Ішемічна хвороба серця (ІХС) - симптоми, лікування, причини

Що таке ішемічна хвороба серця?

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є функціональним і структурним пошкодженням серцевого м'яза (міокарда). Це захворювання виникає через гіпоксію (недостатність кисню) серцевої мускулатури, викликану зменшенням або повним припиненням кровопостачання. Ішемічні прояви можуть бути як хронічними (наприклад, постінфарктний кардіосклероз, серцева недостатність, стенокардія), так і гострими (раптова коронарна смерть, інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія). Клінічні ознаки варіюють залежно від типу захворювання.

Загальні відомості про ІХС

Ішемічна хвороба серця характеризується гіпоксичним ураженням міокарда, що відбувається через звуження коронарних артерій, які забезпечують його кровопостачання. Найчастіше просвіт судин зменшується внаслідок атеросклерозу, що призводить до утворення атеросклеротичних бляшок. Це призводить до зниження притоку крові до серця і зменшення його живлення, що може закінчитись його повною зупинкою.

Раніше це захворювання вважалося характерним для літніх людей, але останніми роками спостерігається його «омолодження». Атеросклероз, що є однією з основних причин ішемії, все частіше діагностується у пацієнтів віком 45-50 років.

Класифікація ішемічної хвороби серця

Клінічна класифікація ішемічної хвороби серця виділяє кілька типів при стабільній (не гострій) формі захворювання:

• Стенокардія.
• Аритмічна форма – гостре порушення серцевого ритму, найчастіше проявляється у вигляді мерехтіння аритмії.
• Безбольова ішемія міокарда – особлива форма ІХС, при якій недостатність кровопостачання серця протікає без болю.
• Вогнищевий постінфарктний кардіосклероз – заміщення некротичних ділянок міокарда рубцевою тканиною, що триває 1-4 місяці після інфаркту.
• Ішемічна кардіоміопатія – проявляється дифузними змінами міокарда в умовах тривалої ішемії, часто спостерігається у перенесених інфаркт.
• Великий та малий вогнищевий інфаркт міокарда – гостра форма ішемії з некрозом тканин серцевого м'яза через повне закриття артерії.
• Гостра коронарна смерть – раптова зупинка серця на фоні безсимптомної ішемії, що виникає без попередження. Існує два типи цієї патології – з успішною реанімацією або летальним наслідком.

Стенокардія ділиться на кілька підтипів:

• Стабільна (стенокардія напруги) – існує більше місяця без змін.
• Васоспастична (спонтанна) – виникає через несподіваний спазм коронарної артерії як при фізичному навантаженні, так і в спокої.
• Мікросудинна – розвивається рідко, при спазмі коронарних капілярів.
• Прогресуюча – з посиленням нападів.
• Вперше виникла.

Симптоматика ішемічної хвороби серця

Найбільш поширеною скаргою пацієнтів з ІХС є біль в області грудей, яка іррадіює в ліву щелепу, руку або під лопатку. Біль може бути палючою, стискаючою, давлячою. Часто вона супроводжується відчуттям паніки і страху. Пацієнти також можуть відзначати ломоту в зап’ясті та оніміння руки, рідше біль іррадіює у праву руку.

Біль зазвичай виникає під час фізичної активності і триває від 5 до 15 хвилин. При зупинці навантаження або відпочинку болісні відчуття вщухають, оскільки причина гострої ішемії усувається. Однак з прогресуванням захворювання толерантність до фізичних навантажень зменшується, і навіть незначне навантаження може викликати напад. При інфаркті міокарда больовий синдром не зникає після відпочинку або застосування нітратів.

Також можливо виникнення інших ознак ІХС, які можуть не спостерігатися у всіх пацієнтів:

• потіння;
• виражена втома;
• блідість шкіри;
• зміни артеріального тиску;
• аритмія та змінена частота серцевих скорочень;
• дихальна недостатність, що ускладнює вдих.

Деякі симптоми можуть проявлятися індивідуально або в групі в залежності від форми захворювання.

Передвісниками раптової зупинки серця можуть бути:

• приступоподібний дискомфорт за грудниною;
• емоційна нестабільність;
• страх смерті.

