Анальна тріщина - симптоми, лікування, причини
Хронічна форма анальної тріщини
Фактори, що сприяють виникненню анальної тріщини
Діагностичні методи анальної тріщини
Визначення анальної тріщини
Анальна тріщина є патологією, при якій в слизовій оболонці прямої кишки виникає пошкодження. Цей стан може викликати значний дискомфорт у пацієнта і погіршувати його якість життя. Причинами виникнення даної проблеми прийнято вважати малорухомий спосіб життя, неправильне харчування, схильність до запорів та пологи. Частота захворювання подібна у чоловіків і жінок.
Хронічна форма анальної тріщини
Зневага спеціалізованим лікуванням може викликати хронізацію захворювання. У результаті тріщина може ускладнитися виразкою, що, у свою чергу, може призвести до утворення свища.
Класифікація анальних тріщин
Анальна тріщина може проявлятися як в гострій, так і в хронічній формі. Хронічна форма найчастіше виникає в запущених випадках, коли пацієнт не звертається за допомогою вчасно. Середній період, необхідний для хронізації тріщини, становить 1,5-2 місяці. Хронічні тріщини характеризуються змінами тканин, які ускладнюють загоєння. Ці зміни включають руйнування еластичних волокон на дні виразки, утворення рубців на краях тріщини, появу «сторожових» горбків і ущільнення навколишніх структур.
Залежно від розташування пошкодження слизової в анальному каналі, тріщини можуть бути:
- задні;
- передні;
- бокові.
Захворювання часто супроводжується спазмом анального сфінктера, що значно ускладнює загоєння.
Ознаки анальної тріщини
Анальна тріщина є проблемою, яка проявляється больовим синдромом в області анального каналу. На початкових стадіях болі виникають під час дефекації і можуть зберігатися ще кілька хвилин після спорожнення кишечника. У міру прогресування захворювання неприємні відчуття стають більш тривалими і постійними.
Крім болю, анальна тріщина може проявлятися наступними симптомами:
- запори; як причина хвороби, так і наслідок страху болю під час дефекації;
- кров’янисті виділення в калі, помічені на туалетному папері;
- проблеми зі сном через нічний дискомфорт, пов’язаний з підвищеним тонусом анального сфінктера; пацієнтів часто турбує пульсуючий біль та свербіж в області тріщини.
Інтенсивність болю при анальній тріщині в більшості випадків змушує пацієнтів звертатися до проктолога за допомогою досить швидко для початку лікування.
Фактори, що сприяють виникненню анальної тріщини
Слизова оболонка анального каналу зазвичай не пошкоджується. Основним механізмом, що призводить до виникнення проблеми, є порушення мікроциркуляції в даній області. Це призводить до погіршення еластичності та здатності тканин до відновлення, що створює сприятливі фактори для утворення тріщини. Підвищений тонус внутрішнього анального сфінктера також призводить до спазму м’язів і стискає судини, що підвищує ризик виникнення захворювання.
До причин, безпосередньо провокуючих анальну тріщину в даному стані, можуть відноситися:
- травми слизової, викликані твердими каловими масами;
- напруження мускулатури сфінктера при діареї;
- пошкодження при використанні жорсткої туалетного паперу;
- інструментальні дослідження прямої кишки, проведені без належної підготовки;
- посилені потуги під час пологів;
- сильні фізичні навантаження.
На фоні підвищення тонусу анального сфінктера, неправильне харчування також є важливим фактором, що сприяє утворенню тріщин. Нестача клітковини призводить до утворення твердих калових мас, і в результаті відбувається запор. Підвищений тиск під час дефекації може викликати розрив слизової, що призводить до утворення тріщини. Страх болю впливає на регулярність походів до туалету, що погіршує ситуацію і формує так званий «порочне коло». Важно, щоб пацієнт звернувся до спеціаліста, що значно прискорить і спростить процес лікування.
Діагностичні методи анальної тріщини
Анальна тріщина – проблема, яка легко розпізнається проктологом на основі скарг пацієнта. Больові відчуття і кров’янисті виділення під час дефекації можуть служити підставою для попереднього діагнозу. Тим не менше для точної діагностики та виключення інших захворювань лікар проводить:
- пальцеве дослідження прямої кишки;
- ректороманоскопію;
- аноскопію.
Ці процедури дозволяють встановити наявність пошкодження слизової оболонки, його локалізацію та оцінити регенеративні можливості тканин.
