Висівкоподібний лишай - симптоми, лікування, причини

Інформація про захворювання

Обліплений лишай отримав свою назву завдяки характерному зовнішньому вигляду — поверхня плям покрита відшарованим епідермісом. Інша назва, разноцветний лишай, пов'язана з різноманіттям забарвлення висипу (він може бути жовтим, бурим, кавовим, рожево-коричневим, рожевим).

Обліплений (разноцветний) лишай найчастіше виникає у молодих людей і підлітків, причому чоловіки страждають від нього частіше, ніж жінки. Це захворювання більш поширене в теплих кліматичних зонах і краще діагностується в літній час, коли висипання не підлягають загару і виділяються на фоні засмаглої шкіри.

Види

На основі зовнішнього вигляду та локалізації висипу виділяють кілька видів обліпленого лишаю:

• плямисто-лущений, або еритематозно-сквамозний (висип представлений лущаться плямами, переважно на грудях і спині);
• фолікулярний (висип складається з невеликих елементів розміром 1-3 мм, розташованих навколо волосся, супроводжується свербінням, виникає на кінцівках і тулубі);
• інвертний (висип локалізується в складках шкіри, особливо у людей з надмірною вагою та порушенням особистої гігієни).

Клінічні прояви

Характерною рисою цього захворювання є утворення безлічі округлих плям діаметром до 1 см на шкірі. Етапи розвитку висипань при обліпленому лишаї наступні:

• спочатку навколо волосяного фолікула утворюється рожеве пляма розміром у кілька міліметрів, яке поступово стає жовтуватим або блідим;
• пляма збільшується в розмірі, в центрі з'являється лущення, яке розповсюджується на всю поверхню;
• в області плями може виникати свербіж;
• меланоцити, відповідальні за пігментацію шкіри, починають втрачати свою функцію, і колір висипу стає більш помітним порівняно з навколишньою здоровою шкірою;
• без проведення лікування плями можуть збільшуватися, зливаючись один з одним і утворюючи великі сверблячі осередки.

Колір плям варіюється від кавового, жовтого до рожевого і темно-бурого, вони мають нерівні краї і не виступають над шкірою. Характерний ознака обліпленого лишая — помітне лущення, яке можна визначити, провівши по плямі.

Висипання найчастіше локалізуються на грудях і спині, рідше — в підмишкових западинах, на голові і кінцівках. Вони асиметричні і зазвичай не викликають значного дискомфорту, однак в розпал захворювання можуть супроводжуватися свербінням різної інтенсивності, а при приєднанні бактеріальної інфекції — палінням і болючістю.

Етіологія

Причиною виникнення обліпленого лишая є дріжджові грибки Malassezia furfur, Pitosporum ovale та orbiculare. Ці грибки є безпечними компонентами нормальної шкіри, але при виникненні сприятливих умов починають активно розмножуватися, викликаючи симптоми хвороби. Показники, що збільшують ризик патології:

• спекотний і вологий клімат;
• підвищене потовиділення;
• незбалансоване харчування;
• прийом гормональних препаратів для лікування або контрацепції;
• використання імуносупресорів;
• вроджені або набуті захворювання, що знижують імунітет;
• хвороби ендокринної системи (цукровий діабет, ожиріння);
• ігнорування правил особистої гігієни;
• часте використання агресивних косметичних засобів, що порушують бар'єрну функцію шкіри;
• стресові фактори для шкіри, включаючи ультрафіолетове випромінювання.

Методи діагностики

Загострення симптомів, підтвердження діагнозу та лікування обліпленого лишая здійснює лікар-дерматолог. Основні кроки діагностики включають:

• збір скарг;
• дані анамнезу про захворювання та життя (включаючи умови виникнення висипань, зміни з часом та вжиті заходи щодо усунення, а також загальний стан здоров'я, алергії та спадкові захворювання);
• об'єктивне обстеження – огляд висипу неозброєним оком і за допомогою дерматоскопа, перевірка симптома Беньє (феномен стружки) шляхом поскаблювання поверхні висипання (це посилює лущення);
• йодна проба Бальцера (висипання та навколишня здорова шкіра обробляються йодним розчином для оцінки зміни кольору; ознакою обліпленого лишая є більш виражене забарвлення плями, у зв'язку з тим, що барвник краще вбирається внаслідок розрыхлення епідермісу в цій області; фукорцин або бриліантовий зелений також можуть використовуватися замість йоду);
• огляд висипань за допомогою лампи Вуда, яка випромінює ультрафіолет (здорова шкіра світиться світло-синім, а плями обліпленого лишая флуоресцируют золотисто-білим або коричнюватим кольором);
• мікроскопія зіскобу (дозволяє виявити грибок, відповідальний за захворювання, в відслоєних елементах епідермісу).

Терапія

Лікування обліпленого (разноцветного) лишая у підлітків та дорослих полягає у використанні протигрибкових засобів. При наявності одиничних висипань місцеві препарати у вигляді мазей або кремів наносять з певною періодичністю на уражені ділянки шкіри. У разі множинних зливаючих висипань може бути рекомендований курс системного застосування антимікотиків у формі таблеток або капсул.

Під час лікування необхідно щодня міняти натільну білизну, прати його у гарячій воді і гладити праскою з обох сторін.

Терапія зазвичай тривала і може займати кілька місяців. Після лікування, при впливі тих же факторів ризику, можливе повторне виникнення хвороби.

Заходи профілактики

Щоб зменшити ризик повторного виникнення обліпленого лишая після одужання, слід:

• одягатися відповідно до кліматичних умов;
• надавати перевагу вільному одягу з натуральних тканин;
• дотримуватися особистої гігієни;
• вести здоровий спосіб життя (правильно харчуватися, достатньо спати, дотримуватися робочого та відпочинкового режиму, уникати малорухомості та відмовлятися від шкідливих звичок);
• мінімізувати стресові впливи;
• використовувати антиперспіранти для контролю потування, вивчити причини цього стану та намагатися їх усунути;
• уникати соляріїв та тривалого перебування на сонці;
• відмовитися від агресивної косметики;
• при появі змін на шкірі звертатися до дерматолога.

Реабілітація

Після терапії обліпленого лишая реабілітаційні заходи не потрібні.