Травми вуха - симптоми, лікування, причини

Що собою представляє?

Травми вуха можуть вражати як поверхневі, так і внутрішні структури периферичної частини слухового апарату. Місцезнаходження пошкодження визначає його ступінь серйозності.

Опис захворювання

При травмах вуха найчастіше виявляються забої, відкриті рани вушної раковини та перфорації барабанної перетинки. Такі травми можуть бути викликані як механічним впливом, так і акустичними факторами, при яких страждає звуковосприймаючий апарат. Акустичні ушкодження пов’язані з впливом високої інтенсивності звуків на слуховий орган.

Діагностика травматичних ушкоджень базується на даних об'єктивного огляду, ендоскопічного дослідження та рентгенологічної візуалізації (рентген, КТ). Для оцінки слуху проводиться аудіометричне дослідження. Лікування залежить від характеру і локалізації ушкодження, а також загального стану хворого.

Типи травм

Травми слухового органа класифікуються за локалізацією на такі групи:

• ушкодження зовнішнього вуха;
• ушкодження середнього вуха;
• ушкодження внутрішнього вуха.

Ушкодження можуть бути як односторонніми (травма одного вуха), так і двосторонніми.

Признаки травми вуха

При пошкодженні зовнішнього відділу слухового проходу можуть виникати болісні відчуття та різке зниження слуху. Набряк і інфільтрація тканин призводять до звуження просвіту. Також можуть спостерігатися крововиливи і кровотечі. У поєднанні із черепно-мозковими травмами можуть виникати нудота і блювота. У рідкісних випадках можливі порушення функцій лицевого нерва.

Якщо постраждали структури середнього вуха, виникає різка сильна біль, шум і дзвін, а слух різко знижується. Також може відчуватися тріск і шум у голові, часто супроводжуваний нудотою і блювотою. Травми середнього вуха часто відбуваються через значні зміни атмосферного тиску, що буває у водолазів і під час авіаперельотів у схильних до цього людей. У важких випадках можуть уражатися структури внутрішнього вуха, проявляючись неконтрольованими рухами очей у бік, втратою рівноваги та запамороченням. При пошкодженні кісткового каналу, в якому проходить лицевий нерв, може порушитися іннервація вражених областей. У деяких випадках травми середнього вуха можуть призводити до розвитку інфекційних запальних процесів з гнійними наслідками.

Травми внутрішнього вуха представляють найбільшу небезпеку і можуть проявлятися такими симптомами:

• повною втратою слуху, іноді також і мови;
• головокружінням;
• психічною депресією;
• нудотою і блювотою центрального походження.

Внутрішнє вухо може отримати вторинну травму при порушенні цілісності піраміди скроневої кістки, що призводить до пошкодження судин та скупчення крові в замкнутому просторі вуха. Часто також відбувається розрив барабанної перетинки, що може призвести до витікання крові з вуха. При пошкодженні твердої мозкової оболонки може спостерігатися витік спинномозкової рідини з вуха.

Симптоми травми акустичного характеру можуть включати:

• неочікуване відсутність звуків;
• ознаки оглушення – втрата слухової орієнтації, болісні відчуття і шум у вухах, запаморочення.

Фактори, що викликають травми вуха

Причини травм вуха залежать від локалізації ушкодження.

• Зовнішнє вухо.

Цілісність вушної раковини може бути порушена в результаті удара, колотого поранення або укусу. При огляді виявляються деформація вуха, крововиливи і відкриті рани. У важких випадках може статися відірвання вушної раковини. Якщо надхрящниця відділяється від хряща, може утворитися синьо-червоний набряк (локальне крововиливання), що підвищує ризик запалення надхрящевої тканини (перихондрит). У важких випадках можливий перелом кісткової частини слухового проходу.

• Травми середнього вуха.

Такі ушкодження часто виникають при травмуванні барабанної перетинки, наприклад, при неправильно чистці вух, включаючи використання вушних паличок. Іншою причиною можуть бути перепади тиску через удар або стрибка у воду.

• Травми внутрішнього вуха.

Ці ушкодження зазвичай пов'язані з серйозними черепно-мозковими травмами.

Окрім механічних ушкоджень, виділяють акустичні травми слухового апарату. Основні фактори діляться на дві групи:

• краткочасний вплив сильно гучного шуму – вище 120 дБ (наприклад, постріли);
• довготривале вплив шуму, незначно перевищуючи допустимі рівні (наприклад, у працівників машинобудування і авіаційної галузі).

Методи діагностики

Основний метод діагностики ушкоджень зовнішнього вуха – візуальний огляд і пальпація. Для оцінки стану слухового проходу та барабанної перетинки застосовується отоскопія з використанням ендоскопічної техніки. Скринінговим методом є цільова і оглядова рентгенографія голови.

Для пацієнтів з ознаками черепно-мозкових травм, а також слухових і вестибулярних порушень, обумовлених ступенем і глибиною ушкоджень, обов'язково проводиться КТ-дослідження.

Методи лікування травм вуха

Лікування травм вуха може бути як консервативним, так і хірургічним. Вибір методу лікування залежить від характеру і локалізації ушкодження.

Консервативне лікування

При пошкодженні шкіри рекомендується вводити протиправцеву сироватку. Також для запобігання інфекційним ускладненням призначаються короткі курси антибіотиків. При акустичних травмах показані фізіотерапевтичні процедури, вітаміни та нейропротектори для відновлення чутливості слухових нервових закінчень.

Хірургічне лікування

• При травмах зовнішнього вуха видаляються згустки, некротизовані тканини та сторонні тіла; при необхідності проводиться зшивання країв рани і пластика тканин.
• Для корекції ушкоджень середнього вуха може проводитися міригопластика або тимпанопластика.
• При ушкодженнях внутрішнього вуха операції спрямовані на усунення сторонніх тіл і відновлення анатомічної структури пошкодженого органа, в стаціонарних умовах після стабілізації стану пацієнта.

Профілактика травм вуха

Профілактика механічних травм вуха передбачає дотримання заходів безпеки в побуті, під час роботи та занять спортом. Для зниження ризику акустичного ушкодження слід дотримуватися правил слухової гігієни – носити беруші та інші захисні засоби в умовах підвищеного рівня шуму.

Реабілітація

Після травм вуха активно застосовуються фізіотерапевтичні процедури різних напрямків. У випадках вираженої посттравматичної деформації вушної раковини може проводитись отопластика.