Способи лікування анальної тріщини
Лікування анальної тріщини може включати як консервативні, так і хірургічні методи. Кожен з способів має свої показання та умови застосування.
Консервативне лікування
Консервативна терапія може допомогти усунути анальну тріщину в 50-60% випадків. Чим швидше пацієнт звертається за допомогою до проктолога, тим вище ймовірність успішного результату. Лікування включає кілька ключових завдань.
- Зниження підвищеного тонусу анального сфінктера. Для цього застосовуються спазмолітичні препарати, блокатори кальцієвих каналів, ін’єкції ботулотоксину.
- Стимуляція загоєння тканин. Лікар призначає спеціальні креми, мазі та супозиторії для цього.
- Обезболювання та зниження запального процесу. Зазвичай використовуються нестероїдні протизапальні препарати разом з теплими ваннами.
- Нормалізація травних процесів. Боротися з запорами можна за рахунок збільшення в раціоні клітковини та рідини. Також можуть бути рекомендовані м’які проносні.
Консервативне лікування анальних тріщин передбачає індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Лікар аналізує спосіб життя пацієнта і вибирає оптимальні препарати для покращення стану.
Ще одним безопераційним методом лікування є дивульсія заднього проходу. Ця методика спрямована на зниження спазму анального сфінктера за допомогою контрольованого розширення балона, вводимого в пряму кишку. Така процедура при поєднанні з традиційними мазями та ректальними засобами показує хороші результати.
Ще одним способом консервативного лікування є ботулотерапія, яка включає ін’єкції ботулотоксину при наявності спазмів і вираженого болю. Цей метод забезпечує стійкий ефект навіть після однієї ін’єкції на термін до 2-3 місяців, легко переноситься і може бути виконаний в день звернення. Дозування підбирається індивідуально. До рідкісних побічних ефектів відносяться тимчасові порушення роботи анального сфінктера.
Хірургічне лікування
При неефективності консервативного лікування або в разі запущених тріщин може знадобитися хірургічне втручання для висічення дефекту і розсічення анального сфінктера. Це допомагає зняти спазм і поліпшити мікроциркуляцію, що, у свою чергу, сприяє одужанню слизової. Операція може проводитися як із використанням лазера, так і традиційним методом за допомогою скальпеля, під місцевим знеболенням. Незважаючи на радикальне втручання, після операції пацієнту необхідно контролювати свій раціон, уникаючи запорів і малорухомості, щоб запобігти рецидивам.
Профілактика анальних тріщин
Для запобігання утворенню анальних тріщин рекомендується вести активний спосіб життя, слідкувати за збалансованим харчуванням, багатим клітковиною, і звертатися до лікаря при появі неприємних симптомів. Найважливішою мірою профілактики є запобігання запорам, адже саме натужування є частою причиною виникнення тріщин. Якщо у пацієнта є інші проктологічні захворювання, регулярні візити до лікаря допоможуть уникнути формування анальних тріщин.
Реабілітація після операції
Після малоінвазивного втручання з видалення анальної тріщини пацієнт може покинути клініку в той же день. В перші 2-3 дні проктолог проводить перев’язки в амбулаторних умовах і навчає пацієнта правилам догляду за прооперованою зоною. Шви знімаються на 7-10 день. Повне відновлення зазвичай займає до одного місяця. У цей період варто уникати важких фізичних навантажень і слідкувати за стулом (він має бути м’яким і регулярним). Також рекомендується уникати купання в відкритих водоймах і саунах до повного загоєння тканин.
Питання
Який лікар відповідає за лікування анальної тріщини?
Лікуванням і діагностикою анальних тріщин займається спеціаліст-проктолог.
Чи можна уникнути операції?
Так, якщо пацієнт приходить з «новою» анальною тріщиною (протягом 10-14 днів), існує висока ймовірність повного одужання без хірургічного втручання. Однак, якщо тріщина існує тривалий час, це може призвести до спазму сфінктера прямої кишки. В таких умовах порушується мікроциркуляція в слизовій оболонці, і самостійне загоєння стає малоймовірним. У цьому випадку вже потрібна операція.
Як запобігти появі нових тріщин?
Щоб запобігти рецидиву захворювання, необхідно нормалізувати харчування, боротися з хронічними запорами і підтримувати достатню фізичну активність. Рекомендується збільшити споживання овочів та зелені, регулярно займатися помірною фізичною активністю та вчасно лікувати наявні проктологічні захворювання.