Хронічна венозна недостатність (XBH) - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Хронічна венозна недостатність (ХВН) – це стан, що характеризується порушенням нормального відтоку венозної крові з нижніх кінцівок. За статистичними даними, приблизно 25% дорослого населення в розвинених країнах підвержене цьому захворюванню. За неофіційною інформацією, близько половини дорослих людей в Росії спостерігаються симптоми венозної недостатності різного ступеня тяжкості.

Розвиток венозної недостатності пов'язаний з надмірним навантаженням на вени нижньої частини тіла. Це зумовлено вертикальним положенням людини та її способом життя. При відсутності правильного способу життя надмірне навантаження на вени ніг стає практично неминучим.

Типи венозної недостатності

Відповідно до міжнародної класифікації, хронічна венозна недостатність розвивається у 7 стадій:

• Симптомів немає, захворювання протікає непомітно.
• На шкірі з'являються телеангіоектазії (судинні зірочки).
• Варикозне розширення вен.
• Виражені набряки.
• Зміни шкіри (гіперпігментація, екзема, ущільнення).
• Наявність шкірних проявів і слідів від заживших трофічних виразок.
• Активна трофічна виразка.

Клінічні прояви венозної недостатності

На перших етапах хронічної венозної недостатності пацієнти можуть відчувати синдром «важких ніг». Вони відчувають дискомфорт після тривалих прогулянок або стоячої роботи, що часто списують на втому. Пізніше виникають симптоми «мармуровості» шкіри та судинні зірочки. Варикозне розширення вен не завжди присутнє, проте, якщо воно є, пацієнти скаржаться на болі вздовж ушкоджених вен.

Для ХВН характерні набряки в області щиколоток і гомілки. Вони, як правило, з'являються до вечора і повністю зникають після нічного відпочинку. З прогресуванням захворювання набряки стають більш вираженими.

Порушення мікроциркуляції призводять до дистонії шкіри на ногах. Спочатку виникають ділянки гіперпігментації, найчастіше в області гомілкового суглоба. З'являється надмірна сухість шкіри щиколоток і свербіж. Також можуть розвинутися екзема і ліподермоцклероз. Явна дистонія може призвести до утворення глибоких трофічних виразок, які довго не заживають і можуть інфікуватися.

При значному розширенні вен може відбуватися накопичення великого об'єму крові в нижніх кінцівках, що викликає погану переносимість як фізичних, так і розумових навантажень, а також ознаки серцевої недостатності.

Причини венозної недостатності

Хронічна венозна недостатність може бути викликана вродженими аномаліями судин ніг, посттромбофлебітним синдромом або варикозним розширенням вен. Підвержені ХВН:

• особи з генетичними захворюваннями сполучної тканини;
• жінки;
• люди похилого віку;
• пацієнти з захворюваннями ендокринної системи;
• які страждають на ожиріння;
• люди з малорухливим способом життя.

Надмірний тиск у венах нижніх кінцівок викликаний статичними навантаженнями, тривалим сидінням та хронічними запорами.

Діагностика венозної недостатності

Флеболог встановлює попередній діагноз на основі скарг пацієнта та результатів фізичного обстеження. Для отримання об'єктивних даних про стан вен застосовуються:

• ультразвукова допплерографія;
• дуплексне сканування судин нижніх кінцівок;
• флебографія (рентгенконтрастне дослідження вен).

Флебографія дозволяє точно візуалізувати вени і виявити патології, але цей метод вважається малотравматичним. Під час процедури в вену або губчасту кістку вводять контрастну речовину під місцевою анестезією, що займає 30-60 хвилин і може викликати дискомфорт (проводиться під анестезією).

На сьогоднішній день ультразвукові методики визнані достатньо інформативними для діагностики ХВН. Допплерографія дозволяє встановити швидкість кровотоку і виявити його уповільнення, а дуплексне сканування допомагає виявити патології венозних стінок, тромби та запалення.

Консервативне лікування венозної недостатності

Консервативні методи мають сенс застосовувати при відсутності незворотних змін у венах. Пацієнтам призначають еластичне бинтування або використання компресійного трикотажу. Чулки, колготки або гетри підбираються лікарем індивідуально в залежності від сили компресії. Ці вироби виконують роль підтримуючого каркасу для вен, покращуючи відтік крові та запобігаючи тромбоутворенню. Флебологи також рекомендують курс лікувальної фізкультури, плавання та фізіотерапію. Медикаментозна терапія проводиться курсами, зазвичай по 2 місяці, і включає:

• ангіопротектори;
• вітаміни;
• антикоагулянти;
• протизапальні препарати;
• засоби для покращення мікроциркуляції;
• лейкоцитарні препарати.

Пацієнтам з надмірною вагою радять дотримуватись дієти для її зниження. Раціон повинен бути складений з урахуванням схильності пацієнта до запорів. Важно дотримуватись питного режиму і вживати не менше 1,5 літра води на день (при відсутності проблем з нирками).

Хірургічне лікування венозної недостатності

Видалення варикозно змінених вен потрібно близько 10% пацієнтів. Операція проводиться для усунення неправильного відтоку крові та у випадках підвищеного ризику гострих порушень кровообігу.

Процедура з видалення варикозних вен називається флебектомією. На сьогоднішній день відкриті операції проводяться рідко. Частіше рекомендуються малотравматичні ендоскопічні втручання або безопераційні методи, такі як:

• Склеротерапія. Ефективна для видалення дрібних вен. Передбачає введення склерозуючого засобу у вену, що активує процес рубцювання.
• ЕВЛК. Закриває просвіт хворої вени з використанням лазерного променя, вводимого через прокол.
• РЧА. Метод радіочастотної абляції, що базується на тепловому впливі на вену, приводить до її закриття.
• Клеєва облітерація. У вену вводиться спеціальний медичний клей, який надійно закриває її просвіт.

Переваги безопераційних методів включають можливість амбулаторного лікування, низький ризик ускладнень, відсутність необхідності в наркозі і хороший косметичний ефект.

Профілактика венозної недостатності

Для запобігання виникнення хронічної венозної недостатності важливо вести активний спосіб життя, контролювати масу тіла, правильно харчуватись і відмовитися від шкідливих звичок. Рекомендується поєднувати навантаження та відпочинок, а при сидячій роботі регулярно робити перерви для фізичних вправ. Також важливо носити зручний одяг та взуття, уникаючи високих каблуків. Умерене загарювання та обмеження відвідування бань і саун також буде корисним. Особам, які страждають на хронічні запори, слід виявити та усунути причини цього стану.

Реабілітація після венозної недостатності

Після хірургічного втручання при ХВН пацієнту призначають медикаментозне лікування і носіння компресійної білизни або бинтування. Шви знімають через 7-10 днів. Протягом двох місяців заборонені будь-які термічні процедури і надмірні фізичні навантаження. Лікар призначає індивідуально підібраний комплекс фізичних вправ, окрім цього, корисні і прогулянки в помірному темпі.