Бруцельоз - симптоми, лікування, причини

Загальне уявлення про хворобу

Бруцельоз може торкатися людей усіх вікових категорій, включно з чоловіками, жінками та дітьми. В Україні цей недуг найчастіше зустрічається в південних регіонах, і наявному ризику піддані жителі сільської місцевості, які працюють на фермах з тваринами. Основні джерела інфекції – це тварини, такі як корови, кози, вівці та рідше собаки. Незважаючи на те що випадки бруцельозу у людей реєструються не так часто (у 2018 році в Україні було зафіксовано 280 випадків), пізня діагностика може призвести до серйозних ускладнень і інвалідності, а деякі пацієнти можуть взагалі не отримати правильного діагнозу.

Класифікація

Для практики важливим є поділ бруцельозу на різні форми залежно від клінічного протікання. Виділяють чотири основні форми:

• гостра (з вираженими симптомами, триває до 45 днів);
• підгостра (тривалість хвороби до 4 місяців);
• хронічна (симптоми зберігаються понад 4 місяці);
• резидуальна (симптоми в основному зникли, але залишаються незначні прояви, хоч бактерій більше і немає).

Хронічний бруцельоз може проявлятися різноманітними симптомами. Можна виділити п'ять форм захворювання:

• вісцеральна (торкається серцево-судинної системи, органів дихання, печінки та селезінки);
• костно-суглобна;
• нейробруцельоз (симптоми з боку центральної або периферичної нервової системи);
• урогенітальна (проблеми з сечовидільною та репродуктивною системами);
• комбінована (подавляюче проявлення двох і більше форм одночасно).

Залежно від симптомів виділяють такі види бруцельозу:

• первинно-латентний (мінімальні симптоми або повністю безсимптомний перебіг);
• гостросептичний (гостра форма, що починається з різкого підвищення температури та ознобу);
• первинно-хронічний (яскраві симптоми на початку, після чого – ознаки хронічної форми);
• вторинно-хронічний (відсутність загострення на початку, наявність симптомів хронічної форми);
• вторинно-латентний (тривале протікання з невразливою симптоматикою та періодичними загостреннями).

Клінічні прояви

Після зараження до появи перших симптомів хвороби може пройти від 5 днів до 1-2 місяців, в середньому інкубаційний період складає два тижні.

Захворювання може починатися з раптового ознобу та значних коливань температури, сильної головного болю, артралгією (болі в суглобах), загальної слабкості і розладів травлення. Іноді хвороба починається поступово, з субфебрильної температури ввечері, легкої головного болю, болів у м'язах і відчуття загального недомагання. Температура може коливатися, залишатися змінною на протязі від тижня до місяця; іноді лихорадкові періоди можуть повторюватися протягом місяців і навіть років.

Інші можливі симптоми бруцельозу:

• втрата апетиту;
• схуднення;
• сухість у роті;
• спрага;
• біль у животі;
• проблеми зі стулом (часті закрепи);
• болючі ущільнення від 4-5 мм до розміру невеликого курячого яйця на м'язах та сухожиллях;
• болі в суглобах і попереку, деформація суглобів;
• симптоми ураження нервової системи, включаючи слухові та зорові розлади;
• проблеми з можливістю зачаття;
• часті головні болі;
• слабкість і втому;
• проблеми зі сном;
• емоційна нестабільність, плаксивість, дратівливість;
• збільшені лімфатичні вузли;
• збільшення печінки та селезінки.

Запізнення з діагнозом може призвести до ускладнень бруцельозу, серед яких:

• ендокардит, міокардит;
• гіпертензія;
• артрит з контрактурами, бурсити, тендовагініти;
• спондилез;
• м'язова атрофія;
• менінгіт, менінгоенцефаліт;
• поліneuрит;
• гостра ниркова недостатність;
• пневмонія;
• увеїт, ірит, іридоциклит;
• отит;
• холецистит, панкреатит;
• печінкові абсцеси;
• безпліддя;
• порушення менструального циклу, ендометрит;
• синдром Кавасакі.

Фактори виникнення

Збудником бруцельозу є бактерія роду Brucella. Відомо чотири її небезпечні для людини види:

• Br. abortus bovis – вражає корів;
• Br. melitensis – вражає коз і овець;
• Br. abortus suis – вражає зайців і свиней;
• Br. canis – торкається собак, особливо небезпечний для людей зі зниженим імунітетом.

