Аневризмa судин головного мозку - симптоми, лікування, причини

Що таке аневризма судин головного мозку?

Аневризма судин головного мозку являє собою патологічне локальне розширення стінки артерії, що відповідає за кровопостачання мозку. Цей стан можна вважати «бомбою уповільненої дії», оскільки в більшості випадків аневризма хоч раз за життя може «лопнути» — стінка аневризми руйнується, і кров, що знаходиться всередині аневризми, виллється в тканини мозку. Така судинна катастрофа може призвести до тривалих неврологічних порушень і загрожувати життю пацієнта.

Що робити при підозрі на аневризму судин головного мозку?

Якщо у пацієнта спостерігаються симптоми аневризми, необхідно терміново звернутися до медичного закладу для отримання спеціалізованої допомоги. Оптимальним варіантом є виявлення та видалення аневризми з кровотоку до її розриву. Це можливо при уважному ставленні пацієнта до власного здоров'я та зверненні до кваліфікованого невролога при перших ознаках, таких як головний біль або інші неврологічні симптоми.

Спеціалісти з аневризм судин головного мозку

Лікарі медичної мережі мають необхідні знання та досвід для якісної діагностики та лікування аневризми судин головного мозку як на безсимптомній стадії, так і при розвитку крововиливу в черепній порожнині.

Класифікація аневризм судин головного мозку

Класифікація аневризм судин головного мозку базується на кількох критеріях. Залежно від форми, випинання можуть бути мішкоподібними або веретеноподібними, при цьому першими частіше зустрічаються мішкоподібні аневризми.

Залежно від розмірів розрізняють:

• мілліарні (до 3 мм в діаметрі);
• аневризми середнього розміру (до 15 мм);
• великі аневризми (до 25 мм);
• гігантські аневризми (понад 25 мм).

Чим більше аневризма, тим значніше тиск на тканини мозку і інтенсивніша неврологічна симптоматика. Випинання можуть бути як одно- так і багатокамерними, а також одиничними або множинними, вродженими або придбаними.

Клінічні прояви аневризми судин головного мозку

Основна загроза, пов'язана з аневризмою, полягає в її «безшумному» розвитку. На початкових етапах пацієнт може не підозрювати про наявність проблеми, оскільки маленькі аневризми не створюють тиску на тканини мозку і не викликають дискомфорту.

Клінічні прояви проявляються на більш пізніх стадіях захворювання. Перші симптоми можуть включати:

• постійні головні болі в певних локалізаціях;
  
• проблеми із зором, біль в очах і голові;
• порушення рухової функції кінцівок (наприклад, втрата навичок тримання ложки або різке погіршення почерку);
• зміни тактильної та больової чутливості в ногах;
• судоми;
• онеміння лицьових м'язів, утруднення з усмішкою, раптові проблеми з мовленням.

Ці ознаки можуть вказувати на стиснення тканин мозку. Розвивається неврологічний дефіцит, що вимагає термінового звернення до лікаря.

Якщо захворювання прогресує, аневризма може розірватися, що становить серйозну загрозу життю пацієнта. Симптоми розриву включають:

• раптово з'явилися сильні головні болі, які погано реагують на медикаменти;
• чутливість до світла;
• нудоту і блювання;
• двоїння в зору;
• втрату свідомості;
• сильні судоми.

У разі появи цих симптомів необхідно терміново викликати швидку допомогу.

Причини виникнення аневризми судин головного мозку

Аневризми судин головного мозку можуть бути як вродженими, так і набутими. В першому випадку аневризма виникає на фоні вже існуючої аномалії розвитку стінки артерії, що може призвести до пошкодження внутрішньої оболонки судини і формування випинання навіть у молодому віці. Це також може бути пов'язано з рядом захворювань, такими як синдром Марфана, синдром Рандю-Ослера, синдром Елерса-Данлоса.

Набуті аневризми можуть розвиватися внаслідок:

• травм голови та мозку;
• гіпертонії;
• інфекційних процесів;
• онкологічних захворювань всередині черепа;
• наркоманії;
• атеросклерозу, що призводить до пошкодження внутрішніх стінок артерій.

