Артеріальна гіпотензія - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Артеріальна гіпотензія (гіпотонія) являє собою стан, при якому спостерігається постійне або періодичне зниження артеріального тиску (АТ) до 100/60 мм рт. ст. або нижче. Це патологія найчастіше є вторинною, однак може бути й самостійним захворюванням. Характеризується проявами, такими як слабкість, напади запаморочення та непритомність, і вимагає ретельного обстеження та лікування.

Артеріальна гіпотензія найчастіше зустрічається серед підлітків і молоді. Чоловіки страждають від низького тиску значно рідше, ніж жінки. На думку лікарів, це може бути пов'язано з статевим дозріванням та порушеннями в роботі вегетативної нервової системи. У літніх людей гіпотензія часто виникає через зниження тонусу судин, викликаного атеросклерозом.

Класифікація

Артеріальна гіпотензія поділяється на фізіологічну та патологічну. Фізіологічна форма не є захворюванням і може бути зумовлена спадковими факторами, зазвичай спостерігається у спортсменів, людей, що живуть у високогірних або жарких регіонах. У цьому випадку низький тиск розглядається як адаптивна реакція організму.

Патологічна артеріальна гіпотензія буває трьох видів, залежно від причин:

• Первинна (есенціальна, або гіпотонічна хвороба). Є незалежним захворюванням, яке, як вважають, виникає внаслідок порушення регуляції судинного тонусу.
• Вторинна (симптоматична). Розвивається на фоні інших захворювань і є одним із симптомів основної патології.
• Ідіопатична ортостатична. Цей тип гіпотензії проявляється протягом 3 хвилин після зміни положення тіла на вертикальне.

В залежності від течії виділяють гостру та хронічну гіпотензію. Тривалість нападу класифікує стан як постійний або транзиторний. При постійній формі АТ залишається нижче нормального рівня, а при транзиторній - епізоди виникають періодично. Транзиторна гіпотензія може бути:

• Ортостатична: проявляється при переході у вертикальне положення;
• Постпрандіальна: розвивається після прийому їжі;
• Пов'язана з фізичним або психоемоційним стресом;
• Виникаюча під час сну.

До транзиторних форм також відносяться нейрогенні непритомності — раптові епізоди втрати свідомості, викликані зниженням АТ, що може бути наслідком зниження тонусу судин або рідкої частоти серцевих скорочень.

Вираженість симптомів у первинній та вторинній формах дозволяє виділити три ступені тяжкості:

• Легка. Преобладають психоемоційні розлади: перепади настрою, проблеми зі сном, дратівливість, плаксивість. Слабо виражені головні болі і дискомфорт у грудях виникають на фоні стресу.
• Середня тяжкість. Інтенсивні головні болі, що тривають 1-2 години. Можливі напади запаморочення та непритомність.
• Важка. Якість життя страждає через часті епізоди гіпотензії (в тому числі ортостатичної), які супроводжуються непритомністю. Часті головні болі, які довго не проходять.

Атаки гіпотензії можуть бути спровоковані змінами погоди або стресовими ситуаціями. У пацієнта спостерігається зниження розумової і фізичної працездатності, а також погіршення концентрації уваги.

В залежності від ступеня тяжкості ортостатичної форми виділяються 4 функціональних класи:

• I ФК: АТ знижується, але симптоми відсутні;
• II ФК: зниження АТ супроводжується вираженими симптомами, свідомість зберігається;
• III ФК: періодичні непритомності;
• IV ФК: часті непритомності, що впливають на працездатність і якість життя.

Симптоми

Зниження артеріального тиску призводить до недостачи кисню в тканинах, що в першу чергу позначається на функціонуванні головного мозку. Гостра гіпотонія може проявлятися наступними симптомами:

• різка блідість шкіри;
• запаморочення;
• темні кола перед очима;
• шум у вухах;
• непритомність.

При хронічній гіпотензії симптоми можуть бути менш вираженими. Пацієнти часто скаржаться на загальну слабкість, підвищену сонливість, зниження працездатності, погіршення пам’яті, ниючі головні болі, а також надмірну пітливість рук і ніг. У жінок може спостерігатися збій менструального циклу, у чоловіків – проблеми з ерекцією.

Признаки ортостатичної гіпотензії проявляються лише при зміні положення тіла з горизонтального на вертикальне. Пацієнти відчувають різку слабкість, потемніння в очах, шкіра стає блідою і покривається потом. Іноді цей стан супроводжується головними болями або болями в животі.

Фізіологічна гіпотензія протікає безсимптомно, оскільки вважається нормальним станом організму.

