Варикоз (варикозне розширення вен) - симптоми, лікування, причини

Що таке варикоз?

Варикозне розширення вен – це патологічний стан, який торкається великих, комунікаційних та глибоких вен, що супроводжується запальними процесами, розтягуванням та зміною форми венозних стінок. У жінок ймовірність розвитку даного захворювання підвищується, особливо під час вагітності та через певні особливості способу життя. Чоловіки стикаються з варикозом майже в 5 разів рідше, ніж жінки. Лікуванням цього стану займається лікар-флеболог.

Про захворювання

В нормальних умовах венозний відтік крові відбувається згори вниз за рахунок тиску, створюваного м’язами та сухожиллями, а також завдяки різниці тиску між різними частинами периферичного кровообігу. Тонус венозних стінок, як правило, виражений слабо, однак він може збільшуватися під впливом сигналів від судинорухового центру, розташованого в головному мозку.

Порушення в периферичному кровообігу найчастіше викликані значними навантаженнями на вени нижніх кінцівок через тривале знаходження в положенні стоячи або сидячі, а також через недостатню активність м’язів стоп та гомілок. Переповнені венозні судини виявляються під тиском, що призводить до їх розтягування, тоді як запальні процеси сприяють деформації клапанного апарату.

Недостатність клапанів сприяє рефлюксу (обратному току) крові, що викликає додаткове підвищення тиску в поверхневих та комунікаційних венах. В результаті судини ще більше втрачають свою форму, утворюючи рубці, що веде до формування вузлів, які здіймаються над поверхнею шкіри. Атрофія стінок вен і загибель нервових закінчень можуть призводити до серйозних порушень нормального тонусу. Вени стають болісними і призводять до появи неестетичного вигляду нижніх кінцівок.

Варикозне розширення вен може протікати в кількох стадіях, ґрунтуючись на проявленнях:

• Компенсована. Візуально визначаються патологічні зміни, але скарги пацієнта відсутні.
• Субкомпенсована. Налице виражені зміни вен. Пацієнти часто скаржаться на відчуття важкості, розпирання, судоми та набряки ввечері.
• Декомпенсована. Мікроциркуляторні порушення ведуть до змін шкіри на ногах, проявляючись у вигляді сухості, екземи, свербіння та пігментації.

Згідно з міжнародною класифікацією, варикозні прояви діляться на класи:

0 – відсутні об'єктивні симптоми; пацієнт скаржиться на дискомфорт в ногах, описуючи його як важкість, втому або тиск.

1 – спостерігаються телеангіектазії («судинні зірочки»), «сітки» з розширених вен.

2 – при огляді нижніх кінцівок визначається розширення вен.

3 – легко помітна набряклість, що проходить після відпочинку.

4 – зміни шкіри проявляються як сухість та гіперпігментація.

5 – розвиваються трофічні порушення або є сліди загоєних виразок.

6 – відкрита трофічна виразка, яка довго не заживає.

Залежно від стадії захворювання, лікування може проводитися як консервативно, так і хірургічно.

Симптоми варикозу

На ранніх стадіях варикоз вен у нижніх кінцівках може протікати без виражених ознак. Деякі пацієнти повідомляють про швидку втому при ходьбі та відчутті важкості в литках після тривалого стояння.

При субкомпенсованому варикозі на шкірі з’являються судинні «зірочки» або «сітки». Найчастіше розширені підшкірні судини спостерігаються в області гомілок та середньої третини стегна. Можлива болісність уздовж підшкірних вен, особливо після фізичних навантажень та теплових процедур. Пацієнти можуть відчувати ноючі болі, порушення чутливості шкіри та появу «мурашок» по тілу. До вечора можливе появлення набряків в області гомілковостопного суглоба та стопи, що створює дискомфорт при носінні навіть звичної взуття. Також в нічний час можуть виникати судоми.

При декомпенсованому варикозі помітно збільшені й деформовані вени стають очевидними. Вони здіймаються над шкірою та виглядають тугими на дотик. Нерідко на гомілках відзначаються потемніння шкіри, синюшність або мармуровість. Через порушення кровообігу також виникають проблеми зі шкірою: вона пересихає, тріскається, з’являється свербіння і стає блискучою. У подальшому може розвиватися екзема, а в місцях активного растрескування виникають трофічні виразки.

Причини варикозу

Точні причини виникнення варикозу до сих пір повністю не встановлені. Це захворювання розглядається як поліетилологічне. Існує пряма зв'язок з генетично зумовленими змінами сполучної тканини та вертикальним положенням людини.

Фактори, що сприяють розвитку варикозу, включають:

• недостатня фізична активність;
• сидяча робота;
• інтенсивні фізичні навантаження з підйомом ваг;
• надмірна вага та ожиріння;
• вагітність і пологи.

Діагностика варикозу

При ознаках варикозу слід звертатися до лікаря-флеболога. Діагностика починається з інтерв'ю пацієнта, збору скарг та анамнезу. Під час фізичного огляду визначаються об'єктивні ознаки варикозного розширення вен.

Для уточнення діагнозу та більш детального вивчення венозного кровообігу в ногах виконується ультразвукове дуплексне сканування вен обох кінцівок. В ході дослідження оцінюються анатомічні особливості судин, їх діаметр, розташування, наявність запальних процесів і деформації клапанного апарату. Крім того, проводяться функціональні проби для оцінки роботи м'язево-венозної помпи, ефективності, тривалості, а також джерела рефлюкса.

На основі клінічного огляду та інструментальної діагностики лікар визначає стадію захворювання та призначає відповідне лікування.

Лікування варикозу

Залежно від симптоматики та стадії захворювання застосовуються консервативні та хірургічні методи лікування. При виборі терапевтичної стратегії лікар враховує стан вен та наявність супутніх захворювань у пацієнта. Після хірургічної операції часто призначаються консервативні методи, спрямовані на запобігання рецидивів.

Консервативні методи

При варикозі рекомендовано носити компресійний трикотаж. Степінь компресії залежить від конкретної клінічної ситуації та підбирається індивідуально. Лікар може рекомендувати використовувати гольфи, панчохи або колготи. Особливо важливо надягати компресійна білизна перед фізичним навантаженням або тривалими прогулянками.

Всім пацієнтам призначається медикаментозне лікування на основі флеботропних препаратів, при цьому зазвичай рекомендується використовувати тільки один засіб з даної групи. Прийом кількох однорідних препаратів не підвищує ефективність терапії, але може збільшити ризик виникнення побічних ефектів.

Варикоз: як лікувати? Допоможуть ліки?