;
• генералізований – стосується всього покриву тіла.

Симптоматика псоріазу

При псоріазі пацієнти скаржаться на почервоніння, лущення та свербіж на волосистій частині голови та інших уражених ділянках. Часто до факторів, що провокують генетично обумовлений процес, відносять вірусні інфекції, сильний стрес та гормональні зміни (наприклад, у підлітковому періоді або у жінок під час вагітності).

Псоріаз у дорослих може мати різну швидкість прогресії. З урахуванням цього дерматологи виділяють 3 стадії течії захворювання:

• Прогресуюча. Характеризується утворенням папул, свербінням, запаленням після подразнення (почухування, спроби проколу тощо), а також на початковій стадії лущення.
• Стаціонарна. Нові висипання не з'являються, старі бляшки не збільшуються в розмірах, лущення мінімальне.
• Регресуюча. Бляшка заживає, на її місці залишається біла пляма без пігментації, що не викликає свербіння або дискомфорту (ознака регресу).

Фактори, що сприяють розвитку псоріазу

Сучасні дослідження підкреслюють важливість ролі імунної системи в механізмах виникнення псоріазу. Імунні клітини, які зазвичай реагують на антигени, починають атакувати здорові клітинні структури шкіри. Це провокує прискорене поділ клітин верхнього шару (порівняно з нормою). Епітеліоцити не встигають дозріти, внаслідок чого вони не можуть утримуватись між собою, що призводить до утворення бляшок, покритих сріблястою лусочкою. Таким чином, основна причина псоріазу полягає в генетично обумовленій дисфункції імунної системи, що запускає типовий патогенез.

Існує 2 форми псоріазу – сезонний та несезонний. Ця диференціація пояснюється тим, що в першому випадку є чітка причинно-наслідкова зв'язок між загостреннями та факторами, які їх викликають. Загострення при сезонному псоріазі можуть бути спровоковані такими умовами:

• вплив сонячного світла (літня форма);
• вплив холоду та низької температури (зимова форма).

Несезонний псоріаз проявляється без періодів ремісії та протікає цілий рік. Загострення можуть викликатись стресами та деякими продуктами харчування (наприклад, при надмірному вживанні цитрусових, кислих ягід, солодощів).

Методи діагностики

Діагностика псоріазу направлена не тільки на виявлення цього захворювання, але й на оцінку загального стану здоров'я, а також на виявлення можливої причини, якщо це вдається. Для першої задачі зазвичай достатньо провести об'єктивний огляд уражених ділянок. Для другої задачі використовується комплексний підхід, який може включати такі дослідження:

• загальний аналіз крові (з тромбоцитами);
• загальний аналіз сечі;
• біохімічний аналіз крові;
• визначення гострофазових показників – С-реактивного білка та ревматоїдного фактора;
• дослідження рівня імуноглобулінів – IgA, IgG, IgM, IgE;
• тести на гонорею і хламідіоз;
• оцінка згортання крові;
• HLA-типування для визначення генетичної схильності.

Інструментальні методи діагностики застосовуються при ускладнених формах псоріазу, що супроводжуються артритом і пошкодженням внутрішніх органів. Для оцінки анатомічної структури та функціонального стану можуть бути призначені рентгенографія суглобів та ультразвукове дослідження серцево-судинної системи або сечовивідних органів.

Диференціальна діагностика псоріазу

Деякі дерматологічні та венеричні захворювання можуть проявлятися симптоматикою, схожою з псоріазом. Для точного визначення діагнозу проводять диференціальну діагностику, яка може включати:

• біопсія – забір невеликої ділянки шкіри з уражених місць для вивчення його структури;
• лабораторні аналізи – спрямовані на розмежування псоріазних висипань і сифілісу;
• аналізи для виявлення прихованих інфекцій.

Терапія псоріазу

Лікування псоріазу – завдання досить складне. Терапевтичні заходи спрямовані на купірування аутоімунного запалення та, при можливості, на усунення факторів ризику, що сприяють прогресуванню хвороби. На основі клінічних рекомендацій лікування псоріазу підбирається індивідуально для кожного пацієнта.

Консервативна терапія

В залежності від поставлених цілей, консервативне лікування може бути направлене на полегшення шкірних проявів (зменшення розмірів бляшок, полегшення сухості та свербіння), а також на захист здорових клітин від впливу імунної системи.

Основні методи лікування включають:

• Зовнішня терапія. Лікар призначає місцеві кортикостероїди у формі мазей, кремів або лосьйонів. Також можуть використовуватись топічні препарати-аналоги вітаміну D3 і засоби, що містять цинк.
• Фототерапія – вплив на шкіру терапевтичними дозами світла. Відрізняють кілька видів фототерапії, які відрізняються довжиною хвилі, дозуванням, режимом і тривалістю курсу. Одним пацієнтам достатньо ізольованого світлового лікування, тоді як іншим потрібна комбінація з фотосенсибілізаторами.
• Комбінована терапія, що полягає в використанні кількох методів, наприклад, поєднання фототерапії і цитостатиків.
• Системне лікування застосовується при середньому і важкому перебігу псоріазу. Ці препарати відносяться до групи цитостатиків, ретиноїдів та інших. Вони призначаються в основному в період загострення захворювання і вимагають ретельної настройки дозування, оскільки можуть призводити до системних побічних ефектів.
• Біологічна терапія. Ці препарати створюються з використанням генно-інженерних технологій і представляють собою моноклональні антитіла, що застосовуються в лікувальних цілях.

Для підвищення терапевтичного ефекту також корисні немедикаментозні методи:

• зниження рівня стресу;
• періодичне лікування в курортних установах, особливо перед загостреннями;
• додержуватись здорового способу життя та збалансованого харчування.

Профілактика псоріазу

На жаль, ефективні методи запобігання псоріазу поки не розроблені. Пацієнтам з спадковою схильністю, коли у найближчих родичів є випадки даного захворювання, рекомендується дотримуватись ряду правил:

• запобігати вірусним інфекціям шляхом специфічної та неспецифічної профілактики;
• спати близько 7-8 годин на добу для відновлення нормальної роботи нервової системи та уникнення її перевтоми;
• обмежити споживання агресивних продуктів, таких як копченості та консерви;
• уникати переохолоджень шкіри та надмірного засмаги;
• відмовитись від відвідування соляріїв;
• займатись фізичною активністю.

Реабілітація після псоріазу

Після завершення основного курсу лікування псоріазу рекомендується дотримуватись принципів здорового способу життя та підтримувати психоемоційну рівновагу. Це допоможе «налагодити» роботу імунної системи та знижує ризики її дисфункції.