Вугри - симптоми, лікування, причини

Що таке акне?

Вугри є клінічним проявом акне (вугрової хвороби).

Про захворювання та його наслідки

Вугрова хвороба – це хронічне запалення сальних залоз. Цей недуг викликає естетичний дискомфорт і може призводити до психоемоційних розладів.

Акне — одне з найпоширеніших дерматологічних захворювань. Найчастіше йому піддаються підлітки, особливо у віці 15-16 років, що пов'язано з гормональними змінами, характерними для цього періоду. Тим не менш, вугрові висипання можуть з'являтися у людей будь-якого віку, включаючи жінок під час вагітності.

У підлітковому віці до 90% дівчат і практично всі хлопці стикаються з вуграми різного ступеня вираженості, особливо у представників чоловічої статі, у яких захворювання часто протікає в більш важкій формі. Патогенетичний механізм утворення вугрів пов'язаний з підвищенням рівня тестостерону в організмі, а в деяких випадках рецептори волосяних фолікулів проявляють підвищену чутливість до цього гормону, що призводить до надмірного вироблення шкірного сала. Іноді причиною вугрової хвороби можуть бути як гіперандрогенія (підвищений рівень тестостерону), так і велика чутливість рецепторів до гормону. Виявлення причини вугрової висипки та її корекція є важливими аспектами патогенетичної терапії вугрової хвороби.

Симптоми акне негативно впливають на психологічний стан пацієнтів. Запальні та незапальні елементи на обличчі, а також постакне-рубці при тяжкому перебігу можуть викликати депресію, зниження самооцінки та втрату впевненості в собі. Ці стани суттєво погіршують якість життя, знижуючи соціальну активність. Крім того, акне створює естетичні проблеми — видимі дефекти можуть зберігатися навіть після зменшення гострого запалення. Рубці, гіперпігментація та нерівності потребують комплексного дерматологічного та косметологічного лікування з застосуванням медикаментів, апаратних методів та ін'єкційних технологій.

Шкірні висипання при акне можуть виникати на ділянках шкіри з великою кількістю сальних залоз. Найбільш поширені місця їх локалізації – обличчя (прищі на носі, щоках, підборідді), спина та плечі. В рідкісних випадках висип може з'являтися на вухах.

Діагностика акне основана на даних об'єктивного та дерматоскопічного обстеження. Дерматовенеролог розробляє програму перевірки для виключення схожих захворювань та виявлення можливих причин.

Лікування спрямоване на нормалізацію роботи сальних залоз, корекцію нейрогормональних розладів та усунення запалення шкіри. Для корекції постакневих змін можуть застосовуватися різні косметичні процедури.

Види акне

Згідно клінічним рекомендаціям, акне класифікується на 4 ступені тяжкості:

• Перша ступінь характеризується наявністю комедонів (як відкритих, так і закритих) та невеликою кількістю папул (до 10 штук).
• Друга ступінь – на фоні комедонів і папул з’являються гнійні прищики, їх кількість не перевищує 10 штук.
• Третя ступінь – на шкірі є як папули, так і гнійні прищики, також з'являються вузли (їх кількість не перевищує 3 штук).
• Четверта ступінь характеризується запальним процесом, що зачіпає глибокі дермальні шари, з формуванням великої кількості вузлів і кіст, виражених за болем.

Серед основних клінічних форм акне виділяють:

• вульгарна форма – проявляється прищами (як з гнійним вмістом, так і без), є як закриті, так і відкриті комедони;
• комедональна форма – присутні тільки закупорені сальні протоки;
• конглобатна форма – найбільш важка форма захворювання при утворенні конгломератів шкірних елементів.

Симптоми акне

Симптоматика та форми акне залежать від стадії патологічного процесу. Основні клінічні прояви включають:

• комедони – маленькі точки (білі або чорні), пов'язані з закупоркою вивідного протока сальної залози;
• папули – запальні прищики, рожевого або синющо-багрового кольору, зазвичай розміром з зелений горошок;
• пустули – гнійні прищики з гнійним стержнем у центрі (біла точка розм'якшення навколо тонкого волоска);
• індуративні вугри – великі глибоко розташовані прищики, мають гнійне вміст або без нього;
• флегмонозні вугри – м'які округлі утворення, які часто розкриваються з виділенням значної кількості гною (діаметр таких вугрів досягає 10 мм);
• конглобатні вугри – величезні конгломерати прищів, що утворюються в результаті злиття;
• келоїдні вугри – рубцеві зміни на місці минулих папул і пустул.

