Ендокринна безплідність - симптоми, лікування, причини

Що це за стан?

Ендокринне безпліддя є захворюванням, яке характеризується відсутністю або нерегулярністю овуляції, що обумовлено рядом гормональних порушень. Ці патології можуть виникати через дисфункцію гіпоталамуса, гіпофіза та інших елементів ендокринної системи. У клініці проблеми з ендокринним безпліддям у жінок вирішуються з використанням як консервативних, так і хірургічних методів. Якщо ці підходи не дають результатів, можливе застосування допоміжних репродуктивних технологій. Якщо у вас не виходить завагітніти протягом року, рекомендується пройти обстеження в центрі репродуктивного здоров'я.

Фактори, що сприяють ендокринному безпліддю

Передусім фахівці виявляють потенційні причини ендокринного безпліддя. До основних факторів можуть відноситися:

• патології гіпофіза та гіпоталамуса – підвищена продукція пролактину, гіпоталамічний синдром, втрата функцій гіпофіза через пухлини, травми та інші умови;
• захворювання яєчників – полікістоз, синдром виснажених та резистентних яєчників, що призводить до недостатності повноцінних яйцеклітин та фолікулів;
• захворювання залоз внутрішньої секреції – цукровий діабет, гормональні порушення з боку щитоподібної залози, адреногенітальний синдром, патології надниркових залоз (зокрема, хвороба Аддісона та Кушинга);
• інфекційні, системні ревматологічні та онкологічні патології – туберкульоз, цироз печінки на фоні гепатиту, гормонально-секретуючі пухлини тощо;
• наследственні патології – гермафродитизм, синдром Шершевського.

До проблем також можуть відноситися надмірна або недостатня вага. Відсоток жиру в організмі впливає на яєчники, що може викликати їх дисфункцію і, як наслідок, порушення менструального циклу. Ці порушення можуть призвести до недозрівання якісних яйцеклітин та відсутності вагітності.

Як проявляється ендокринне безпліддя?

Ключовою ознакою ендокринного безпліддя є нерегулярний менструальний цикл. Це може проявлятися повною аменореєю (відсутність менструацій) або тривалими затримками (наприклад, до 4-5 місяців). У вказаний період іноді можуть бути несуттєві кров'янисті виділення, які деякі жінки сприймають за менструацію, хоча вони мають іншу природу.

При порушенні овуляції також можуть спостерігатися наступні симптоми:

• болі в попереку та внизу живота;
• часті цистити;
• нетипові вагінальні виділення;
• вилиття молока з грудних залоз (при підвищеному рівні пролактину);
• надмірний ріст волосся на тілі, різкі коливання ваги, акне (при підвищеній продукції андрогенів).

Лікарі уважно вивчають ваші симптоми, оскільки це важливо для визначення етіології захворювання.

Методи діагностики гормонального безпліддя

Для підтвердження діагнозу ендокринне безпліддя проводиться всебічна діагностика. Вона починається з опитування пацієнтки, у ході якого уточнюється наявність в анамнезі гінекологічних захворювань, перенесених операцій, порушень менструального циклу, успішних чи невдалих вагітностей.

Комплексна діагностика також включає:

• вимірювання метрик. Визначається індекс маси тіла, оцінюється розвиток вторинних статевих ознак, характер рослинності на тілі;
• гінекологічний огляд. Лікар досліджує анатомію вагіни та матки, оцінює стан статевої системи. На цьому етапі можна виявити недорозвиненість або полікістоз яєчників, що призводить до ендокринного безпліддя;
• УЗД. Дослідження здійснюється з використанням сучасного обладнання, що дозволяє виявляти навіть маленькі патології органів малого таза. Також проводиться ультразвуковий моніторинг процесу дозрівання фолікулів в яєчниках;
• тести на овуляцію. Включають вимірювання базальної температури та аналіз сечі. Виявлення наявності або відсутності овуляції є ключовим елементом діагностики ендокринного безпліддя;
• біопсія ендометрію. Соскоб виконується за допомогою оптичного зонда – гістероскопа. Процедура проходить в амбулаторних умовах з використанням місцевої або загальної анестезії;
• ендокринологічне обстеження. Консультація ендокринолога, який призначає аналізи на пролактин, гормони щитоподібної залози, прогестерон, дегідроепіандростерон-сульфат, естрадіол, тестостерон, фолікулостимулюючий та лютеїнізуючий гормони, що дозволяє оцінити загальний стан гормонального фонду пацієнтки.

Застосування комплексного підходу, сучасних діагностичних методів та високотехнологічного обладнання дозволяє лікарям отримувати точні результати. На основі цих даних розробляється найбільш ефективна схема лікування.

Терапія ендокринного безпліддя

Пацієнти отримують повноцінне лікування ендокринного безпліддя. Лікарі використовують найбільш безпечні та ефективні методи. В кожному випадку комплекс процедур підбирається індивідуально. Основна мета – подолати безпліддя та досягти довгоочікуваної вагітності.

Перший етап. Корекція ендокринної системи. Підхід до терапії залежить від причин, які викликали проблеми з овуляцією:

• при надмірній або недостатній вазі здійснюється її корекція за допомогою фізичної активності, дієт і медикаментів;
• в випадках підвищеного рівня пролактину призначається гормональна терапія або хірургічне втручання, якщо рівень підвищений через утворення в гіпофізі;
• при синдромі полікістозних яєчників застосовується консервативна терапія. При її неефективності пацієнткам може бути запропоновано каутизування яєчників. Ця процедура добре переноситься і дозволяє завагітніти в 80-90% випадків;
• при гіперадрогенії проводиться медикаментозна корекція роботи яєчників і надниркових залоз.

Другий етап. Стимуляція овуляції. Процедура проходить в амбулаторних умовах і включає створення індивідуального протоколу, що враховує вік, стан здоров'я та інші фактори, його реалізацію та ультразвуковий моніторинг дозрівання фолікулів.

Стимуляція овуляції неефективна при виснаженні яєчників. У такому випадку ендокринне безпліддя можна подолати за допомогою допоміжних репродуктивних технологій – ЕКЗ. Цей процес передбачає імплантацію ембріона, отриманого після запліднення донорської яйцеклітини в лабораторних умовах.