Артроз плечового суглоба - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Ця патологія впливає не лише на хрящову оболонку та субхондральну кістку. Дегенеративний процес поступово торкається суглобової капсули і зв'язкового апарату, синовіальної оболонки, а також м'язево-сухожильного простору і субакроміальної зони.

Артроз плечового суглоба може зрештою призвести до виникнення остеоартриту. Для цього стану характерні такі симптоми, як хронічний біль, зниження обсягу рухів у суглобі та хруст під час обертання. В основному цій трансформації піддаються люди старше 40 років.

До основних симптомів артрозу плечового суглоба належать больові відчуття та обмеження в русі руки. Для підтвердження діагнозу корисні візуалізаційні методи дослідження – ультразвукова та рентгенологічна діагностика, а також комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія.

Згідно з клінічними рекомендаціями, на початку захворювання застосовують консервативне лікування, а на пізніх стадіях, коли хрящова тканина сильно пошкоджена і пацієнт відчуває труднощі з самообслуговуванням, потрібна заміна суглоба (протезування).

Види артрозу плечового суглоба

Згідно з класифікацією вирізняють такі різновиди артрозу плечового суглоба:

• первинний артроз, де основну роль відіграють генетичні фактори, і навіть ретельні дослідження не можуть виявити основну причину захворювання;
• вторинний артроз, який розвивається як результат впливу несприятливих чинників на суглоб (травми, ендокринні розлади, анатомічні аномалії суглоба).

Швидкість прогресування захворювання лікарі оцінюють за стадією розвитку хвороби. Чим більш агресивний процес, тим швидше руйнується суглобовий хрящ і торкається підлягаюча кістка. З морфологічної точки зору вирізняють 6 стадій артрозу плечового суглоба:

• перша стадія – хрящовий матрикс стає набряклим і фрагментованим, але цілісність верхньої зони хряща ще не порушена;
• друга стадія – страждають клітини хрящів у глибоких шарах, пошкоджується верхня хрящова пластинка;
• третя стадія – на хрящовій поверхні з'являються вертикальні тріщини;
• четверта стадія – верхня зона хряща починає руйнуватися, утворюються ерозивні дефекти, у підлягаючій кістці формуються кістонні утворення;
• п’ята стадія – на цьому етапі відкривається підлягаюча кістка;
• шоста стадія – субхондральна зона значно потовщується, кісти стають більш вираженими, з'являються остеофіти.

Симптоми артрозу плечового суглоба

Основні клінічні прояви артрозу плеча – це біль, обмежена рухомість суглоба до повної відсутності такої можливості, а також деформація суглоба.

До характерних особливостей больового синдрому при деформуючому артрозі відносяться:

• виникнення болю на початку згинання, розгинання або обертання;
• посилення болю під час фізичного навантаження;
• додаткова нічна біль, викликана застоєм венозної крові всередині кісток;
• наявність блокад – різке заклинювання в суглобі через попадання між суглобними поверхнями уламків кістково-хрящової тканини;
• метеозалежність – болі посилюються зі зміною погоди (в умовах підвищеної вологості та холоду больові відчуття стають більш вираженими).

Артроз є хронічним захворюванням. На ранніх стадіях болі можуть проявлятися періодично (в моменти загострення захворювання). Швидкість прогресування патології залежить від своєчасності та адекватності лікування, а також від зміни способу життя. Біль у плечовому суглобі набуває хронічного характеру, якщо зберігається понад 6 місяців. Перехід від гострого больового синдрому до хронічного свідчить про прогресування захворювання.

Причини виникнення артрозу плечового суглоба

Причини виникнення артрозу плечового суглоба діляться на 2 категорії:

1. модифікабельні – фактори, на які можна вплинути;
2. немодифікабельні – фактори, на які не можна оказати вплив.

До немодифікабельних факторів, які сприяють розвитку артрозних змін у плечовому суглобі, відносяться:

• стать – до 50 років жінки хворіють рідше, але після 50 років захворюваність приблизно рівна серед обох статей;
• вік – ризик збільшується з віком (починаючи з 30 років у хрящі процес деградації протікає швидше, ніж процес відновлення, що створює передумови для захворювання);
• вроджені аномалії будови плеча – надмірна рухомість (гіперрухомість), дисплазія сполучної тканини (в нормі хрящ представлений коллагеном 2-го типу, а при дисплазії він замінюється на менш міцні форми коллагену), нестабільність суглоба;
• генетичні особливості – спадкова схильність до переважання коллагену 2-го типу, поліморфізм генів інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2.

