Ангіна - симптоми, лікування, причини

Типи

Отоларингологи класифікують ангіну на два основних типи:

• первинні (вульгарні, звичайні) – проявляються як самостійна хвороба, викликані бета-гемолітичним стрептококом;
• атипові – є симптомами інших захворювань, серед яких вірусні (інфекційний мононуклеоз), бактеріальні (скарлатина, дифтерія) або неінфекційні (лейкоз, агранулоцитоз) захворювання.

Класифікація ангін також може базуватися на характері змін у слизовій мандліні:

• катаральна (мандліни набрякають, гіперемуються та збільшуються в розмірах);
• фолікулярна (на мандлінах помітні збільшені фолікули, заповнені гнійним ексудатом);
• лакунарна (лакуни в мандлінах заповнені гнійним виділенням);
• герпетична (на мандлінах і задній стінці горла з’являються численні бульбашкові висипання);
• фібринозна (мандліни покриті суцільним білуватим нальотом);
• інтратонзилярний (розташований у товщі мандліни) абсцес;
• гангренозна (на мандлінах формуються виразки та ділянки мертвої тканини);
• змішані форми.

Залежно від вираженості симптомів і стану пацієнта тонзиліт може протікати в легкій, середній або важкій формі.

Показники ангіни

Ключовим показником ангіни у дорослих та дітей є раптово виникла інтенсивна біль у горлі. Ця біль посилюється при ковтанні, часто до такої міри, що людина не в змозі приймати їжу, і може віддавати в вуха, шию та скроні. Інші симптоми ангіни:

• підвищення температури тіла до фебрильних значень (38-39°C);
• озноб і ломота в тілі;
• болі в м'язах і суглобах;
• головний біль;
• загальна слабкість та втомлюваність.

При активному запальному процесі в мандлінах спостерігається збільшення регіонарних (шийних, підщелепних) лімфатичних вузлів – розвивається лімфаденіт, що проявляється болем і дискомфортом при дотику до ураженого вузла, а також відчуттям переповнизни та напруження в шиї при поворотах голови.

Причини виникнення ангіни

Ангіна – це інфекційне захворювання, в 85% випадків викликане β-гемолітичним стрептококом. Ця бактерія може також призводити до серйозних ускладнень, таких як міокардит, гломерулонефрит та ревматизм, що підкреслює важливість своєчасного лікування гострого тонзиліту.

При потраплянні в ротоглотку стрептокок закріплюється на мандлінах, розмножується і виділяє продукти своєї життєдіяльності в кров, що може призвести до синдрому загальної інтоксикації і серйозних ускладнень.

Рідше тонзиліт може бути викликаний:

• вірусами (ентеровіруси, герпесвіруси);
• бактеріями (пневмокок, золотистий стафілокок, коринебактерії та інші);
• рідко – грибами.

Фактори, що сприяють розвитку ангіни:

• забрудненість повітря;
• перехолодження;
• алергічні реакції;
• стрес;
• перевтомлення;
• ослаблений імунітет;
• аутоімунні стани;
• наявність інших вогнищ інфекції (недоліковані синусити, захворювання зубів тощо);
• гемопоетичні захворювання.

Методи діагностики

На початковому етапі діагностики отоларинголог вислуховує скарги пацієнта і збирає анамнез (історію хвороби). Потім лікар проводить ретельний огляд ЛОР-органів за допомогою фарингоскопа, щоб виявити характерні показники ангіни: почервоніння, набряклість мандліни та задньої стінки горла, патологічне виділення (наліт) в фолікулах, лакунах або по всій поверхні мандліни. При пальпації лімфатичних вузлів лікар може виявити їх збільшення та болючість.

Для визначення виду збудника та його чутливості до антибіотиків з мандліни пацієнта береться мазок для мікробіологічного дослідження.

Коли діагноз встановлено, спеціаліст запропонує пацієнтові найбільш підходящу схему лікування.

Способи лікування ангіни

Лікування звичайної бактеріальної (гнійної) ангіни у дорослих і дітей ґрунтується на застосуванні антибіотиків. На початковому етапі захворювання лікар призначає препарат широкого спектра дії, який впливає на максимальну кількість мікробів, здатних викликати це захворювання. У подальшому цей антибіотик може бути замінений на більш цільовий препарат за результатами бактеріологічного дослідження. Ліки повинні прийматися в межах ефективних доз протягом повного курсу (зазвичай від 7 до 14 днів, залежно від клінічного випадку).

Додатково лікування може включати:

• в важких випадках – інфузійну детоксикаційну терапію (внутрішньовенне введення розчинів для відновлення водно-сольового балансу та зменшення інтоксикації);
• НПЗП (подавляють температуру, зменшують запалення та біль);
• вітамінні препарати (укріплюють захисні механізми організму);
• антигістамінні (усувають алергічні реакції, якщо вони мають місце);
• антисептики та анальгетики місцевої дії (знеболюють горло);
• фізіотерапевтичні процедури (фонофорез, світлотерапія, електротерапія);
• інгаляції;
• полоскання мандліни.

Профілактичні заходи

Профілактичні заходи для запобігання ангіни включають:

• зменшення контактів з людьми, що мають ознаки інфекційних захворювань;
• здорове, збалансоване харчування;
• важливість режиму праці та відпочинку;
• достатня фізична активність;
• санітарна обробка вогнищ гострих та хронічних інфекцій будь-якої локалізації;
• своєчасне лікування соматичних захворювань.

Реабілітація після ангіни

При адекватному і своєчасному лікуванні ангина, як правило, завершується повним одужанням протягом 7-14 днів. Однак при відсутності правильного лікування існує ризик хронічного течії захворювання або розвитку серйозних ускладнень.

Після завершення лікування рекомендується дотримуватися здорового способу життя та уникати переохолоджень для нормалізації імунітету, ослабленого після захворювання.