Гіпертензія - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Синдром артеріальної гіпертензії широко поширений як у глобальному масштабі, так і в нашій країні.

Він охоплює як есенціальну гіпертонічну хворобу, так і вторинні (симптоматичні) форми гіпертензії, що виникають на фоні різних захворювань. Приблизно 85% випадків складають гіпертонічні захворювання, а залишкова частина відноситься до симптоматичних гіпертензій, найбільш поширеними з яких є захворювання нирок та ендокринні розлади. Підвищений артеріальний тиск викликає ризик розвитку інвалідизуючих і іноді смертельних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, ниркова недостатність і сліпота.

Згідно з статистикою, серед людей з гіпертонією частота проявів ішемічної хвороби серця в 4,5 рази вища, а інсульт реєструється в 9,8 разів частіше, ніж у людей з нормальним тиском. В Україні більше 20% населення страждає від артеріальної гіпертензії. Хвороби серцево-судинної системи відповідальні за більше половини всіх летальних випадків, і їхня кількість суттєво перевищує аналогічні дані в європейських країнах та США, на які ми орієнтуємося. Це пов'язано як з недостатком інформації для населення, так і з традиційним недбальством у ставленні до власного здоров'я. Реформа системи охорони здоров'я та припинення регулярних диспансерних оглядів також мали негативний вплив.

Класифікація артеріальної гіпертензії

Залежно від рівня артеріального тиску виділяють три ступені гіпертензії:

• перша: систолічний тиск коливається від 140 до 160 мм рт. ст., а діастолічний – від 90 до 100 мм рт. ст.;
• друга: систолічний тиск знаходиться в діапазоні 160-180 мм рт. ст., діастолічний – 100-110 мм рт. ст.;
• третя: систолічний тиск перевищує 180 мм рт. ст., а діастолічний – більше 110 мм рт. ст.

Для визначення ступеня гіпертензії достатньо підвищення будь-якого з показників. Також виділяється ізольована систолічна артеріальна гіпертензія, коли систолічний тиск складає 140 мм рт. ст. і вище, тоді як діастолічний залишається в межах норми.

Лікування артеріальної гіпертензії

В лікуванні артеріальної гіпертензії використовуються такі групи медикаментів:

• бета-адреноблокатори;
• інгібітори АПФ;
• антагоністи кальцію;
• діуретики;
• альфа-адреноблокатори;
• блокатори ангіотензину II;
• препарати центральної дії.

Кожна група включає кілька препаратів, відмінності між якими обумовлені особливостями їх дії. У кожного лікарського засобу є свої показання, протипоказання та побічні ефекти, і не всі медикаменти добре поєднуються між собою.

Тільки лікар може встановити діагноз, визначити ступінь захворювання та прогноз. Тільки співпрацюючи з лікарем, можна правильно підібрати терапію. Сучасні препарати дозволяють досягти стабільного контролю тиску протягом доби при одному (а іноді двох) прийомах, що зручно для працюючої людини. Не соромтеся звертатися до лікарів.

Профілактика

Кожному, хто зіштовхується з підвищеним артеріальним тиском, слід приділити увагу профілактичним заходам:

• зменшити споживання алкогольних напоїв та відмовитися від куріння;
• стежити за своїм раціоном та знижувати кількість солі;
• регулярно (не менше чотирьох разів на тиждень) займатися фізичною активністю;
• намагатися уникати стресу, який може призводити до артеріальної гіпертензії.

Реабілітація

Для реабілітації застосовується індивідуальний підхід до вибору фізичних навантажень з урахуванням основного діагнозу, наявності супутніх захворювань та загального стану пацієнта. Під час занять лікувальною фізкультурою обов'язково здійснюється медичне спостереження за переносимістю і ефективністю терапії. Такий підхід дозволяє досягти хороших результатів у боротьбі з гіпертонічною хворобою та її ускладненнями.