Стриктура уретри - симптоми, лікування, причини

Що таке стеноз уретри?

Стеноз уретри є патологічним звуженням діаметра уретрального каналу на будь-якому його ділянці, оточеному губчастим тілом (передній відділ). Ця патологія може викликати симптоми, що вказують на ураження нижніх сечових шляхів (наприклад, ускладнене сечовипускання, дискомфорт та інші).

Відмінності між стенозом і стриктурою

Невеликий лікбез. Якщо патологічний процес торкається заднього відділу уретри, урологи використовують термін стеноз, а не стриктура.

Типи стриктур уретри

В залежності від довжини звуженої ділянки, стриктури підрозділяються на:

• незначні;
• субтотальні;
• тотальні.

Симптоматика стриктури уретри

Прояви стриктури уретри варіюють в залежності від ступеня звуження. Клінічні симптоми виникають, коли діаметр сечовипускального каналу звужується до 3-5 мм або менше. До основних симптомів відносяться:

• слабка або тонка струя сечі;
• періодичні болі в уретрі після сечовипускання;
• відсутність повного полегшення після туалету (відчуття залишкової сечі);
• часті позиви на сечовипускання;
• учащені відвідування туалету;
• ускладнення при сечовипусканні, необхідність натужуватися.

Ця хвороба часто має хронічний перебіг і іноді називається стриктурною хворобою. Кожне нове загострення здатне призвести до збільшення зони звуження.

Фактори, що сприяють розвитку стриктури уретри

Ймовірність появи уретральних стриктур збільшується під впливом наступних факторів:

• старший вік;
• перенесені інфекційно-запальні захворювання нижніх сечових шляхів;
• інфекції, які передаються статевим шляхом (на даний момент роль гонореї менша, ніж раніше);
• опромінення в лікуванні раку простати;
• травми уретри, в тому числі після медичних процедур (введення катетера, цистоскопія);
• склерозуючий лікен – запальне шкірне захворювання (у чоловіків вражає крайню плоть і голівку пеніса).

Усі ці способи призводять до пошкодження епітелію сечовипускального каналу, що сприяє утворенню сполучної тканини. Розвиваючий спонгіофіброз стає безпосередньою причиною звуження уретри і одночасного зменшення гладком'язових структур.

Методи діагностики стриктури уретри

Підозра на наявність уретральної стриктури може виникнути у уролога на основі характерних скарг. Однак для остаточної діагностики необхідно об'єктивне підтвердження, визначення локалізації та довжини звуженої ділянки. Для цього застосовуються:

• ретроградна уретрографія – контраст вводиться в сечовипускальний канал з подальшим виконанням серії рентгенівських знімків;
• мікційна цистоуретрографія – оцінка стану сечових шляхів під час сечовипускання;
• уретроскопія – введення ендоскопа в уретру для оцінки її стану під збільшенням;
• соноуретрографія – ультразвукове дослідження, що використовується для первинної діагностики;
• урофлоуметрія – вимірювання об'ємної швидкості потоку сечі;
• магнітно-резонансна томографія – використовується в складних клінічних випадках.

Крім того, програма обстеження включає кілька лабораторних аналізів. Загальноклінічне дослідження сечі дозволяє виключити запальний процес, а загальний та біохімічний аналізи крові дозволяють оцінити загальний стан організму.