Пієлонефрит - симптоми, лікування, причини

Що являє собою пієлонефрит?

Пієлонефрит — це запальне захворювання нирок, викликане інфекцією. Зазвичай його викликають умовно-патогенні мікроорганізми: в 90% випадків це кишкова паличка, в решті — ентерококи або стафілококи.

Як діагностувати пієлонефрит?

Урологи і нефрологи мережі медичних центрів допоможуть вам у діагностиці пієлонефриту та призначенні адекватного лікування. У нас є власна лабораторія та сучасне обладнання, що дозволяє забезпечити пацієнтам якісне обстеження при підозрі на запалення нирок. Виходячи з результатів діагностики та індивідуальних особливостей пацієнта, наші спеціалісти підберуть план лікування і будуть контролювати кожен етап терапії до повного одужання.

Причини виникнення пієлонефриту

Головна причина появи пієлонефриту — це інфекція, що проникає в нирки висхідним шляхом при порушенні відтоку сечі.

Фактори, що збільшують ризик пієлонефриту:

• запальні захворювання сечових шляхів;
• захворювання простати;
• сечового міхура-моно-ретрорефлюкс;
• нетримання сечі;
• аномалії будови сечовивідних шляхів;
• закупорка уретри або сечоводу конкрементом або пухлиною;
• вагітність;
• цукровий діабет;
• ослаблення імунної системи після важких захворювань або на фоні терапії імуносупресорами.

Рідше інфекція може потрапити в нирки через кров (гематогенний шлях) з інших інфекційних вогнищ в організмі.

Ознаки пієлонефриту

Основний симптом гострого пієлонефриту — болі в попереку, які можуть бути настільки сильними, що пацієнт відчуває труднощі з пересуванням. Існує виражений інтоксикаційний синдром: пацієнт скаржиться на підвищення температури, озноб, загальну слабкість, головний біль, а також на нудоту і блювоту. Зовнішній вигляд сечі також змінюється — вона може стати каламутною і темною. У деяких випадках пієлонефрит супроводжується циститом, що проявляється болісним і частим сечовипусканням, хибними позивами.

Хронічний пієлонефрит може протікати майже без симптомів і виявляється випадково — під час аналізу сечі з приводу іншої хвороби. Його прояви можуть бути неспецифічними: слабкість, утомлюваність, зниження апетиту, головний біль. У деяких випадках спостерігаються часте сечовипускання і незначні болі в попереку, які посилюються в холодну або сиру погоду. Ці симптоми стають менш вираженими в період ремісії, але можуть значно посилюватися при загостренні.

Якщо не надати своєчасну медичну допомогу і не почати лікування, пієлонефрит може призвести до ускладнень, серед яких:

• гостра або хронічна ниркова недостатність;
• гломерулонефрит;
• сепсис або бактеріальний шок;
• паранефрит;
• карбункул або абсцес нирок;
• піонефроз.

Методи діагностики пієлонефриту

Діагностика пієлонефриту здійснюється відповідно до сучасних стандартів. Спочатку пацієнта оглядає нефролог або уролог, збираючи скарги та анамнез. Лікар проводить пальпацію нирок і, спираючись на отримані дані, проводить диференційну діагностику. Далі призначаються додаткові обстеження:

• загальний аналіз крові;
• біохімічне дослідження крові (рівень сечовини, креатиніну, азоту, глюкози та інших речовин);
• загальний аналіз сечі;
• бактеріоскопія сечі;
• ультразвукове дослідження нирок.

У складних випадках може знадобитися екскреторна урографія, а також комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія нирок.

Перевага діагностичного процесу полягає у можливості пройти всі дослідження в одному місці і комфортних умовах. Ми використовуємо сучасне обладнання та якісні реактиви для лабораторних аналізів, що дозволяє швидко отримувати точні та інформативні результати. Це сприяє більш ранньому виявленню захворювання і початку своєчасної терапії.

Методи лікування пієлонефриту

Лікування пієлонефриту, як правило, є консервативним. Гостра форма захворювання вимагає стаціонарного лікування. Схема терапії розробляється індивідуально для кожного пацієнта.

Для усунення запалення і болю призначаються протизапальні та спазмолітичні препарати.

Далі вибирається антибіотик. На початковому етапі використовуються препарати широкого спектра дії, а потім терапія може бути змінена залежно від результатів бактеріологічного аналізу сечі. Нефрологи призначають антибіотики з урахуванням чутливості збудника, що дозволяє запобігти переходу гострого пієлонефриту в хронічну форму і домогтися швидкого одужання пацієнта.

Крім того, пацієнтам можуть бути рекомендовані препарати, що покращують мікроциркуляцію в нирках, а також загальнозміцнюючі засоби.

Після усунення гострих симптомів пацієнт може продовжити лікування амбулаторно. Загальна тривалість лікування гострого пієлонефриту рідко перевищує 4-6 тижнів. При хронічному пієлонефриті або його ускладненнях антибіотикотерапія може тривати до 2 місяців, а підтримуюча терапія іншими препаратами — до 1 року. Основна мета наших спеціалістів — досягти повного одужання пацієнта і мінімізувати ризик ускладнень.

Лікування відрізняється доступними цінами на діагностичні послуги та консультації досвідчених спеціалістів. Вартість терапії пієлонефриту може коливатися залежно від ступеня запалення, необхідності додаткових досліджень та стаціонарного лікування.