Венерична гранульома - симптоми, лікування, причини

Інформація про хворобу

Пахова гранулема викликається бактерією Klebsiella (Calymmatobacterium) granulomatis, яка під мікроскопом виглядає як маленька паличка з округлими кінцями і яскраво вираженою капсулою. Вона проникає в організм через слизові оболонки і пошкоджену шкіру, викликаючи локальні запальні реакції. Найчастіше уражаються тканини в області статевих органів, рідше виникають виразки на слизових горла і рота.

Ця патологія відома також як п’ята венерична хвороба або тропічна язвена гранулема. Вона в основному зустрічається в країнах з низьким рівнем медицини та в регіонах з тропічним або субтропічним кліматом. Зі збільшенням туристичних поїздок дане захворювання стало частіше виявлятися в Європі, США та Росії.

Форми захворювання

Лікарі виокремлюють кілька типів венеричної гранулеми в залежності від клінічних характеристик.

• Язва́на форма. Це найбільш поширений тип, що супроводжується утворенням сосочків, потовщенням шкіри та некротичними виразками. Можливий розвиток різних підтипів: рубцево-келоїдна, виразково-пенетруюча та інші.
• Веррокузна форма. Характеризується повільно прогресуючою язвою, на дні якої формуються бородавчасті грануляції, іноді з невеликими серозними або кров’янистими виділеннями. З часом язва покривається щільною корочкою і не викликає фізичних відчуттів.
• Цвітуча форма. Проявляється масивним ураженням шкіри з великими, м’ясистими виразками яскраво-червоного кольору, які можуть кровоточити. Виділення рясні і мають різкий неприємний запах. Пацієнти відзначають сильний свербіж і біль при дотику з одягом, вологістю та миючими засобами.
• Склерозуюча форма. Прогресуючи, захворювання викликає потовщення і розростання шкіри в області статевих органів, що може призводити до стенозу сечівника, анального отвору і прямої кишки, а у жінок — деформації піхви.
• Некротична форма. Розвивається на фоні вторинного інфікування, вважається найбільш серйозною. Характеризується обширним гнійно-запальним ураженням, що включає всі шари шкіри, фасції та м’язові волокна, і може призвести до генералізації інфекції та сепсису.

При наявності ознак кількох типів венеричної гранулеми говорять про змішану форму.

Симптоматика донованозу

Клінічні прояви залежать від стадії захворювання, загального стану здоров’я пацієнта та його форми. Інкубаційний період триває від кількох днів до 3–4 місяців (іноді довше) і може проходити безсимптомно. У міру розмноження бактерії та збільшення її активності на шкірі з’являються блідо-рожеві папули, які можуть локалізуватися в області перетинок, статевих губ у жінок та голівки статевого члена у чоловіків.

Через кілька днів такі папули збільшуються, набрякають і розкриваються, утворюючи виразки з нерівними, піднятими краями, яскраво-червоного кольору та зернистим дном. Ці утворення не викликають болю або дискомфорту. Іноді з виразок виділяється неприємно пахнуча рідина.

Первинні утворення можуть зажити самостійно, але незабаром можуть з’явитися нові. Вторинні виразки можуть утворюватися в області лобка, пахових складках, а в тяжких випадках — на слизових горла та рота. Уражені зони повільно, але послідовно збільшуються, захоплюючи нові ділянки здорової шкіри.

До супутніх симптомів донованозу належать:

• підйом температури до субфебрильних значень;
• головні, м’язові та суглобові болі;
• загальна слабкість;
• підвищена втомлюваність.

Такі симптоми зазвичай з’являються при генералізованих формах або некротичному результаті, а в інших випадках загальна інтоксикація відсутня.

Причини виникнення донованозу

Венерична гранулема передається від інфікованих людей. Вона в більшості випадків передається статевим шляхом серед людей віком від 15 до 50 років, тоді як діти та літні люди заражаються побутовим або контактним шляхом. На відміну від інших венеричних інфекцій, донованоз має низьку контагіозність (здатність інфекції передаватися від зараженого до здорової людини).

Фактори ризику включають:

• проживання або тимчасове перебування в жарких регіонах (Індія, Австралія, країни Африки, Південної Азії та Південної Америки);
• погані санітарні умови;
• відсутність засобів захисту при випадкових статевих контактах;
• індивідуальна сприйнятливість до збудника пахової гранулеми.

Часто донованоз протікає в комбінації з іншими венеричними захворюваннями (сифіліс, гонорея) або може виникнути на фоні системних інфекцій.

Методи діагностики

Діагноз венеричної гранулеми встановлюють на основі:

• анамнезу (множинні статеві зв'язки без захисту, відвідування ендемічних регіонів);
• кліничних проявів та скарг пацієнта;
• результатів фізикального обстеження;
• результатів аналізів і обстежень.

Лікування має проводити лікар-венеролог або дерматовенеролог. Якщо у пацієнта підозрюють донованоз, його постійний статевий партнер також повинен бути обстежений і за необхідності пролікований.

Для підтвердження діагнозу виконують пункційну біопсію виразки. З виразки беруть мазки або роблять відбитки, які вивчаються під мікроскопом. Також обов’язково проводяться тести для виявлення інших венеричних інфекцій, ВІЛ та станів, які можуть співіснувати з донованозом.

Терапія донованозу

Лікування залежить від форми захворювання, стану пацієнта та наявності ускладнень.

Консервативна терапія

Медикаментозне лікування направлене на подавлення інфекції, зменшення запальних вогнищ, симптоматичну допомогу і запобігання ускладненням. Призначаються антибактеріальні та протизапальні препарати, проводиться антисептична обробка. Терапія триває до повного зникнення виразок і стабілізації стану здоров’я. Особливу увагу слід приділити відмові від шкідливих звичок, статевим контактам та підтриманню здорового способу життя.

Хірургічна терапія

Хірургічні втручання проводяться у випадках ускладнень, які не підлягають медикаментозній терапії. В залежності від ступеня тяжкості та характеру дефектів можуть виконуватись висічення та пластику рубців, реконструктивні операції, бужування сечівника, піхви та ін.

Профілактичні заходи

З метою запобігання розвитку венеричної гранулеми рекомендується:

• використовувати бар'єрні методи захисту під час випадкових статевих актів;
• тимчасове перебування в ендемічних регіонах вимагає особливої обережності;
• проводити обстеження після незахищеного статевого контакту;
• не використовувати чужі предмети, на яких можуть залишитися сліди біологічних рідин.

На сьогоднішній день вакцини від донованозу не існує. Профілактика зводиться до ведення здорового способу життя та дотримання заходів безпеки.

Реабілітаційний період

Після хірургічного лікування пацієнту рекомендується протягом 3–6 тижнів:

• уникати статевих контактів і вживання алкоголю;
• не відвідувати лазні, басейни, солярії та пляжі;
• зменшити фізичну активність;
• утриматися від масових заходів і спілкування з незнайомими людьми.

Протягом всього реабілітаційного курсу пацієнт має приймати призначені ліки та регулярно відвідувати лікаря для профілактичного огляду.