Нервовість - симптоми, лікування, причини

Нервове напруження

Нервове напруження – це симптом, що виникає під впливом психотравмуючих ситуацій як в гострій, так і в хронічній формах. Його прояви можуть бути викликані безліччю захворювань різних органів і систем. Воно проявляється у вигляді підвищеної активності, роздратованості, швидкої втому та тривоги. Ці почуття можуть відображатися в емоційному стані, поведінці та діях людини. Самостійне лікування недопустиме. Регулярний прийом заспокійливих засобів може не лише виявитися неефективним, але й становити серйозну небезпеку.

Захворювання

Симптоми нервового напруження можуть супроводжувати різноманітні захворювання, включаючи не лише хвороби нервової системи, але й різні психічні розлади.

Типи нервового напруження

В залежності від факторів, що викликають напади нервового напруження, виділяють два основних види.

• Нормальне. Воно не пов'язане з прийомом психотропних препаратів, хворобами та іншими патологіями. Практично кожна людина час від часу відчуває роздратування або підвищену збудливість у відповідь на певні стресові ситуації.
• Патологічне. Проявляється при незначних дратівниках або навіть без них. Ця форма стану виникає постійно, і людина не може контролювати свої негативні почуття і емоції. Дане стан може свідчити про наявність небезпечного психічного розладу або органічного захворювання.

Класифікація нервового напруження за видами включає чотири категорії патологічного стану.

• Астенодепресивна форма. Емоційні розлади набувають депресивного характеру.
• Астеноіпохондрична форма. Характеризується нав'язливими іпохондричними страхами, такими як страх хвороби і постійна тривога за своє здоров'я.
• Гіперстенічна форма. Проявляється імпульсивністю, високою збудливістю і реактивністю, а також труднощами зі сном.
• Гіпостенічна форма. Характеризується емоційним виснаженням, постійною сонливістю, зниженням працездатності та підвищеною стомлюваністю.

Фактори нервового напруження

Патологічна форма підвищеного нервового напруження може бути спровокована різними факторами. Частіше за все це розлади психіки та органічні або функціональні порушення ЦНС:

• істерія;
• депресія;
• посттравматичний стресовий розлад;
• шизофренія;
• атеросклеротична деменція;
• енцефалопатія;
• вегетативна дистонія;
• фобії та страхи;
• церебрастенія тощо.

Інфекційні причини можуть включати:

• туберкульоз;
• менінгококова інфекція;
• сифіліс;
• ВІЛ;
• токсоплазмоз;
• краснуха та ін.

В деяких випадках нервове напруження може бути викликане захворюваннями внутрішніх органів.

• Патології серцево-судинної системи: синдром апное уві сні, набута або вроджена вада серця, гіпертонія.
• Розлади ендокринної системи: феохромоцитома, гормонально активні пухлини надниркових залоз, дисбаланс гормонів щитовидної залози.
• Захворювання мозку: пухлини, епілепсія, кисневе голодування, ЧМТ.

Психологічні причини включають:

• залежність від азартних ігор, нікотину, алкоголю та наркотиків;
• стресові обставини.

Також провокаторами нервозності можуть бути голод, підлітковий вік, гормональні коливання у жінок під час вагітності та менопаузи.

Поширені супутні захворювання

Симптоматика нервового напруження може проявлятися при різних захворюваннях. Патології, що викликають підвищену нервозність, можуть супроводжуватися додатковими симптомами, що допомагає ймовірно встановити діагноз на етапі збору анамнезу.

Методи лікування нервозності

У зв'язку з різноманіттям причин, що сприяють підвищеному нервовому напруженню, підбирається індивідуальний план лікування для кожного пацієнта на основі діагностики та загального стану. Для усунення основного захворювання можуть бути використані:

• медикаментозна терапія;
• фізіотерапевтичні процедури;
• хірургічне втручання (в крайніх випадках).

Якщо нервозність не пов'язана з патологічними станами організму, пацієнту рекомендується психотерапевтичне лікування, яке може включати:

• групову терапію, що допомагає подолати внутрішні комплекси та змінити поведінкові установки;
• релаксаційні техніки для зниження тривожності;
• індивідуальні сеанси з психологом тощо.

Наслідки нервозності

Оскільки нервозність часто проявляється на фоні серйозних захворювань, ігнорування медичної допомоги може викликати серйозні наслідки:

• розвиток залежності від психоактивних речовин, наркотиків або алкоголю;
• проблеми в комунікації з оточуючими;
• ушкодження мозку: розлади мислення, труднощі з концентрацією уваги, втрата пам'яті;
• підвищений ризик травматизму;
• схильність до насильства, саморазрушальної поведінки або суїциду.