Дисфункція сфінктера Одді - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Дисфункція сфінктера Одді є перешкодою в області м'язового жому, розташованого в великій сосочковій частині дванадцятипалої кишки.

Види

З етіологічної точки зору можна виділити два типи дисфункції сфінктера Одді:

• органічна форма, викликана стенозом;
• функціональна форма, пов'язана з порушенням моторики сфінктера.

З урахуванням патогенетичних механізмів дисфункція може проявлятися в кількох варіантах:

• з переважанням спазмів жовчногінного сегмента, в тому числі в рамках постхолецистектомічного синдрому;
• з переважанням спазмів панкреатичного сегмента;
• з переважанням спазмів загального сфінктера.

Симптоми дисфункції сфінктера Одді

Серед загальних симптомів дисфункції сфінктера Одді можуть спостерігатися:

• періодично виникаюча сильна біль в області епігастрії або правого підребер'я;
• тривалість больового синдрому більше 20 хвилин;
• зміна больових відчуттів на безбольові проміжки;
• багаточисельні напади, які спостерігаються кілька разів протягом трьох місяців;
• довготривала біль, негативно впливаюча на працездатність;
• супутня нудота і блювання, які не є постійними;
• іноді можлива біль вночі;
• перекуси в харчуванні можуть сприяти виникненню больового синдрому.

Дисфункція сфінктера Одді часто супроводжується диспепсією, яка проявляється у вигляді гіркого смаку в роті, відрижки, відчуття переповнення в шлунку, а також нудоти і блювоти, які можуть полегшувати стан. Під час загострення стілець зазвичай нестабільний (діарея чергується зі запорами і навпаки). У пацієнтів з дисфункціями часто спостерігаються дратівливість і нервозність, підвищена втомлюваність, головні болі і посилене потовиділення.

Залежно від того, в якому сегменті сфінктера спостерігається підвищений тонус, клінічні прояви можуть варіюватися:

• якщо йдеться про жовчний сегмент, то біль локалізується в основному в епігастрії або правому підребер'ї, може іррадіювати в спину або праву лопатку;
  
• при дисфункції панкреатичного сегмента, больові відчуття локалізуються в лівій підреберній області і віддають у спину, при цьому нахил вперед може зменшувати больові відчуття;
  
• якщо дисфункція стосується загального сегмента сфінктера (змішаний тип), то болі можуть відчуватися як з правого, так і з лівого боку, що створює облямуючий ефект.

Причини спазму сфінктера Одді

Причини спазму сфінктера Одді можуть бути як органічними, так і функціональними. До факторів ризику функціональної форми можуть відноситися:

• жіночий стать;
• гормональні зміни (ризик погіршення стану може зростати перед менструацією, під час вагітності та при прийомі гормональних естрогензалежних препаратів);
• порушення вуглеводного обміну, що призводять до стійкого підвищення рівня глюкози в крові;
• стреси та емоційні переживання, що впливають на активність блукаючого нерва.

Органічні причини дисфункції пов'язані, як правило, зі стенозом, який може бути як вродженим, так і набутою внаслідок перенесеного запалення. Фактори ризику для органічної дисфункції включають:

• наявність каменю в загальному жовчному протоку, що може призвести до запальних процесів;
• патології жовчовивідних шляхів (печінки, підшлункової залози та дванадцятипалої кишки);
  
• попередні оперативні втручання в області гастродуоденальної зони або на жовчних шляхах, включаючи холецистектомію;
  
• дивертикул в області дванадцятипалої кишки, розташований в районі сосочка.

Діагностика дисфункції сфінктера Одді

Згідно з клінічними рекомендаціями, діагностика дисфункції сфінктера Одді починається з вивчення клініко-анамнестичних даних і результатів об'єктивних досліджень, прежде всього, пальпації хворобливих ділянок. Після цього проводяться скринінгові тести, такі як біохімічний аналіз крові на оцінку рівнів печінкових і панкреатичних ферментів. Для більш повної картини рекомендується також ультразвукове дослідження абдомінальних органів та езофагогастродуоденоскопія.

УЗД слугує скринінговим методом. Найбільше діагностичне значення має його проведення з використанням стимуляції. Рекомендується використання жовчогінних препаратів або вживання сніданку з високим вмістом жирів. УЗД проводиться в динаміці (кожні 15 хвилин протягом години) з вимірюванням діаметра жовчовивідних шляхів. Якщо загальний жовчний проток розширюється більше ніж на 2 мм на фоні стимуляції, це може свідчити про порушення жовчного відтоку. Збільшення діаметра протоку підшлункової залози може вказувати на дисфункцію панкреатичного типу.

В рамках комплексної діагностики також застосовується ретроградна холангіопанкреатографія.

Таким чином, основними ознаками, що дозволяють підтвердити діагноз дисфункції сфінктера Одді, є:

• підвищення рівня печінкових і/або панкреатичних ферментів, що перевищує в середньому 2 стандартних відхилення від норми;
• уповільнена евакуація контрасту при холангіопанкреатографії;
• збільшення діаметра загального жовчного або основного панкреатичного протоку (за даними УЗД).

Лікування дисфункції сфінктера Одді

Лікування дисфункції сфінктера Одді може бути розпочато лише після повного лабораторного та інструментального обстеження. Основні цілі лікування полягають в:

• зменшенні тиску в сфінктері;
• покращенні відтоку жовчі та панкреатичного соку.

Консервативне лікування

Медикаментозна терапія зазвичай проводиться в період загострення стану. Основні напрямки медикаментозного лікування можуть включати:

• Спазмолітичні засоби – для розслаблення гладкої мускулатури з допомогою препаратів різних фармакологічних груп (М-холіноблокатори, блокатори кальцієвих каналів, міотропні спазмолітики, нітрати). Підбір оптимального препарату та індивідуальної дози повинен виконувати гастроентеролог.
• Антибактеріальні препарати. Антибіотики призначаються при наявності вторинних інфекцій.
• Нормалізація моторики жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. У період ремісії застосовуються холеретики та холекинетики. Крім того, можуть використовуватися прокінетики.

Також важливим аспектом терапії є застосування препаратів, що знижують в'язкість жовчі та запобігають утворенню каменів, таким засобом є урсодезоксихолева кислота.

Хірургічне лікування

Якщо консервативна терапія не дає відповідного ефекту в полегшенні болів, може виникнути необхідність у хірургічному втручанні. Основні види операцій включають:

• ендоскопічне розсічення сфінктера Одді та великого дуоденального сосочка;
• розширення сфінктера з використанням балона та встановленням стента;
• трансдуоденальна пластика сфінктера.

В якості альтернативного методу лікування може застосовуватися ін'єкція ботулінічного токсину під ендоскопічним контролем. Препарат вводять у великий сосок дванадцятипалої кишки, що блокує нервово-м'язову передачу та запобігає виникненню спазмів.

Профілактика

Профілактичні заходи можуть включати:

• своєчасне лікування захворювань в області дуоденогастральної зони;
• реабілітацію після операцій на органах верхнього шару черевної порожнини;
• корекцію симптомів постхолецистектомічного синдрому;
• уникнення стресів;
• компенсацію цукрового діабету.

Реабілітація

Реабілітація після хірургічних втручань включає дотримання дієти, оптимізацію фізичної активності та проведення фізіотерапевтичних процедур.