Акустична травма - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Акустична травма представляє собою пошкодження сенсоневральної області внутрішнього вуха, викликане надмірним звуковим впливом.

Про захворювання

Акустичну травму можуть викликати спортивні та виробничі інциденти, де шум і вібрація вважаються небезпечними факторами навколишнього середовища. Наявність супутніх захворювань (наприклад, остеохондроз шийного відділу, алергічні реакції, вікові судинні розлади, інфекційні хвороби органів слуху) сприяє виникненню акустичної травми. Таке стан часто фіксується у військовослужбовців під час стрільби.

Основним патогенетичним механізмом втрати слуху є пошкодження нейрорецепторів равлика, що виникає внаслідок гострої або хронічної дистрофії. При своєчасному втручанні цей процес може бути оборотним.

Терапія гострої нейросенсорної туговухості спрямована на відновлення мікроциркуляції та оксигенації у внутрішньому вусі. На сьогодні найкращі результати терапії акустичної травми дають стероїдні препарати. Однак для досягнення ефективного результату необхідний комплексний підхід.

Види

Акустична травма ділиться на три ступені тяжкості, виходячи з рівня ураження:

• легка ступінь – часткове пошкодження зовнішніх волоскових і підтримуючих клітин равлика;
• середня ступінь – пошкодження торкається внутрішніх волоскових клітин;
• важка ступінь – залучені всі шари рецепторної структури, з переходом захворювання на нервові волокна.

Сенсоневральна туговухість, що виникає внаслідок акустичної травми, поділяється на стабільну, прогресуючу та флюктуативну.

Симптоми акустичної травми

При гострому шумовому пошкодженні швидко розвиваються ознаки раптової туговухості. Симптоми акустичної травми можуть варіюватися за ступенем вираженості:

• раптова втрата слуху;
• наявність синдрому оглушення, що проявляється втратою слухової орієнтації, головними болями, дзвоном у вухах, запамороченням.

Причини

До факторів, що сприяють акустичній травмі, відносяться:

• короткочасний вплив голосного звуку, що перевищує 120 дБ (наприклад, під час стрільби);
• тривалий вплив шуму, лише незначно перевищуючи допустимі значення (наприклад, у працівників машинобудівної та авіаційної галузей).

Гостра шумова травма виникає при впливі на слуховий аналізатор потужного звукового сигналу у формі окремих імпульсивних ударів, що перевищують 160 дБ. Під час вибуху також відіграють роль підвищені атмосферні тиски. Військовослужбовці часто піддаються впливу дуже високої гучності під час навчань або виконання оперативних завдань. Небезпечний шум, що створюється вогнепальною зброєю (150-165 дБ), може поєднуватися з безперервним шумом функціонуючої військової техніки (100-120 дБ), що сприяє втраті слуху.

Діагностика

Основним діагностичним методом є реєстрація аудіограм. При двосторонній акустичній травмі визначити ступінь порушення не викликає труднощів. Однак якщо обидва вуха реагують по-різному, то оцінка ступеня ураження проводиться на основі найбільш ефективної аудіограми.

Лікування акустичної травми

Лікування акустичної травми має бути терміновим, всебічним і багатоетапним.

Консервативне лікування

З огляду на те, що подальший вплив сильного шуму може погіршити пошкодження слухового апарату, першочерговим завданням є створення тиші для постраждалого вуха (наприклад, за допомогою спеціальних вкладишів для вух). Пацієнту необхідно підтримувати «бережний слуховий режим», що виключає гучні звуки.

Консервативна терапія включає препарати ноотропного ряду, сполуки ГАМК, АТФ, вітаміни групи В, засоби, що покращують мікроциркуляцію, антигіпоксант, глюкокортикостероїди та помірні дегідратуючі препарати. Для лікування порушень в системі кровообігу застосовуються системні антикоагулянти. З першого дня госпіталізації пацієнту з акустичною травмою проводяться інфузії вазоактивних та антигіпоксантних засобів. У разі наявності запаморочення та вираженого шуму у вухах та голові призначаються вестибулостатики.

Хірургічне лікування

Для лікування акустичної травми може використовуватися введення медикаментів безпосередньо в барабанну порожнину. Основні переваги такого підходу:

• менші дози препаратів при транс tympanic введенні допомагають уникнути системних ускладнень за рахунок низької концентрації в загальний кровотік;
• доставка гормонів направляється прямо до кругового вікна, через мембрану якого кортикостероїди проникають у рідини внутрішнього вуха;
• концентрація стероїдів у внутрішньому середовищі лабіринту стає вищою у порівнянні з системним застосуванням.

Транс tympanic введення препаратів здійснюється з використанням мікроскопа. Ін'єкція виконується тонкою голкою (наприклад, голкою для люмбальної пункції) до заповнення барабанної порожнини. Перфорація барабанної перетинки після такої ін'єкції зазвичай точкова і повністю заживає протягом доби. Перед введенням препарат підігрівається, що знижує ймовірність запаморочення.

Профілактика

Профілактика акустичної травми включає дотримання слухової гігієни. При виконанні робіт в умовах підвищеного шумового фону рекомендується використовувати спеціальні захисні навушники.

Реабілітація

Медикаментозне лікування доповнюється фізіотерапевтичними процедурами, що підвищують її ефективність. До них відносяться гіпербарична оксигенація, рефлексотерапія, акупунктура та лазерна терапія. При виникненні нейросенсорних поразок слухового органа рекомендовано використання магнітотерапії безпосередньо на ураженій області. Застосування магнітних полів для корекції наслідків шумової травми сприяє нормалізації обміну речовин у клітинах.