Запаморочення - симптоми, лікування, причини

Запаморочення

Запаморочення (вертиго) є неприємним і часом досить серйозним симптомом, що зустрічається у великої кількості людей. Воно може вказувати на наявність складних проблем зі здоров'ям і, крім того, негативно вплинути на повсякденне життя пацієнта. Людина, яка відчуває вертиго, може відчути, що обертається або її власне тіло, або предмети навколо неї. Цей стан часто супроводжується дезорієнтацією. Це може призвести до падінь і серйозних травм. Один епізод можна проігнорувати, однак якщо напади стали регулярними, слід негайно звернутися до лікаря. Ранній початок лікування збільшує шанси на успішне позбавлення від загрози, що викликала симптом.

Діагностика

Для визначення причини, яка викликала вертиго, лікар проводить ретельний опитування та огляд пацієнта. На основі отриманих даних встановлюється попередній діагноз і призначаються додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для його підтвердження. В список можуть входити:

• загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи, гормональні тести, тести на інфекції тощо;
• ЕКГ для визначення порушень серцевого ритму;
• КТ і МРТ головного мозку для виявлення захворювань ЦНС;
• рентген або КТ шийного відділу хребта;
• електрокохлеографія для детального вивчення внутрішнього вуха;
• тональна порогова аудіометрія для оцінки слухового сприймання;
• дуплексне сканування судин головного мозку;
• інтракраніальна ангіографія для детального вивчення судинної системи мозку;
• КТ головного мозку з контрастом для пацієнтів, які перенесли інсульт.

Конкретний перелік процедур залежить від клінічної ситуації та попереднього діагнозу.

Види запаморочень

Запаморочення класифікується за різними критеріями. Залежно від походження виділяють дві основні форми вертиго.

• Несистемне або фізіологічне. Воно не передує аномальним змінам вестибулярного апарату (внутрішнє вухо, слуховий нерв тощо). Найчастіше така форма вертиго з'являється після сильного збудження органа рівноваги. Наприклад, тривале обертання або укачування може спровокувати цю реакцію. Цей тип вертиго не є небезпечним і проходить самостійно після адаптації вестибулярного апарату до змін в оточенні.
• Системне. Цей тип є небезпечним станом, що завжди вказує на наявність серйозної патології. Системне вертиго пов'язане з пошкодженням нервової провідності між вестибулярним апаратом і мозком. Залежно від розташування патологічного осередку розрізняють периферичне, проміжне і центральне запаморочення. На відміну від несистемного, це вертиго має яскравішу клінічну картину і не зникає самостійно.

За клінічними проявами виділяють кілька типів запаморочення.

• Тактильне: при його виникненні пацієнт відчуває нестійкість, ніби знаходиться на хиткому кораблі.
• Зоряне: предмети навколо нього починають здаватися рухомими, тоді як його тіло залишається нерухомим.
• Пропріоцептивне: у пацієнта виникає хибне відчуття обертання свого тіла в просторі, під час коли оточуючі об'єкти залишаються нерухомими;

Причини запаморочення

Причини системного запаморочення зазвичай пов'язані з ураженням периферичної частини вестибулярного апарату у внутрішньому вусі та центральних відділів (мозочку, стовбура мозку та інших). Важливі захворювання, що сприяють даному стану:

• анемія;
• вади аорти;
• гіпотонія;
• вестибулярний неврит;
• крововиливи в мозочок;
• церебральний васкуліт;
• хронічні захворювання середнього вуха;
• вестибулярна мігрень;
• черепно-мозкові травми та травми шиї;
• підвищення в'язкості крові;
• пухлини мозку;
• розсіяний склероз та інші захворювання.

До причин несистемного запаморочення можна віднести:

• реакції на певні медикаменти;
• споживання алкоголю;
• психоемоційні або фізичні навантаження;
• тривале голодування;
• зниження рівня цукру в крові;
• укачування (морська хвороба, катання на атракціонах і т.д.);
• гормональні коливання у жінок;
• метеозалежність.

Багато людей намагаються впоратися з незручностями, однак варто пам'ятати, що за регулярно повторюючимся запамороченням може ховатися серйозне захворювання.

В нормі вертиго може виникати при:

• недотриманні питного режиму;
• дотриманні строгих дієт;
• хронічній безсонни;
• втомі після тривалого робочого дня або перельоту;
• тривалому перебуванні в приміщеннях з недостатнім киснем.

У жінок періодичні приступи запаморочення можуть спостерігатися перед менструацією, а у літніх — при різкому вставанні з ліжка після нічного сну.

Поширені супутні патології

Остеохондроз

При шийному остеохондрозі запаморочення є поширеним симптомом для людей усіх вікових груп. Приступ може викликати відчуття обертання тіла як навколо своєї осі, так і разом із навколишніми предметами.

Додатково можуть спостерігатися такі симптоми:

• шуми в голові;
• раптові непритомності;
• координаційні порушення;
• болісні щелчки в шиї при русі;
• періодичні шуми у вухах, частіше пульсуючі;
• затилкові головні болі, поширення яких виникає при фізичному напруженні, втомі або незручному положенні;
• нудота з можливими блювотними позивами.

Інсульт

Симптоми інсульту часто починають проявлятися за кілька годин до нападу. Пацієнти відзначають сильну слабкість і запаморочення. Можливе погіршення мови, падіння гостроти зору на одному чи обох очах, зміна ковтального рефлексу, оніміння кінцівок з одного боку, а також головні болі, що нагадують мігрень.

Хронічна серцева недостатність

При даній кардіологічній патології відбувається ослаблення кровотоку по тілу, що може викликати вертиго. Проте це не єдина причина, що призводить до запаморочення. Воно може виникнути як через різке зниження тиску при зміні положення тіла, так і внаслідок прийому деяких медикаментів. Крім запаморочення, пацієнти можуть стикатися з іншими симптомами:

• рідкі позиви до сечовипускання (зазвичай вночі);
• зменшення об'єму виділеної сечі;
• сині відтінки шкіри на кінчиках вушних раковин, носа, кистей і стоп;
• виражені набряки ніг до вечора;
• задишка, яка спочатку виникає при навантаженнях, а потім стає постійною.

Отосклероз

Ця патологія супроводжується запамороченням, можливою втратою координації і рівноваги. Додатково можуть проявлятися такі симптоми:

• шум у вусі, який з часом змінюється на розпираючу біль;
• незначне зниження слуху: спочатку зменшується сприйняття низьких тонів, а потім і високих.

Лікування запаморочення

Методи лікування запаморочення вибираються залежно від встановленого діагнозу. При гострому нападі вертиго пацієнт буде госпіталізований, де нададуть необхідну допомогу для зупинки цього стану:

• забезпечують повний спокій;
• застосовують медикаменти, спрямовані на зняття симптомів.

Після усунення гострих проявів переходять до лікування основного захворювання. Завершення терапії має супроводжуватися фізичною реабілітацією, яка може включати:

• методи зворотного біологічного зворотного зв'язку (для активації внутрішніх резервів організму);
• дихальну та вестибулярну гімнастику;
• фізіотерапевтичні процедури;
• дотримання спеціальної дієти.

Хірургічне лікування використовується вкрай рідко і є актуальним у ситуаціях наявності пухлин, кіст або гематом, які неможливо видалити іншими способами.