Атеросклероз - симптоми, лікування, причини

Про атеросклероз

Атеросклероз найчастіше спостерігається у чоловіків віком 50-60 років і жінок старше 60 років. Його поширеність наразі дуже висока, особливо в розвинених країнах. Протягом багатьох років серцево-судинні захворювання залишаються основною причиною смертності у світі, перевищуючи за цим показником інфекції, травми та злоякісні пухлини. Крім того, лікарі підкреслюють, що це захворювання стало «молодшим», тобто його ознаки частіше виявляються у молодших пацієнтів, ніж раніше.

Типи атеросклерозу

Атеросклероз – це різноманітне захворювання з різними проявами та клінічними формами. Класифікація в першу чергу залежить від місця локалізації патологічного процесу. Основні типи атеросклерозу включають:

• атеросклероз коронарних артерій (призводить до різних форм ішемічної хвороби серця);
• атеросклероз брахіоцефальних артерій (викликає гострі та хронічні порушення кровообігу мозку);
• атеросклероз аорти;
• атеросклероз клубових артерій;
• атеросклероз судин нижніх кінцівок;
• атеросклероз вісцеральних артерій (які забезпечують кровопостачання внутрішніх органів, що може викликати порушення в роботі нирок, кишечника тощо);
• мультіфокальне ураження (супроводжується залученням кількох груп судин одночасно).

За ступенем звуження судин і тяжкості симптомів виокремлюють дві стадії атеросклерозу:

• субклінічна: відбуваються патологічні зміни в стінках судин, але явні симптоми відсутні;
• клінічна (симптоматична): присутні характерні симптоми захворювання, зазвичай розвиваються при звуженні просвіту судини на 50% і більше.

Ознаки атеросклерозу

Симптоми атеросклерозу залежать від локалізації ураженого судини і якості кровопостачання органа. Чим менше крові надходить у тканини, тим яскравіше проявляються симптоми нестачі кисню. Зазвичай перебіг більшості форм захворювання можна поділити на три стадії:

• стадія ішемії (нестачі кисню): проявляється поступовим погіршенням функції органа та специфічними болями, які спочатку з'являються при фізичному навантаженні, а потім і в спокої;
• тромбонекротична стадія: виникає при різкому припиненні кровопостачання (найчастіше на тлі тромбозу) і характеризується омертвінням органа або його ділянки;
• стадія фіброзних змін: омертвілі ділянки замінюються рубцевою тканиною, яка втрачає функціональність.

Атеросклероз коронарних артерій

Ця форма захворювання проявляється як ішемічна хвороба серця. Пацієнти зазвичай спочатку відчувають стенокардію при фізичному навантаженні – характерні болі в грудній клітці. З часом здатність серця ефективно працювати при навантаженнях зменшується, і переносимість фізичної активності знижується. В результаті болі можуть виникати навіть у спокої, тривати довше і гірше піддаватися лікуванню. При різкому припиненні кровопостачання може розвинутися інфаркт міокарда. Пацієнт відчуває сильні, пекучі болі за грудниною, у лівій частині грудної клітки, іноді в спині або верхній частині живота. Це супроводжується почуттям страху, холодним потом і в тяжких випадках втратою свідомості. Без медичного втручання можливий летальний вихід.

Атеросклероз аорти та її гілок

Ураження аорти може відбуватися як у грудному, так і в черевному відділах. У випадку ураження грудної аорти у пацієнта виникають розриваючі болі за грудинною кліткою, які не пов’язані з фізичним навантаженням. При ураженні черевної аорти може спостерігатися погіршення кровопостачання нижніх кінцівок, яке виражається в онімінні, болях у ногах та кульгавості, що посилюється під час ходьби. Подібні симптоми можуть також проявлятися при атеросклерозі артерій нижніх кінцівок.

Якщо атеросклеротичний процес торкається гілок аорти, які живлять внутрішні органи, можуть виникати болі в животі або попереку. Ураження судин нирок часто призводить до стійкої артеріальної гіпертензії.

Атеросклероз судин головного мозку

Ураження судин мозку призводить до порушення чутливих і/або рухових функцій та вищої нервової діяльності. Пацієнти можуть скаржитися на зниження чутливості або слабкість у м'язах, погіршення зору або слуху, часті головні болі або запаморочення. У деяких людей погіршується пам'ять, вони стають розсіяними. При гострому порушенні мозкового кровообігу може статися інсульт.

Атеросклероз судин нижніх кінцівок

Ураження судин нижніх кінцівок завжди супроводжується переміжною кульгавістю, болями в литкових м'язах, холодом у ногах і онімінням. По мірі прогресування захворювання можуть спостерігатися зміни шкіри, такі як блідість і підвищена сухість. Без лікування існує ризик розвитку трофічних виразок та гангрени.

Фактори, що сприяють атеросклерозу

Атеросклероз – це мультифакторне захворювання, і неможливо виокремити одну конкретну причину його розвитку. Однак очевидно, що значну роль відіграють так звані фактори ризику.

