Рак передміхурової залози - симптоми, лікування, причини

Що таке рак передміхурової залози?

Рак передміхурової залози є злоякісним утворенням, яке виникає в результаті змін клітин залозистого епітелію простати. На ранніх стадіях пухлина залишається всередині залози і не проявляє ніяких симптомів. Ознаки захворювання з'являються на другій і третій стадіях, коли воно починає розповсюджуватися на прилеглі до залози органи, зачіпаючи їх.

Професійною діагностикою та лікуванням раку простати займаються онкологи. Фахівці медичного центру володіють найсучаснішими знаннями про цю патологію і можуть у найкоротші терміни надати своїм пацієнтам кваліфіковану допомогу.

Види раку передміхурової залози

Близько 90% усіх пухлин передміхурової залози складають аденокарциноми (залозистий рак). В залежності від гістологічного типу виокремлюють також плоскоклітинний, перехідноклітинний та недиференційований рак. Останній варіант значно знижує шанси на позитивний результат.

За індексом раку простати визначається ступінь злоякісності пухлини та її тенденції. Цей індекс розраховується в балах шляхом сумування оцінок атипових і нормальних клітин з двох біопсій. Результати інтерпретуються наступним чином:

• до 6 балів — пухлина низької агресивності, з повільним ростом;
• 7 балів — середня ступінь агресивності;
• 8-10 балів — високоагресивний недиференційований рак, з високим ризиком метастазування.

Відповідно до міжнародної класифікації TNM, злоякісне утворення характеризується трьома основними параметрами: розміри пухлини, її розповсюдження на регіонарні лімфатичні вузли та наявність метастаз у віддалених органах. Рак передміхурової залози має 4 стадії:

• Перша. Пухлина розміром до 2 см, займає менше 5% об'єму тканини. Зазвичай симптоми відсутні, захворювання виявляється випадково.
• Друга. Розмір пухлини становить 2-5 см. Для підстадій «a» властиве ураження менш ніж половини частки, «b» — більше половини, «c» — залучення обох часток. Капсула залози не зачіпається.
• Третя. Пухлина розміром більше 5 см прорастає в капсулу, може зачіпати сім'яні бульбашки.
• Четверта. Патологічний процес охоплює оточуючі органи (сечовий міхур, пряму кишку, тканини таза).

Стадіювання захворювання критично важливо для визначення підходу до лікування та прогнозу життя.

Симптоми раку передміхурової залози

Перша стадія раку часто протікає без симптомів – чоловік навіть не здогадуються про наявність хвороби. Первинні симптоми раку простати не специфічні, вони схожі з проявами аденоми або хронічного простатиту. Розвиток пухлини може супроводжуватися наступними проявами:

• часті позиви до сечовипускання;
• складнощі на початку сечовипускання (чоловікові потрібно прикладати зусилля);
• слабка струя сечі (з параболічної – стає лінійною);
• відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
• нетримання сечі.

Ознаки прогресуючого раку:

• еректильна дисфункція;
• болі при сечовипусканні;
• переривчаста струя сечі з крапельним виділенням наприкінці;
• болі при еякуляції;
• больові відчуття внизу живота, в перинеї та попереку;
• кров у сечі та/або сім'яній рідині;
• відчуття тиску в області заднього проходу.

Запущена стадія характеризується прорастанням пухлинних клітин в інші органи – з'являються метастази. До місцевих симптомів додаються порушення роботи внутрішніх органів (кашель, кровохаркання, болі в кістках, раптові переломи, кровотечі з калом та інше) і симптоми інтоксикації (слабкість, сонливість, нудота, втрата ваги тощо).

Причини

Причини виникнення раку простати до кінця не вивчені. Вважається, що хвороба розвивається під впливом численних факторів, серед яких:

• вік старше 45 років (з підвищенням віку ризики зростають, досягаючи піка після 60 років);
• спадкова схильність (рак передміхурової залози у найближчих родичів або рак молочної залози у жінок у сім'ї);
• метаболічні розлади;
• імунодефіцитні стани;
• ендокринні та імунні проблеми;
• хронічні запальні хвороби органів малого таза;
• недостатнє харчування (надмірність жирів, нестача антиоксидантів і фітоестрогенів);
• малорухливий спосіб життя.