При раптовій коронарній смерті пацієнт може відчувати:

• втрату свідомості;
• зупинку дихання;
• розширення зіниць;
• відсутність пульсу на сонних і стегнових артеріях;
• блідо-сірий відтінок шкіри.

При виявленні зазначених симптомів потрібна термінова реанімація. До 60% випадків раптової зупинки серця викликані ішемією.

Причини ішемічної хвороби серця

Основною причиною виникнення ішемічної хвороби серця є атеросклероз. До інших можливих причин належать:

• захворювання щитовидної залози;
• збільшення розмірів серця при гіпертонії та інших патологіях;
• постійно високий або низький артеріальний тиск;
• збільшена згортальність крові, що підвищує ризик тромбоутворення.

До факторів ризику належать:

• куріння;
• цукровий діабет;
• артеріальна гіпертензія;
• надмірна вага (ожиріння);
• високий рівень холестерину в крові;
• гіподинамія (недостатня фізична активність).

Люди старше 50 років (в основному чоловіки) належать до групи ризику, також важливий спадковий фактор.

Методи діагностики ішемічної хвороби серця

Діагностика ІХС починається з з’ясування скарг і збору анамнезу, потім проводиться фізичне обстеження. Важливими показниками є рівень артеріального тиску, частота пульсу та характер серцевих і легеневих шумів. Далі лікар призначає комплекс лабораторних та інструментальних досліджень, щоб підтвердити або спростувати діагноз.

Інструментальні методи діагностики включають:

• рентгенографію грудної клітки для оцінки розмірів серця і виявлення пошкоджень міокарда;
• ЕхоКГ (ультразвукове дослідження серця) для виявлення порушень кровообігу;
• ЕКГ для оцінки стану міокарда та електричної активності серця;
• добовий моніторинг артеріального тиску та ЕКГ;
• серцеві проби з навантаженням та інші.

Лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові та сечі, біохімічні показники (ліпідний профіль, електроліти, ферменти), коагулограму. При необхідності до обстеження залучаються ендокринологи, урологи та інші спеціалісти.

Підходи до лікування ішемічної хвороби серця

Лікування ІХС може бути як консервативним, так і хірургічним. Вибір терапевтичної стратегії залежить від форми та стадії захворювання.

Консервативні методи лікування

На ранніх етапах ішемії застосовуються медикаментозні та немедикаментозні методи. Симптоми стенокардії контролюються за допомогою симптоматичної терапії. Зазвичай призначаються препарати для усунення спазмів коронарних артерій, що підтримують нормальний рівень артеріального тиску, знижують навантаження на серце та рівень холестерину. У зв'язку з тим, що ІХС може викликати супутні захворювання, за необхідності в лікування вводяться препарати для підтримки їх функціонування.

До немедикаментозних методів належить лікувальна фізкультура, яка активно використовується після купірування гострих проявів ІХС для зміцнення серцевої мускулатури.

Хірургічні методи лікування

Якщо консервативна терапія виявляється неефективною, може бути призначено хірургічне лікування. Найбільш поширеною операцією є ангіопластика з подальшим стентуванням. Під час процедури в місце звуження коронарної артерії вводиться катетер з міні-бallon, який відновлює нормальний діаметр судини. Потім у це місце встановлюється стент, що запобігає повторному звуженню. Якщо цей метод не приносить потрібного результату, виконується аортокоронарне шунтування, при якому пошкоджена ділянка артерії замінюється шунтом (судинним протезом).

Профілактика ішемічної хвороби серця

Профілактичні заходи діляться на дві категорії:

• первинна профілактика, що направлена на покращення харчування, відмову від шкідливих звичок і підбір оптимального рівня фізичної активності;
• вторинна профілактика, що полягає в регулярних профілактичних оглядах, консультаціях спеціалістів та дотриманні призначеного курсу прийому ліків.

Етапи реабілітації

Реабілітація після перенесеного інфаркту міокарда або операцій на серці проходить у три етапи:

• Стаціонарний. Пацієнт під постійним наглядом фахівців і, за необхідності, може пройти шунтування або стентування.
• Санаторно-курортне лікування.
• Амбулаторне спостереження.

На третьому етапі реабілітації відбувається найголовніше, і лікарі ставлять акценти щодо подальшої поведінки пацієнта в період відновлення, що залежить від типу та обсягу проведеної операції.