До провокуючих факторів належать хронічні стреси і важкі фізичні навантаження, які сприяють підвищенню тиску в судинах голови, що збільшує ризик травмування артерій.

Методи діагностики аневризми судин головного мозку

Виявлення аневризм артерій головного мозку може бути складним завданням, особливо якщо у пацієнта відсутні виражені симптоми. У таких випадках аневризму можна виявити випадково — під час вашого обстеження або діагностики іншого захворювання.

Для діагностики при наявності скарг і неврологічного дефіциту невролог може призначити такі методи обстеження:

• комп'ютерну томографію (КТ) — метод, який часто використовується для визначення розриву судини та наявності крововиливу в мозок;
• магнітно-резонансну томографію (МРТ);
• ангіографію судин мозку — цей метод дозволяє визначити розміри, локалізацію та характер патологічних змін.

Якщо виникає підозра на субарахноїдальний крововилив внаслідок розриву аневризми, невролог може провести люмбальну пункцію для аналізу спинномозкової рідини.

Лікування аневризми судин головного мозку

Лікування пацієнтів з аневризмами в судинах мозку вимагає комплексного підходу. Невролог аналізує фактори ризику, що вплинули на стан пацієнта, і за результатами призначає препарати для корекції механізмів, що призводять до утворення аневризм, а також для стабілізації стану.

Для запобігання розриву аневризми може бути рекомендоване радикальне лікування, включаючи планову операцію. Невідкладні заходи необхідні при розриві аневризми.

Консервативне лікування

В рамках консервативної терапії найчастіше застосовуються:

• обезболюючі препарати;
• гипотензивні засоби для контролю артеріального тиску;
• протисудомні медикаменти;
• ліки для зниження рівня холестерину.

Консервативне лікування є доповненням до хірургічної корекції і допомагає запобігти рецидиви у випадках з факторами ризику.

Хірургічні методи лікування аневризми судин головного мозку

Найкращий спосіб лікування аневризми — хірургічне видалення її з кровотоку. Це дозволяє мінімізувати ризик розривів і несприятливих наслідків для нервової системи. Переважним методом на сьогодні є ендоваскулярна хірургія. Нейрохірург виконує пункцію стегнової артерії, вводить через неї тонкий провідник (інтродюсер) до аневризми, і за допомогою спеціального обладнання заповнює аневризму платиновими мікроспіралями або встановлює стент для зміцнення стінок судин, а потім витягає інструменти. Всі дії контролюються на моніторі спеціального рентген-апарату.

Значно рідше вдаються до відкритих операцій на мозку. Нейрохірург виконує трепанацію черепа, розрізає оболонки мозку, досягає кровоносного судини з аневризмою і за допомогою мікроінструментів виконує необхідні операції — видаляє аневризму, перев'язує її з обох сторін або коагулює, після чого зашиває пошкоджені тканини і закриває трепанаційний отвір. Розмір трепанації може варіювати залежно від клінічної ситуації. Вибір способу лікування залежить від індивідуальних особливостей кожного пацієнта.

Профілактика аневризми судин головного мозку

Специфічних методів профілактики аневризми не існує. Рекомендується контролювати артеріальний тиск, коригувати рівень холестерину та глюкози в крові, а також уникати стресу і надмірних фізичних навантажень.

Пацієнтам, у яких у сім'ї були випадки аневризми, корисно регулярно проходити планові неврологічні огляди для раннього виявлення можливих захворювань.

Реабілітація після хірургічного втручання

Період відновлення після операції на судинах головного мозку індивідуальний для кожного пацієнта. Залежно від тяжкості неврологічних порушень перебування в стаціонарі може становити від кількох днів до кількох тижнів. Нейрохірург щодня проводить перев'язки і стежить за станом пацієнта.

Якщо після операції зберігаються неврологічні дефіцити, розробляється індивідуальний план реабілітації. Він може включати лікувальний масаж, фізіотерапію, медикаментозне лікування, а також санаторно-курортне лікування.