Механізми зараження включають:

• контактний (прямий контакт з інфекцією при роботі з тваринами або сировиною);
• фекально-оральний (попадання через їжу при вживанні сирих продуктів);
• повітряно-крапельний (контакт із зараженим пилом);
• вертикальний (від інфікованої матері до плоду);
• артифіційний (при переливанні зараженої крові або трансплантації органів).

Заразитися від іншої людини неможливо.

Бруцелли володіють високою заразністю; вони проникають через мікротравми шкіри та нездорові слизові, потрапляють у кров та поширюються по організму, засіваючи в лімфоїдній, нервовій та кістковій тканині. Імунітет до захворювання має тимчасовий характер – повторне зараження можливе через 1-2 роки.

Зовнішнє середовище може забезпечувати життєздатність мікроорганізмів: у воді – більше 60 днів, у термічно не обробленому м'ясі – 3 місяці, у сирому молоці – 30-40 днів, а в сирах – до 12 місяців. При заморожуванні бруцелли не гинуть, але знищуються при кип'ятінні.

Методи діагностики

Збір скарг пацієнта, історія його хвороби і результати об'єктивного обстеження допомагають лікарю запідозрити бруцельоз. Для підтвердження діагнозу спеціаліст може призначити додаткові дослідження:

• клінічний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• бактеріологічне дослідження біологічних рідин з подальшим посівом;
• дослідження на наявність специфічних антитіл до бруцел;
• ПЦР-діагностика;
• біохімічний аналіз крові для оцінки функцій печінки і нирок;
• електрокардіографія та ехокардіографія;
• рентгенографія грудної клітини;
• рентгенографія суглобів;
• КТ або МРТ легень, хребта і суглобів;
• УЗД органів черевної порожнини.

Ці методи дослідження допоможуть виявити запальні процеси, підтвердити наявність збудника, визначити його чутливість до антибіотиків, локалізацію патологій і оцінити ступінь ушкодження внутрішніх органів для вибору правильної тактики лікування.

Підходи до лікування

Пацієнти з бруцельозом потребують госпіталізації в інфекційне відділення.

Основу терапії складають тривалі курси антибіотиків, спрямовані на усунення патогенних мікроорганізмів. Раннє початок лікування суттєво знижує ризик хронічних форм захворювання і пов'язаних з ними ускладнень.

Додатково можуть бути призначені:

• антибіотики НПЗП для знеболення і зниження запалення;
• дезинтоксикаційні інфузії;
• антигістамінні препарати;
• нейропротектори;
• для пацієнтів з імунодефіцитом – імуномодулятори;
• в разі ниркової недостатності – сечогінні засоби і процедури плазмаферезу;
• при високому тиску – допамін;
• у підгострій фазі та ремісії – фізіотерапія, лікувальна фізкультура та санаторна реабілітація.

Профілактичні заходи

Для профілактики бруцельозу необхідно вживати м'ясо, яке пройшло достатню термічну обробку, використовувати пастеризоване молоко і уникати сирого м'яса та молочних продуктів. Працівники тваринницької галузі повинні уважно слідкувати за станом здоров'я тварин, дотримуватись правил зберігання і транспортування сільськогосподарської продукції та проходити регулярні медогляди для раннього виявлення захворювань. При контакті з сировиною необхідно носити спеціальний одяг та дотримуватись особистої гігієни. Також тварини і їхні власники повинні проходити вакцинацію проти бруцельозу.

Реабілітація після захворювання

Реабілітаційні заходи для пацієнтів, які перенесли бруцельоз, залежать від форми захворювання та можливих ускладнень. Пацієнти можуть проходити лікувальну фізкультуру, фізіотерапію та хірургічні втручання для відновлення функцій опорно-рухового апарату. Також необхідна медикаментозна підтримка для лікування хронічних захворювань, пов'язаних з бруцельозом.

Деякі пацієнти можуть втратити працездатність через ускладнення і повинні проходити обстеження в медико-соціальній експертній комісії для отримання групи інвалідності. Індивідуальна програма реабілітації (ІПР) буде детально розроблена з урахуванням усіх потреб пацієнта.