Гестоз - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Основу цього захворювання складає загальний спазм судин. Вважається, що його ініціює недостатнє впровадження хориальних ворсин у спіральні артерії матки. Подібні порушення в процесі формування плаценти ведуть до того, що маткові судини зберігають частину гладком'язових клітин, які не повинні присутні бути при нормальній вагітності. У відповідь на вплив різних факторів цих клітин може спазмувати, що призводить до локальної ішемії, тобто до недостатності кисню та поживних речовин у тканинах плаценти.

У таких умовах страждає живлення плода, а також запускаються компенсаційні процеси, які ведуть до генералізованого спазму судин в різних органах жіночого організму, особливо зачіпаючи нирки, сітківку ока та головний мозок. Додатково погіршується в’язкість крові, що збільшує ризик утворення тромбів. Плод також підлягає ризику – недостатнє кровопостачання плаценти сприяє гіпоксії та затримці росту. Це системне проявлення патологічних реакцій визначає класичні симптоми гестозу.

Класифікація гестозу

Раніше гестоз класифікували наступним чином:

• Нефропатія легкого, середнього та важкого ступеня.
• Прееклампсія – предсудомний стан організму.
• Еклампсія – розвиток судомного синдрому.

Ступінь важкості визначалася за кількістю білка в сечі, рівнем систолічного та діастолічного тисків, термінами початку гестозу та наявністю або відсутністю синдрому затримки плода. Чим важчий гестоз, тим більше відставання в розмірах плода. При цьому перехід від однієї стадії до іншої може статися дуже швидко. В сучасний час прийнята нова класифікація гестозів, яка виділяє всього три стадії:

• Умерена прееклампсія, при якій артеріальний тиск не перевищує 160/110 мм рт. ст., а добова протеїнурія складає не більше 1 г.
• Важка прееклампсія, що позначається підвищенням тиску вище зазначених значень та щоденною втратою білка через сечу понад 1 г.
• Еклампсія – епізод судом.

Таке розподілення допомагає визначити необхідний обсяг лікування для кожної з форм. Чим важче захворювання, тим швидше потрібно родорозрішення.

Види гестозу

За часом виникнення гестоз класифікується на:

• той, що розвивається під час вагітності – симптоми виникають не раніше 20-ї тижня вагітності;
• той, що розвивається в процесі пологів;
• той, що розвивається після пологів – ймовірність цього ускладнення зберігається протягом 28 днів після пологів, адже нейрогуморальний фон відновлюється лише через місяць після родорозрішення.

Клінічні симптоми гестозу

Основні симптоми гестозу включають явні або приховані набряки, високе артеріальний тиск та наявність білка в сечі. У одних жінок можуть бути присутніми всі три ознаки, у інших – тільки один або два.

Набряки в поєднанні з нормальним артеріальним тиском та відсутністю білка в сечі вважаються нормальним явищем. Зазвичай набряковий синдром проявляється після 30-ї тижня вагітності і пов'язаний з тиском матки на вени та підвищеною проникністю судин.

Нудота, блювання, порушення зору, головний біль в області лоба та скронь, біль у животі «під ложечкою» – це тривожні симптоми, що мажуть вказувати на ризик екламптичних судом. Необхідна невідкладна медична допомога.

Причини гестозу

Точні причини гестозу досі не виявлені. Тим не менш, встановлені фактори, які сприяють розвитку цього ускладнення. До них відносяться:

• хронічні захворювання серця, нирок та судин у вагітної;
• гіпертензія, що існувала до вагітності;
• ендокринні розлади;
• надмірна маса тіла та ожиріння;
• використання екстракорпорального запліднення.

Вважається, що можливість розвитку прееклампсії при перших пологах вища, ніж при наступних. В групу ризику також входять молоді первістки (вік до 18 років).

Діагностика пізнього гестозу

Діагностика пізнього гестозу зосереджується на детальному аналізі стану матері та плода. Програма обстеження включає наступні методи:

• ультразвукове дослідження плода, плаценти та пуповини разом з допплерометрією (допомагає виявити порушення кровообігу та синдром затримки зросту плода);
• загальний клінічний аналіз крові (для виключення анемії та тромбоцитопенії);
• загальний клінічний аналіз сечі (для підтвердження або виключення захворювань нирок та початкового визначення рівня білка);
• коагулограма (для виявлення порушень згортання крові);
• вимірювання протеїнурії за 24 години (для оцінки рівня втраченого білка в сечі);
• біохімічний аналіз сироватки крові (для оцінки функції нирок і печінки);
• електрокардіографія (для аналізу стану серцевої діяльності);
• офтальмологічне обстеження (оцінка стану очного дна та гостроти зору, консультація окуліста).

Лікування гестозу

Не існує етіопатогенетичного лікування гестозу, спрямованого на усунення корінної причини та поривання порочної ланцюга. Основне лікування під час вагітності є симптоматичним та спрямованим на мінімізацію негативного впливу прееклампсії на матір та плід. При важкому гестозі може знадобитися екстрене родорозрішення, адже лише видалення плаценти може перервати загострюючу реакцію.

Консервативне лікування

Консервативна терапія складатиме основу лікування. Вона спрямована на зменшені можливих ризиків для матері та плода. Щоб підтримувати функцію нирок, необхідно споживати не менше 2 літрів чистої води. Для зниження артеріального тиску використовуються гіпотензивні препарати, дозволені для вагітних.

Раніше лікування гестозу проводилося за допомогою ін’єкцій магнію сульфату, вводилися у вену. В даний час магнезіальна терапія показана тільки при важкому гестозі або при розвитку судомного синдрому, адже магнезія знижує активність церебральних судом.

Хірургічне лікування

Якщо, незважаючи на проведену терапію, гестоз загострюється або спочатку має важкий перебіг, показане термінове родорозрішення. Якщо шийка матки «зріла», а стан матері та плода задовільний, здійснюється вагінальне родорозрішення під епідуральною анестезією (що додатково знижує артеріальний тиск). В іншому випадку показано кесареве січення.

Профілактика

Профілактика гестозу включає різні заходи:

• нічний сон, відмова від нічної роботи;
• виключення черезмірних фізичних навантажень;
• аеробні навантаження тричі на тиждень по 45-90 хвилин (активна ходьба, плавання);
• контроль за змінами маси тіла (надмірний жир підвищує ризик зростання артеріального тиску);
• прийом кальцієвих препаратів при недостатньому споживанні молочних продуктів;
• призначення аспірину в малих дозах з кінця першого триместру.

Усі лікарські препарати призначає тільки акушер-гінеколог. Самолікування може бути небезпечним, і негативні наслідки можуть проявитися в подальшому.

Реабілітація

Усі жінки, що перенесли гестоз, після пологів зобов'язані контролювати артеріальний тиск та аналізи сечі, а також регулярно звертатися до терапевта. При наявності зберігаючої артеріальної гіпертензії показана гіпотензивна терапія.

Пацієнтки з гестозом мають підвищений ризик серцево-судинних та метаболічних розладів після 45-50 років, в перименопаузі та менопаузі. Тому рекомендується стежити за масою тіла та дотримуватися здорового способу життя для зменшення ймовірності цих захворювань.