Ларинготрахеїт - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Гострий ларинготрахеїт найчастіше викликається вірусами, рідше – бактеріями. Хронічне запалення гортані та трахеї може бути пов'язане з перенапруженням голосових зв'язок, тривалим впливом тютюну та інших токсичних речовин на дихальні шляхи.

Симптоми гострого стенозуючого ларинготрахеїту включають охриплий голос, грубий «лаючий» кашель і ускладнене дихання, пов'язані зі стенозом дихальних шляхів. Ці прояви виникають раптово, температура тіла може залишатися в нормі. Також гострий процес може супроводжуватися болями в грудях і збільшенням шийних лімфатичних вузлів з вираженою болісністю.

У діагностиці ларинготрахеїту застосовуються як інструментальні, так і лабораторні методи. Рентгенографія грудної клітки, комп'ютерна томографія області шиї, ендоскопічні дослідження та аналізи на пошук збудників грають важливу роль.

Лікування ларинготрахеїту включає препарати з протизапальними та протимікробними властивостями. У випадку обструктивної форми захворювання показане застосування кортикостероїдів, які швидко зменшують набряк слизової гортані та трахеї, що сприяє нормалізації дихання.

Види

В залежності від характеру перебігу ларинготрахеїт буває двох видів:

• гострий – частіше зустрічається у дітей;
• хронічний – зазвичай розвивається у дорослих (особливо у співаків, педагогів та курців).

Гострий стенозуючий ларинготрахеїт у дітей також відомий як круп. Існують істинний круп, викликаний Corynebacterium diphtheriae, і хибний круп, що виникає при запаленні гортані не дифтерійного походження.

Гострий ларинготрахеїт класифікується на 4 ступені тяжкості в залежності від загального стану пацієнта, кольору шкіри, залучення допоміжної мускулатури, частоти дихання, співвідношення пульсу та температури тіла, а також рівня кислороду в крові.

Хронічне запалення гортані та трахеї буває трьох типів:

• катаральне – початкова стадія, що характеризується невеликою кількістю ексудату;
• гіпертрофічне – проявляється потовщенням слизового шару;
• атрофічне – тривале запалення призводить до витончення слизової оболонки.

Причини

Розвиток гострого ларинготрахеїту в більшості випадків пов'язаний з вірусною інфекцією, особливо з вірусами парагрипу, які активуються восени та весною. Також можуть зустрічатися епізоди протягом року.

Менш поширені причини гострого ларинготрахеїту включають грипозні віруси, аденовіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, ентеровіруси та герпесвіруси. Рецидиви захворювання можуть бути пов'язані з мікоплазмою та хламідіями.

Хоча бактеріальні інфекції зустрічаються рідко, вони можуть виникати при активації умовно-патогенної флори. Приєднання бактеріальної інфекції до вірусної може погіршити перебіг захворювання.

Гострий ларинготрахеїт може бути як вірусним, так і рецидивуючим. До факторів, що підвищують ризик хронічного запалення, належать:

• алергічні реакції;
• рефлюкс шлунка;
• вроджена слабкість стінок трахеї та бронхів;
• вузькість простору під голосовими зв'язками.

Хронічний ларинготрахеїт може розвиватися як наслідок гострого процесу. Фактори, що сприяють його розвитку, включають:

• тривалий вплив холоду;
• хронічні захворювання стравоходу;
• цукровий діабет;
• бронхіальну астму;
• стійку закладеність носа;
• неоптимальна вологість повітря;
• тривале паління;
• робота на шкідливих виробництвах;
• довге перенапруження голосових зв'язків.

Вагітні жінки частіше страждають від ларинготрахеїту через зміни в імунній системі, які роблять організм більш вразливим до інфекцій.

Діагностика

Відповідно до клінічних рекомендацій, діагностика ларинготрахеїту може включати наступні методи:

• фібронедоскопія гортані;
• рентгенографічні дослідження грудної клітки;
• мікробіологічний аналіз мазків для виключення дифтерії;
• бактеріологічні аналізи на аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми з мигдалин і задньої стінки глотки.

Лікування ларинготрахеїту

Лікування гострого ларинготрахеїту спрямоване на відновлення прохідності дихальних шляхів, запобігання загостренням та покращення стану пацієнта. Швидка допомога значно підвищує шанси на успішне одужання.

Консервативне лікування

При гострому стенозі гортані для швидкої зупинки патологічного процесу застосовують кортикостероїди. Ці препарати зменшують запалення та набряк. Рекомендується використовувати небулайзери для інгаляцій. Якщо інгаляція неможлива, можна проводити парентеральне введення глюкокортикостероїдів. При гіпоксії (сатурація нижче 92%) необхідне використання кисневої терапії.

Наступні препарати та процедури не рекомендуються при вірусному крупі через відсутність доведеної ефективності:

• інгаляції паром або холодним повітрям;
• антибактеріальні засоби – застосовуються лише при бактеріальній природі захворювання;
• седативні препарати;
• протикашльові засоби;
• сечогінні препарати;
• антигістамінні засоби I покоління.

Хірургічне лікування

Оперативні втручання показані тільки при асфіксії, викликаній гострим стенозуючим ларингитом, що не піддається лікарській терапії. У таких випадках виконується коникотомія – розсічення гортані для відновлення прохідності дихальних шляхів, через яке встановлюється повітропровідна трубка, яку видаляють після нормалізації стану.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо запобігання ларинготрахеїту включають наступне:

• регулярне миття рук для запобігання інфекціям;
• по можливості уникати контактів з хворими на застуду;
• відмова від паління;
• підтримування здорового способу життя та фізичних навантажень.

Реабілітація

Після завершення запального процесу в гортані та трахеї рекомендується курс фізіотерапії. Він покращує мікроциркуляцію в слизових, сприяє розрідженню та виведенню мокротиння, а також підвищує ефективність дихальної системи.