Аднексит (сальпінгоофорит) - симптоми, лікування, причини

Що таке сальпінгоофорит?

Сальпінгоофорит є одночасним запаленням маткових труб і яєчників. Це захворювання є одним з найчастіше зустрічаюшихся у гінекології, і його причинами виступають патогенні мікроорганізми.

Патогенні мікроорганізми проникають у маткові труби, викликаючи запалення їх внутрішнього шару, яке супроводжується набряком, почервонінням, ексудацією та порушенням мікроциркуляції. Патологічні зміни також стосуються м'язового шару. Вміст труб може потрапляти в черевну порожнину, що призводить до запалення серозної оболонки придатків. Інфекція може контактом передаватися на яєчники. Таким чином, у патологічний процес найчастіше залучаються придатки (яєчники та маткові труби).

Види сальпінгоофорита

Якщо запалення викликане умовно-патогенними або патогенними мікроорганізмами (наприклад, стафілококи, стрептококи, синьогнійна паличка або кишкова паличка), такий сальпінгоофорит називається неспецифічним. Якщо ж захворювання викликане трихомонадами, гонококами, хламідіями чи мікоплазмами, то воно класифікується як специфічний аднексит.

В залежності від клінічної картини, захворювання може протікати в гострій або хронічній формі. За локалізацією запалення сальпінгоофорит може бути одностороннім або двостороннім.

Симптоми сальпінгоофорита

Сальпінгоофорит розвивається в кілька стадій:

• Токсична. Супроводжується сильними болями внизу живота, які часто носять розпливчастий характер. У пацієнтки може підвищуватися температура, спостерігаються слабкість, сонливість та озноб. Часто жінки відзначають здуття живота та проблеми з сечовипусканням. Може спостерігатися рясне виділення з статевих органів. Ця стадія триває від 7 до 10 днів, і при правильному лікуванні можливе одужання.
• Септична. Симптоми інтоксикації організму посилюються, може виникнути гнійний процес. Пацієнтка скаржиться на слабкість, сонливість та апатію. При гнійних ускладненнях болі внизу живота можуть посилюватися.
• Хронізація запалення. Болі стають ниючими і тупими, а виділення - убогими. Стан пацієнтки покращується, але слабкість і знижена працездатність можуть зберігатися. Дискомфорт внизу живота посилюється при фізичній активності, сексуальному акті та в певні фази менструального циклу. Можливі періодичні підвищення температури до субфебрильних значень та порушення менструального циклу.

При поширенні запалення на органи черевної порожнини можуть розвиватися коліт, цистит або апендицит з характерними симптомами цих захворювань.

Причини сальпінгоофорита

Найчастіше це захворювання розвивається в результаті висхідного поширення інфекції. Первинний вогнище може знаходитися в шийці, тілі матки або близько розташованих органах (уреті, прямій кишці). Рідше зустрічаються низхідні та гематогенні шляхи поширення патогенних мікроорганізмів, що можливе при ускладненому апендициті, сепсисі, важких станах імунної системи або генітальному туберкульозі.

Основною причиною розвитку сальпінгоофорита є порушення балансу мікрофлори статевих органів. Провокувати це можуть:

• венеричні інфекції;
• недостатня інтимна гігієна;
• ігнорування гігієнічних норм під час статевих контактів;
• безконтрольні спринцювання.

Фактори, що сприяють розвитку сальпінгоофорита, включають зниження місцевого та загального імунітету. Ослабити організм можуть стреси, переохолодження, гормональний дисбаланс і виснаження.

Діагностика сальпінгоофорита

Гінеколог може запідозрити сальпінгоофорит ще на етапі опитування та збору анамнезу. Під час огляду виявляється болісність внутрішніх статевих органів. Для виявлення ускладнених форм захворювання призначається ультразвукове дослідження з трансвагінальним датчиком. Для правильного вибору медикаментозної терапії проводять бактеріологічний аналіз виділень з уретри, вагіни та цервікального каналу.

В складних діагностичних випадках можуть бути виконані комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії, а також діагностична лапароскопія. При підозрі на спайковий процес у жінки з безпліддям виконується гістеросальпінгографія (після лікування гострого запалення).

Методи лікування сальпінгоофорита

При наявності симптомів сальпінгоофорита слід звернутися до гінеколога. Лікування здійснюється в стаціонарі. Пацієнтці рекомендується постільний режим і відпочинок. В легких випадках можливе амбулаторне лікування.

Консервативне лікування

Медикаментозна терапія спрямована на усунення інфекційного агента та купірування запального процесу. Пацієнткам призначають антибіотики, протизапальні, антигістамінні та імуностимулюючі препарати, а також вітаміни. При виражених ознаках інтоксикації проводиться інфузійна терапія. Пацієнткам рекомендується повноцінне харчування та уважне дотримання питного режиму.

Профілактика сальпінгоофорита

Для запобігання сальпінгоофориту та його ускладнень кожна жінка повинна проходити обстеження у гінеколога щорічно. Для зниження ризику інфекційно-запальних захворювань рекомендується:

• використовувати надійні методи контрацепції;
• підтримувати статеве життя з одним партнером або застосовувати бар'єрні методи контрацепції при наявності кількох партнерів;
• уникати випадкових статевих зв'язків;
• дотримуватись правил інтимної гігієни.

Для запобігання рецидивів хронічного сальпінгоофорита важливо уникати стресу, переохолодження, перевантажень, організовувати режим дня та правильно харчуватись.

Для уникнення ускладнень захворювання важливо звертатися до лікаря при появі перших симптомів. Слід дотримуватись лікарських рекомендацій, завершити повний курс антибіотикотерапії та пройти реабілітацію.

Реабілітація після сальпінгоофорита

Після консервативного лікування та успішного купірування запального процесу пацієнтці можуть бути призначені фізіотерапевтичні процедури. Включають ультразвукову терапію, вибротерапію та електрофорез. Після хірургічного втручання є ризик утворення спайок, що вимагає призначення розсмоктувальної терапії для їх профілактики.