Хто такий венеролог?

Венеролог – це лікар, який виявляє, лікує та запобігає інфекціям, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Серед них: хламідіоз, сифіліс, гонорея, уреаплазмоз, трихомоніаз та інші. При першому зверненні венеролог проводить огляд, призначає аналізи (мазки, тести на інфекції, бакпосів тощо). На основі результатів добирає відповідне лікування. Іноді венеролог поєднує функції дерматолога, тоді його називають дерматовенерологом.

Що входить до компетенції венеролога?

Основні завдання лікаря-венеролога:

• діагностика інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);
• лікування гострих та хронічних форм ЗПСШ;
• профілактика поширення венеричних хвороб (поради щодо контрацепції, вакцинації, способу життя);
• вивчення ускладнень (безпліддя, простатит, патології вагітності, рак шийки матки тощо);
• контроль стану статевих партнерів за наявності виявленої інфекції.

Венеролог не лише лікує саме захворювання, а й допомагає попередити рецидив, враховуючи спосіб життя пацієнта й ризики повторного зараження.

Які хвороби лікує венеролог?

Фахівець цієї галузі займається великим спектром інфекцій та їх ускладнень:

• Сифіліс (збудник – бліда трепонема);
• Гонорея (Neisseria gonorrhoeae);
• Хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз;
• Трихомоніаз (Trichomonas vaginalis);
• Генітальний герпес (вірус простого герпесу);
• Кандидоз (молочниця) у сечостатевій формі;
• Бактеріальний вагіноз, гарднерельоз;
• Ендометрит, аднексит, простатит – ускладнення ІПСШ;
• Папіломавірус (ВПЛ), що може призвести до раку шийки матки.

Якими органами займається лікар-венеролог?

Венеролог працює з органами сечостатевої системи:

• у чоловіків: статевий член, яєчка, простата, уретра;
• у жінок: піхва, шийка матки, малі й великі статеві губи, уретра.

За потреби він направляє пацієнта до суміжних фахівців (уролога, гінеколога, дерматолога, онколога тощо).

Коли варто звернутися до венеролога?

Причиною для візиту можуть стати:

• свербіж, печіння, різь, біль під час сечовипускання;
• підозрілі виділення зі статевих шляхів (із піхви або уретри);
• висип, почервоніння або новоутворення на статевих органах;
• болі чи відчуття важкості внизу живота, у промежині;
• часті рецидиви молочниці (кандидозу);
• порушення менструального циклу в жінок;
• передчасна або надто затяжна еякуляція, часті позиви до сечовипускання в чоловіків;
• незахищений статевий контакт із новим або малознайомим партнером;
• виявлення статевої інфекції у постійного партнера.

Якщо виникли подібні симптоми, не зволікайте з візитом до фахівця, адже рання діагностика ЗПСШ підвищує ефективність лікування.

Коли й які аналізи потрібно робити?

Залежно від ситуації, венеролог може призначити:

• Загальний мазок на флору (із уретри в чоловіків, із піхви в жінок) для первинного скринінгу;
• ПЛР (ДНК-діагностику) для визначення хламідій, гонококів, трихомонад тощо;
• ІФА (імуноферментний аналіз) для виявлення антитіл до збудників (сифіліс, ВІЛ, гепатити тощо);
• Посів на флору – визначає чутливість до антибіотиків;
• RW (реакція Вассермана) – класичний метод виявлення сифілісу;
• Аналіз крові на ВІЛ, гепатити «A», «B», «C»;
• Загальний аналіз сечі, секрет передміхурової залози (за підозри на простатит).

Набір досліджень визначають залежно від симптомів і фактора ризику (типи статевих контактів, кількість партнерів тощо).

Які основні методи діагностики використовує венеролог?

Серед додаткових досліджень:

• Уретроцистоскопія, мікроскопія ерозій (при герпесі, сифілісі);
• Мікроскопічне дослідження мазків для гонореї, кандидозу, трихомоніазу;
• Бактеріологічні посіви (для встановлення збудника за ростом колоній);
• Серологічні тести (ІФА, РІФ) для виявлення хламідій, мікоплазм, уреаплазм тощо.

Поради лікаря-венеролога

Профілактика ЗПСШ

• Уникайте випадкових зв’язків, неперевірених партнерів.
• Використовуйте презервативи при будь-якому вигляді статевого акту (традиційний, оральний, анальний). Однак пам’ятайте, що презерватив не дає 100% гарантії захисту.
• Не користуйтеся чужими рушниками, мочалками та іншими засобами гігієни.
• За перших ознак ЗПСШ не займайтеся самолікуванням, а зверніться до фахівця.
• Якщо у постійного партнера виявлено венеричну інфекцію, лікуватися слід обом одночасно.
• Регулярно проходьте профілактичні огляди у гінеколога/уролога (двічі на рік) – це допоможе вчасно виявити приховані інфекції.

Що робити одразу після сумнівного статевого контакту?

• Ретельно вимити статеві органи з милом.
• Обробити інтимну зону слабким антисептиком (марганцівка, мірамістин, хлоргексидин).
• Помочитися одразу після акту – це зменшить ризик проникнення бактерій у сечовивідні шляхи.
• Якнайшвидше зверніться до венеролога для профілактичного огляду й аналізів.

Хронічні форми ЗПСШ часто призводять до безпліддя, ураження внутрішніх органів, онкологічних хвороб. Не ігноруйте профілактику і звертайтеся до лікаря за перших тривожних проявів.