Причини акне

Причини і механізми акне значно пов'язані з гормональними факторами, які збільшують продукцію шкірного сала (надлишок тестостерону, включаючи під час вагітності, дисфункція щитоподібної залози). Патогенетичні механізми можуть бути також пов'язані з порушенням роботи нервової системи та генетичною схильністю.

Збільшення продукції шкірного сала призводить до утворення сальної пробки у вивідному протоку залози. Спочатку виникають мікрокомедони (вугри). Механічне ушкодження цієї структури призводить до виходу вмісту (кератину, ліпідів та інших речовин) в дермальний шар, що запускає запальний процес, підтримуваний Propionobacterium acne. Таким чином формуються папули, пустули та вузли. У деяких пацієнтів акне може призвести до утворення гіпертрофічних та келоїдних рубців.

Вугрова хвороба часто протікає хвилеподібно, з загостреннями в зимово-весняний період. Фактори, що погіршують перебіг хвороби, можуть включати:

• механічне пошкодження шкіри – видавлювання прищів, часте очищення шкіри агресивними миючими засобами;
• забруднення шкіри маслами, бензином та виробничим пилом;
• лікування деякими препаратами (глюкокортикостероїди, антидепресанти, засоби проти епілепсії та туберкульозу);
• неправильні уходові засоби для шкіри.

На додаток до викликачів вугрової хвороби є і захисні фактори. Наприклад, сонячні промені можуть частково сприяти покращенню шкірних висипань і стабілізувати перебіг вугрової хвороби.

Діагностика

Постановка діагнозу вугрової хвороби не становить труднощів для досвідченого дерматолога. Однак завдання полягає не тільки в визначенні акне, але й у виявленні можливих причин. На першому етапі проводиться оцінка рівня вільного тестостерону в крові. У дівчат і жінок також слід виключити синдром полікістозних яєчників, який часто проявляється акне в поєднанні з порушеннями менструального циклу. Для цього виконується оцінка рівня гормонів на 2-5-й день менструального циклу та ультразвукове дослідження органів малого таза.

Діагностика інсулінорезистентності як причини акне за аналізом крові на цукор часто виявляється неможливою. Тому в обстеження включають визначення рівня глікованого гемоглобіну та тест на толерантність до глюкози. Діагностичний алгоритм для кожного пацієнта розробляється індивідуально, з урахуванням клінічної ситуації.

Лікування

Підбір лікування залежить від тяжкості акне. При легких формах зазвичай вдається скомпонувати терапію з використанням лікувальної косметики, яка застосовується для щоденного догляду за шкірою. Ці засоби допомагають очищати поверхневі шари шкіри, зволожувати та тонізувати. Основу лікувальної косметики складають нераздражаючі компоненти та вода. Такий розчинник не сприяє виробленню шкірного сала та не викликає закупорки проток, допомагає звужувати пори та усувати чорні точки.

У випадку тяжких форм призначається місцева і/або системна антибактеріальна терапія з метою знищення пропіонобактерій, що викликають захворювання. У комплексному лікуванні використовуються також препарати, що нормалізують гормональний фон та підвищують чутливість андрогенових рецепторів до циркулюючих гормонів.

Після закінчення гострого періоду хвороби на шкірі можуть залишатися шрами, рубці, нерівності та гіперпигментовані ділянки. Тому для відновлення естетики обличчя застосовуються різні косметичні процедури:

• лазерна шліфовка шкіри;
• фотоомолодження;
• мезотерапія;
• біоревіталізація і т.д.

Профілактика акне

Профілактика акне включає в себе корекцію гормональних порушень, усунення стресових факторів та правильний догляд за шкірою. Якщо захворювання вже має місце, слід дотримуватись вторинних профілактичних заходів:

• не використовувати миючі засоби з лужним pH;
• уникати косметики, що містить спирт;
• не видавлювати утворені прищики та комедони (в іншому випадку підвищується ризик запалення та інфекції в глибших шарах шкіри).