Ангіна лакунарна - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Лакову́льна ангіна є одним із варіантів гострого тонзиліту, який характеризується запаленням лакун – заглиблень мигдаликів, і може поширюватись на їх поверхню. Більш точна назва даної патології – гострий первинний тонзиліт, лакунарна форма. Захворювання супроводжується потужним болем у горлі та симптомами інтоксикації. В результаті погіршується загальний стан пацієнта, що може призвести до тимчасового зниження працездатності. Відсутність адекватного та своєчасного лікування підвищує ризик переходу захворювання в хронічну форму та виникнення ускладнень. Будьте уважні до свого здоров'я та звертайтеся до лікаря при перших ознаках лакунарної ангіні, щоб уникнути негативних наслідків і швидко відновити здоров'я.

Види

Лакунарна ангіна – це один із типів гострого тонзиліту.

Для правильного вибору стратегії лікування отоларингологи класифікують лакунарну ангіну залежно від ступеня тяжкості. Відповідно до цієї класифікації виокремлюють три форми захворювання:

• легка форма;
• умерена;
• важка форма.

Симптоми лакунарної ангіни

Лакунарна ангіна починає проявлятися швидко і різко, із різким збільшенням симптомів і яскравою клінічною картиною. Захворювання зазвичай починається з загальних ознак інтоксикації, таких як слабкість, нездужання і підвищена температура. На 2-3-й день пацієнти відчувають сильний біль у горлі, який посилюється при ковтанні, внаслідок чого вони можуть відмовитися від їжі. Небні мигдалики стають червоними та збільшуються, при натисканні виділяється гній, а через кілька днів гнійні утворення стають видимими на поверхні мигдаликів. Голос стає носовим, з'являється неприємний запах з рота. Симптоми інтоксикації посилюються, і пацієнти скаржаться на сильний головний біль, болючість у м'язах і суглобах, потовиділення та швидку стомлюваність.

У дітей симптоми лакунарної ангіни проявляються яскравіше, часто страждає сон, можуть розвиватися розлади травлення – нудота, блювота, діарея, болі в животі, можливі непритомні стани.

Причини лакунарної ангіни

Лакунарна форма гострого тонзиліту викликана інфекцією. Найбільш частими збудниками є бета-гемолітичні стрептококи, рідше – інші види стрептококів, стафілококи, а ще меншою мірою – грибки, віруси та змішана флора. Ризик розвитку лакунарної ангіни збільшується під впливом наступних факторів:

• різке переохолодження;
• алергічні реакції;
• системні захворювання (наприклад, хвороби крові, нирок, цукровий діабет, аутоімунні патології);
• гострі та хронічні ЛОР-захворювання, інфекції зубів;
• сильні стреси;
• недостаток сну;
• знижений імунітет;
• неправильне харчування.

Діагностика лакунарної ангіні

Перший етап діагностики включає бесіду з отоларингологом, під час якої лікар вислухає всі скарги пацієнта і зібере важливі анамнестичні дані. Далі спеціаліст проведе фарингоскопію – огляд ротової порожнини для виявлення почервоніння та набряклості мигдаликів, неба та небних дужок. При натисканні на мигдалики буде виділятися гнійне вміст, а на їх поверхні може з'являтися жовтуватий або зеленуватий наліт. При пальпації лімфатичних вузлів шиї лікар виявить збільшення та болючість вузлів.

Для уточнення діагнозу при підозрі на лакунарну ангіну пацієнту можуть призначатися додаткові дослідження:

• загальний аналіз крові;
• бактеріологічний посів з мигдаликів для виявлення збудника та його чутливості до антибіотиків;
• аналіз крові на наявність С-реактивного білка, АСЛО, Ревматоїдного фактора.

Лікування

Лікування лакунарної ангіни може здійснюватись амбулаторно або в стаціонарі, залежно від тяжкості стану пацієнта. Воно, як правило, консервативне і включає антибактеріальну терапію. Спочатку може бути призначений емпіричний антибіотик, активний проти більшості можливих збудників. Після отримання даних про конкретний збудник і його чутливості до антибіотиків, ці препарати можуть бути скориговані. Додатково призначаються:

• при виражених симптомах інтоксикації – постільний режим;
• при сильному болю та високій температурі – НПЗП для зниження температури та больового синдрому;
• при необхідності – антигістамінні препарати;
• полоскання горла антисептичними розчинами, застосування антисептичних пастилок;
• обільне тепле пиття;
• в підострому періоді – фізіотерапія (електрофорез, УВЧ, лазеротерапія).

Профілактика

Щоб знизити ризик виникнення лакунарної ангіни, рекомендується:

• своєчасно лікувати гострі та хронічні ЛОР-інфекції та осередки інфекції в інших областях;
• забезпечувати адекватне лікування соматичних захворювань, що впливають на імунну систему (наприклад, цукровий діабет);
• мінімізувати контакти з людьми, які мають ознаки гострого захворювання;
• утримуватись від шкідливих звичок, включаючи куріння;
• попереджати переохолодження;
• підтримувати повноцінне і збалансоване харчування;
• вести активний спосіб життя з достатньою фізичною навантаженням;
• дотримуватись режиму праці та відпочинку;
• знижувати рівень стресів як гострих, так і хронічних.

Реабілітація

За умови своєчасної та адекватної терапії лакунарна ангіна проходить через 10-14 днів, ведучи до повного одужання. Однак, оскільки після хвороби імунна система ослаблена, рекомендується протягом 2-3 тижнів уникати фізичного перенапруження, намагатись більше відпочивати, обмежувати відвідування багатолюдних місць та дотримуватись принципів здорового способу життя.