Баланопостит - симптоми, лікування, причини

Що таке баланопостит?

Баланопостит – це запальний процес, який торкається головки статевого члена та внутрішньої частини крайньої плоті. Основним фактором, що сприяє розвитку цього захворювання, є патогенна мікрофлора. Найчастіше він зустрічається у хлопчиків віком від немовляти до підліткового періоду (70-80% випадків), але також може вражати й дорослих чоловіків. Хвороба може призвести до серйозних ускладнень, таких як еректильна дисфункція, простатит, запалення уретри, а також зрощення країв крайньої плоті. Тому вкрай важливо звертатися за медичною допомогою на ранніх стадіях захворювання. При перших симптомах баланопоститу слід звернутися до уролога.

Види баланопостита

В залежності від тяжкості та клінічних особливостей, баланопостит ділиться на три основні форми:

• Простий. Проявляється почервонінням та набряком головки члена та крайньої плоті. Характерна мацерація шкіри з формуванням невеликих ерозій, що викликають свербіж і печіння.
• Ерозивний (виразковий) баланопостит. Складна форма з болючими ерозіями, оточеними мацерованими ділянками. Часто супроводжується фімозом (звуження крайньої плоті) і лимфаденитом (запалення лімфовузлів) у 40-60% випадків.
• Гангренозний. Це найбільш важка форма, де на головці пеніса та крайньої плоті з'являються гнійні виразки, що можуть призвести до їх перфорації. Пацієнти страждають від загальної інтоксикації з лихоманкою та вираженою слабкістю, супроводжуються також фімозом, що вимагає невідкладної медичної допомоги.

Баланопостит може бути гострим або хронічним. Чим раніше почнеться лікування, тим нижча ймовірність прогресування захворювання та розвитку ускладнень, а також переходу гострого баланопостита в хронічний.

Симптоми баланопостита

Запалення головки пеніса та крайньої плоті – це типовий запальний процес, який проявляється наступними п'ятьма ознаками:

• почервоніння;
• болю;
• локальне підвищення температури;
• набряк;
• порушення функцій.

Симптоми можуть варіюватися в залежності від збудника, індивідуальних особливостей пацієнта та стану його імунної системи. До основних симптомів також відносяться:

• свербіж і печіння в ураженій області;
• наліт на головці статевого члена;
• передчасне сім'явипорскування та дискомфорт під час статевого акту;
• виділення (серозні або гнійні) з неприємним запахом під час оголення крайньої плоті;
• формування виразок і мацерація шкіри;
• часте і болісне сечовипускання.

При вираженому стані інтоксикації пацієнт може відчувати загальну слабкість і швидку втомлюваність, температура тіла значно підвищується. При наявності цих ознак необхідно терміново звернутися до уролога.

Причини виникнення баланопостита

Баланопостит у чоловіків – це запальне захворювання, викликане мікроорганізмами. Причинами патології можуть бути як звичайні бактерії, які в нормі присутні на головці статевого члена (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка), так і специфічні збудники (бліді трепонеми, трихомонади та гриби).

У дітей і підлітків захворювання пов'язане, в основному, з порушенням особистої гігієни та анатомічними особливостями будови крайньої плоті. У маленьких дітей листки крайньої плоті часто щільно прилягають один до одного, що ускладнює видалення залишків секрету (смердючки). Дорослі чоловіки частіше заражаються під час незахищеного статевого акту.

Також зниження імунних функцій суттєво збільшує ризик розвитку хвороби. Це може бути викликано:

• загостренням хронічних захворювань;
• частими стресами;
• цукровим діабетом та/або метаболічним синдромом;
• прийомом імунодепресорів (глюкокортикостероїдів, цитостатиків).

Наявність супутніх захворювань сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит) може підвищити ризик впровадження бактерій у крайню плоть, сприяючи запальному процесу.

Діагностика баланопостита

Діагностика баланопостита починається з клінічного огляду урологом. Лікар оглядає статевий член, оцінює скарги та збирає анамнез. Вивчивши можливі шляхи інфікування, уролог може рекомендувати лікування й для статевого партнера.

Для більш глибокої оцінки тяжкості захворювання можуть бути проведені:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• біохімічний аналіз крові;
• бактеріологічне дослідження виділень з крайньої плоті.

Для вибору найкращого антибактеріального препарату може бути виконана антибіотикограма. На основі аналізу уролог розробляє індивідуальний план лікування для конкретного пацієнта.

Лікування баланопостита у чоловіків

Консервативна терапія

У 60-70% випадків лікування запалення головки статевого члена та крайньої плоті проводиться консервативним методом. Суть терапії полягає в усуненні збудників та полегшенні неприємних симптомів.

В рамках етіотропної терапії (направленої на усунення причини) уролог призначає антибактеріальні або протигрибкові препарати. Вибір ліків залежить від результатів лабораторних досліджень, спрямованих на ідентифікацію збудника. Найчастіше застосовують похідні імідазолу, макроліди та фторхінолони. Протигрибкові препарати призначають тільки при певній ролі грибків.

У комплексному підході можуть бути рекомендовані:

• нестероїдні протизапальні засоби;
• уросептики;
• імуномодулятори, що активують захисні сили організму.

Хірургічне лікування баланопостита

При частих рецидивах баланопостита може знадобитися хірургічне втручання. Найбільш підходящою процедурою є ціркумізація – обрізання крайньої плоті з оголенням головки статевого члена. Це втручання усуває передумови для запалення, допомагає позбутися проблеми застою секрету. Рецидиви після операції відбуваються менше ніж у 1-2% випадків.

Профілактика

Специфічної профілактики баланопостита немає. Для зниження ризиків розвитку захворювання необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, уникати випадкових статевих зв'язків, своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи.

Одним з ефективних методів профілактики вважається операція ціркумізації, яку проводять дітям у ранньому віці, зазвичай з релігійних причин.

Реабілітація після операції

Після ціркумізації реабілітаційний період проходить швидко і без ускладнень. У перші 2-4 дні хірург щодня оглядає пацієнта і проводить пов'язки. За необхідності призначаються знеболюючі препарати. Повне відновлення займає 2-3 тижні, протягом яких слід уникати важких фізичних навантажень, статевих контактів і перегріву (наприклад, відвідування сауни або бані).