Расова приналежність також є значущим фактором ризику. Рак простати частіше зустрічається серед афроамериканців і рідше – серед азіатів.

Діагностика раку передміхурової залози

Діагностикою захворювань простати займаються урологи. Підозра на наявність пухлини може виникнути вже під час первинної консультації та через ректальне пальцеве обстеження. Маленькі пухлини іноді залишаються не виявленими, тоді як більш великі можуть збільшувати об'єм і щільність органу; злоякісні опухлини часто мають неправильну форму і нерівну поверхню. Підозра на новоутворення є підставою для детального обстеження пацієнта.

Для діагностики раку передміхурової залози чоловікові призначають:

• моніторинг рівня простат-специфічного антигену (ПСА) при виключенні факторів, що сприяють його підвищенню (наприклад, масаж простати);
• трансректальне ультразвукове дослідження з еластометрією та оцінкою кровопостачання;
• МРТ передміхурової залози з використанням контрасту.

Найбільш точним методом діагностики онкологічних захворювань передміхурової залози вважається біопсія. У процесі процедури беруть зразки тканин за допомогою спеціальної голки. Маніпуляція виконується під ультразвуковим контролем, і для підвищення точності слід брати біоматеріал з 6-12 ділянок.

Лікування раку простати

Підбір стратегії лікування злоякісних пухлин передміхурової залози здійснюється індивідуально. Він залежить від стадії захворювання та гістологічного типу пухлини.

Основне напрямок — хірургічне втручання, яке полягає в видаленні передміхурової залози. До і після операції можуть застосовуватися консервативні методи.

На пізніх стадіях раку використовуються паліативні заходи, спрямовані на уповільнення розвитку захворювання та поліпшення якості життя. Хірургічне втручання в таких випадках не рекомендується, оскільки воно не змінює прогноз, а лише тимчасово відновлює функції уражених органів.

Консервативне лікування

Консервативне лікування раку простати часто проводиться комплексно і може включати деякі з перерахованих методів:

• хіміотерапія;
• променева терапія;
• таргетна терапія;
• імунна терапія;
• гормональна терапія.

Сучасні розробки в лікуванні раку передміхурової залози включають HIFU-терапію (руйнування пухлинних клітин за допомогою ультразвуку) та кріоабляцію. Ці методи часто застосовуються на ранніх стадіях захворювання або при наявності протипоказань до операції (наприклад, при важких супутніх станах).

Хірургічне лікування

Операція з видалення простати (простатектомія) є основним методом терапії рака на початковій стадії. Якщо ситуація дозволяє, проводять закриту простатектомію з використанням лапароскопічного обладнання. Доступ до органу здійснюється через проколи на передній стінці живота. Цей метод характеризується мінімальним ушкодженням здорових тканин, що знижує ймовірність ускладнень і полегшує процес відновлення.

Великі і розповсюджені пухлини видаляються в ході відкритої операції (лапаротомія). Доступ до передміхурової залози здійснюється через розріз в області надлобка. Цей метод є більш травматичним і використовується у випадку необхідності обширної перевірки та виконання радикальних операцій (з видаленням навколишніх тканин).

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку раку простати, чоловікам рекомендується:

• щорічно проходити профілактичні обстеження;
• уникати шкідливих звичок;
• дотримуватися збалансованого харчування;
• вести активний спосіб життя;
• при наявності урологічних захворювань – своєчасно і повністю проходити лікування.

Реабілітація

Основні аспекти реабілітації залежать від обсягу та методу проведеної операції. Післяопераційний період триває в середньому 2-5 днів. Після виписки рекомендується обмежити фізичне навантаження, уникати підняття важкостей та теплових процедур. Для профілактики запорів та метеоризму необхідно слідкувати за дієтою і питтєвим режимом. Подальше лікування (курси лікарської або променевої терапії) проводиться відповідно до індивідуально складеної програми.