Деякі з них неможливо усунути:

• вік,
• чоловіча стать,
• сімейна схильність до атеросклерозу.

Інші фактори можна і потрібно усувати:

• артеріальна гіпертензія,
• ожиріння, пов'язане з харчуванням,
• куріння.

Третя група факторів може бути частково усунена:

• гіперліпідемія,
• цукровий діабет,
• недостатній рівень ліпопротеїнів високої щільності.

Також факторами ризику є малорухомий спосіб життя, емоційні навантаження та риси характеру. Боротьба з усіма перерахованими факторами ризику або повне/часткове нівелювання усуваних факторів становить основу профілактики атеросклерозу.

Методи діагностики атеросклерозу

Діагностика атеросклерозу починається з ретельного допиту пацієнта. Лікар звертає увагу на основні скарги, їх зв'язок з фізичним навантаженням, реакції на відпочинок і/або прийом нитрогліцерину. Під час збору анамнезу життя ставляться запитання про стиль життя, харчування, спадкові фактори. Під час клінічного огляду лікар оцінює пульс, артеріальний тиск, серцеві тони, пульсацію периферичних артерій, колір і температуру кінцівок тощо.

Для підтвердження діагнозу застосовуються різні об'єктивні методи:

• ЕКГ, холтерівське моніторування ЕКГ, тести з навантаженням (тредміл-тест, велоергометрія);
• УЗД серця, нирок, ниркових артерій, артерій нижніх кінцівок, судин головного мозку та шиї;
• коронарографія, аортографія та інші види ангіографії (рентгенівське дослідження судин із використанням контрастної речовини);
• реовазографія судин нижніх кінцівок;
• МРТ органів черевної порожнини та головного мозку;
• лабораторні дослідження: загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові для оцінки ліпідного профілю та інших показників.

В залежності від локалізації уражених артерій до діагностики можуть залучатися відповідні спеціалісти: судинні хірурги, неврологи, гастроентерологи тощо.

Способи лікування атеросклерозу

На ранніх етапах, коли симптоми незначні, атеросклероз лікується консервативно. В першу чергу акцентується увага на зміні способу життя:

• регулярні фізичні навантаження (в будь-якій формі), відповідні віку та фізичній можливості пацієнта; лікар рекомендує дозування вправ, особливо при цілеспрямованій тренуванні ураженого органа;
• правильне харчування, з переважанням рослинних жирів та виключенням надмірної ваги;
• при ожирінні слід наполегливо знижувати вагу до оптимального рівня;
• контроль за регулярністю стулу; іноді можуть знадобитися сольові проносні для виведення холестерину;
• систематичне лікування супутніх захворювань, особливо артеріальної гіпертензії та цукрового діабету.

Якщо ці заходи недостатні, призначається медикаментозна терапія для зниження рівня холестерину в крові. При появі симптомів ішемії (стенокардія, переміжна кульгавість) застосовуються препарати швидкої дії для полегшення судинних спазмів. Для запобігання тромбозам використовуються антикоагулянти. При значних симптомах атеросклерозу призначаються препарати для їх усунення.

При високій ймовірності ускладнень, тромбозі або значному звуженні просвіту життєво важливої артерії лікарі можуть вдаватися до хірургічних методів лікування. Вибір тактики втручання залежить від конкретної ситуації:

• ендартеректомія: видалення атеросклеротичних бляшок з судин відкритим методом;
• ендоваскулярні операції: введення катетера в уражені артерії з їх подальшим розширенням та встановленням стентів;
• шунтування: створення нового кровообігу, минаючи заблоковані ділянки (найчастіше виконується аортокоронарне шунтування).

Профілактика атеросклерозу

Профілактика атеросклерозу передбачає дотримання здорового способу життя. Ймовірність утворення холестеринових бляшок у судинах у великій мірі залежить від шкідливих звичок і харчування. Пацієнтам рекомендується:

• розробити збалансовану дієту з помірним вмістом тваринних жирів;
• уникати малорухомого способу життя;
• контролювати вагу;
• відмовитися від куріння;
• періодично проходити профілактичні обстеження.

Реабілітація пацієнтів

Після ендоваскулярних втручань пацієнти досить швидко повертаються до звичайного життя, адже операції проводяться через маленькі проколи. Їм дозволяється вставати на ноги в той же день, а через 3-7 днів можна продовжувати звичні заняття (з урахуванням обмежень, пов'язаних із основним захворюванням).

Після відкритих операцій відновлення займає від 2 тижнів до кількох місяців (особливо після операцій на відкритому серці). В цей період необхідно спочатку обмежити фізичні навантаження, а потім поступово збільшувати їх інтенсивність (під контролем кардіолога та хірурга). Якщо операція проводилася на судинах нижніх кінцівок, може знадобитися носіння компресійних панчіх або бандажів. Загальним обмеженням є заборона на теплові процедури, відвідування соляріїв та тривале перебування на сонці.