Часте сечовипускання - симптоми, лікування, причини

Часте сечовипускання

Часте сечовипускання, також відоме як полакіурія, є станом, при якому спостерігається збільшення частоти сечовипускання протягом доби. В нормальних умовах здорова людина відвідує туалет 4-10 разів на день, що залежить від кількості споживаної рідини, індивідуальних особливостей організму, способу життя та інших факторів. Збільшення частоти сечовипускання може вказувати на порушення в роботі сечовидільної системи та служити ознакою різних захворювань, від циститу до раку передміхурової залози.

Захворювання

Існує безліч факторів, які можуть призвести до частого сечовипускання. Полакіурія може бути пов'язана із захворюваннями сечостатевої, ендокринної або нервової системи організму.

Види

Полакіурія ділиться на фізіологічну та патологічну.

• Фізіологічна форма виникає внаслідок споживання великого обсягу рідини, споживання овочів та фруктів, вагітності, стресових ситуацій, променевої терапії, а також прийому сечогінних засобів.
• Патологічна форма є ознакою гострих або хронічних захворювань.

Причини

Причини частого сечовипускання можна поділити на дві категорії:

• інфекційні, пов’язані з впливом мікроорганізмів (наприклад, цистит, уретрит, пієлонефрит);
• неінфекційні (такі як аденома простати, рак сечового міхура, цукровий та несахарний діабет).

Захворювання, що супроводжуються полакіурією, можна класифікувати за системами організму:

• сечовидільна система — захворювання нирок, сечоводів, сечового міхура та сечівника;
• репродуктивна система — хвороби передміхурової залози;
• ендокринна система — цукровий та несахарний діабет, порушення гіпоталамо-гипофізарної системи;
• нервова система — неврогенний сечовий міхур;
• серцево-судинна система — гіпертонічний криз.

Лікування

План консервативного лікування залежить від поставленого діагнозу.

• Для корекції порушень водно-електролітного балансу рекомендується рясне пиття та інфузійна терапія (введення спеціальних розчинів внутрішньовенно).
• Якщо полакіурія обумовлена інфекцією, призначається антибіотикотерапія з урахуванням чутливості патогена, а також уросептики та протизапальні засоби.
• Ендокринні розлади лікують гормонозамісною та гіпоглікемічною терапією, а також дієтою.
• При захворюваннях чоловічої репродуктивної системи застосовують адреноблокатори, кортикостероїди та антибіотики.

В рамках комплексної терапії можуть використовуватись методи фізіотерапії, спрямовані на відновлення та підтримку функцій організму (наприклад, ультрависокочастотна (УВЧ) терапія, лазерна терапія).

Хірургічні втручання застосовуються в випадках неефективності консервативного лікування, при появі ускладнень, а також при онкологічних захворюваннях та значному збільшенні передміхурової залози. У випадку раку простати може знадобитися резекція органа. При нападах ниркової кольки та конкрементах розміром більше 0,5 мм в сечовивідних шляхах можливе застосування літотрипсії — процедури руйнування каменів.