Причини

Первинна артеріальна гіпотензія в більшості випадків пов'язана з порушенням функціонування вегетативної нервової системи, яка регулює тонус судин. Існує думка, що вона є одним із видів неврозу, оскільки загострюється під впливом стресу, нестачі якісного сну та психічних травм.

Вторинна гіпотензія може виникати внаслідок різних захворювань:

• анемія;
• виразкова хвороба шлунка;
• міокардит;
• порушення серцевого ритму і провідності;
• цукровий діабет;
• остеохондроз шийного відділу хребта;
• гипотиреоз;
• кардіоміопатія;
• недостаток вітамінів групи В, С, Е;
• хронічна серцева недостатність і інше.

Гострий випадок гіпотонії (колапс) може бути наслідком різкого зменшення об'єму циркулюючої крові (кровотеча, зневоднення) або зниження судинного тонусу (травми, інтоксикації, важкі алергічні реакції, гостра серцева недостатність).

Одна з частих причин гіпотонії у літніх людей є передозування антигіпертензивних препаратів.

Діагностика

Діагностика артеріальної гіпотензії найчастіше здійснюється терапевтом, рідше кардіологом. Процес починається з вивчення скарг і анамнезу пацієнта. Лікар звертає увагу на спосіб життя і харчування, а також на перенесені травми та хронічні захворювання. Загальний огляд включає вимірювання АТ і частоти серцевих скорочень, вислуховування серцевих тонів і дихальних шумів, оцінку пульсу і пальпацію живота. Після цього пацієнта направляють на додаткове обстеження.

• Добове моніторування артеріального тиску (СМАД). Цей метод дозволяє простежити коливання АТ протягом доби і оцінити їх залежність від фізичної активності тощо.
• Дослідження серця: ЕКГ, ЕхоКГ, Холтерівське моніторування ЕКГ.
• УЗДГ судин шиї і головного мозку, судин нижніх кінцівок.
• Рентгенографія шийного відділу хребта, КТ або МРТ, якщо інші методи недостатньо інформативні.
• ЕЕГ.
• Ортостатична проба: дослідження реакції серцево-судинної системи на зміну положення тіла.
• Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові і сечі, біохімія, гормональний профіль.

Крім того, пацієнт може бути направлений на консультації до спеціалістів, таких як неврологи та ендокринологи.

Думка лікаря

Несистемні зниження артеріального тиску можуть не викликати занепокоєння у пацієнтів та їх близьких, особливо якщо йдеться про молоду жінку. Тим не менше, будь-яка форма гіпотонії, за винятком фізіологічної, здатна призвести до негативних наслідків. Гострі напади можуть призводити до серйозного кисневого голодування тканин, що в подальшому відображається на їхньому стані. Хронічна артеріальна гіпотензія може викликати порушення в роботі серця через збільшене навантаження на міокард. Тривале кисневе голодування також може негативно впливати на розумові здібності та фізичну витривалість, що, безумовно, зачіпає повсякденне життя пацієнта.

Необхідно пам’ятати, що гіпотензія найчастіше є симптомом захворювань серцево-судинної системи, внутрішніх органів або ендокринної системи. Повторювані непритомності або хронічно знижений АТ повинні стати підставою для пошуку медичної допомоги. Тільки в цьому випадку можна вчасно виявити патології та розпочати лікування.

Лікування

Лікування артеріальної гіпотензії здійснюється за допомогою консервативних методів. Медикаментозна терапія може включати препарати, що сприяють нормалізації роботи центральної нервової системи, ноотропи, антиоксиданти, вітаміни, антидепресанти, транквілізатори та інші класи препаратів. Також призначаються:

• фізіотерапія (електрофорез, електросон);
• психотерапія;
• іглорефлексотерапія;
• водні процедури;
• масаж шийно-ворітникової зони;
• лікувальна фізкультура;
• ароматерапія.

Ключовим моментом є корекція способу життя. Пацієнти повинні звернути увагу на своє харчування, режим дня, уникати перевтоми та регулярно висипатися.

Профілактика

Профілактика артеріальної гіпотензії полягає, прежде всього, у підтриманні здорового способу життя. Повноцінний сон, зниження рівня стресу та дотримання режиму праці і відпочинку допоможуть стабілізувати роботу нервової системи та запобігти атакам. Корисні ефекти мають загартування, такі як контрастний душ, масаж та інші процедури.

Для запобігання вторинній формі гіпотензії важливо вчасно виявляти та лікувати основні захворювання, які можуть стати причиною гіпотонії. Звернення до лікаря при будь-яких негативних симптомах та регулярні профілактичні огляди є вкрай важливими.