Фактори ризику для виникнення деформуючого артрозу правого або лівого плечового суглоба включають:

• травми суглобів;
• надмірні фізичні навантаження (силові тренування, єдиноборства, включаючи жим штанги);
• ожиріння — для артрозу плеча важливо не це, а метаболічні зміни в сполучній тканині, такі як хронічне запалення, пов'язане з надмірною масою тіла;
• слабкість м'язів плечового поясу, особливо у людей, які працюють з високоточними інструментами (ювеліри, стоматологи, секретарі);
• дефіцит вітаміну D, необхідного для підтримання здоров'я кісткової системи;
• недостаток вітаміну C у раціоні, який важливий для обміну кальцію і фосфору;
• гормональні розлади – хвороби щитовидки, цукровий діабет тощо;
• паління – як активне, так і пасивне.

При артрозі плеча основними мішенями патологічного процесу є хрящ суглоба, субхондральна кістка та синовіальна оболонка. В пошкодженому хрящі знижується синтез протеогліканів, спостерігаються фрагментація та тріщини хряща, що оголюють підлягаючу кістку. Збільшення аномального навантаження на кістку призводить до її ущільнення, утворення кіст і остеофітів.

Діагностика

Обстеження пацієнта з болями в плечовому суглобі починається з рентгенографії. Важливо проводити сканування в кількох проекціях, щоб точно оцінити стан суглоба. Знімки можуть бути зроблені в прямій проекції, а також при внутрішній і зовнішній ротації. Для оцінки м'яко тканинних утворень суглоба, особливо на ранніх стадіях артрозу, найбільш інформативним є ультразвукове дослідження. Якщо діагноз все ще неясний, рекомендується зробити магнітно-резонансну або комп'ютерну томографію суглоба. На цьому етапі також оцінюється функціональність суглоба.

Лікування

На початкових стадіях артрозу плечового суглоба лікування проводиться консервативними методами, а в випадках вираженого руйнування хряща може бути показане оперативне втручання (ендопротезування).

Консервативне лікування

У період загострення основним призначенням є купірування больового синдрому. Для цієї мети найчастіше застосовують нестероїдні протизапальні препарати. Їх можна використовувати місцево (у вигляді кремів і мазей), вводити в порожнину суглоба або застосовувати системно (таблетки, ін'єкції). У деяких випадках, коли біль дуже сильна, можуть бути використані кортикостероїди в коротких курсах.

Введення гіалуронової кислоти або плазми, збагаченої тромбоцитами, в суглоб може мати позитивний вплив на хрящову тканину, сприяючи її відновленню (таке лікування розглядається як патогенетичне). Ці ін'єкції підвищують синтез коллагенових і еластинових волокон, що сприяє покращенню структури хряща і синовіальної оболонки і підвищує конгруентність суглобних поверхонь. Внутрисуглобні ін'єкції також сприяють оптимізації вироблення синовіальної рідини, яка амортизує навантаження, зволожує хрящ і покращує обмінні процеси в хондроцитах, посилюючи їхній внутрішній потенціал.

Після зменшення гостроти симптомів в рамках комплексного лікування можуть використовуватися фізіотерапевтичні методи реабілітації (імпульсні струми, ультразвукова та лазерна терапія). Ці методи здійснюють комплексний позитивний вплив на суглоб.

Хірургічне лікування

Показаннями для хірургічного втручання є значне руйнування хрящової тканини, що супроводжується постійним болем і обмеженням функцій суглобів, що ускладнює самообслуговування і виконання професійних обов'язків. На сьогоднішній день сучасним методом оперативного лікування артрозу плеча є імплантація ендопротеза. В операція виконується з суворим дотриманням методології та застосуванням ендопротезів останнього покоління, що гарантує досягнення кращих терапевтичних результатів.

Профілактика артрозу плечового суглоба

Первинна профілактика артрозу плечового суглоба спрямована на збереження оптимального обміну речовин у кістково-хрящовій тканині. Для цього рекомендується:

• підтримувати нормальну масу тіла;
• адекватно компенсувати ендокринні захворювання (потрібно консультування та динамічне спостереження у ендокринолога);
• поступово зміцнювати м'язовий корсет плечового пояса;
• регулярно виконувати розминки, особливо якщо робота пов'язана з виконанням однотипних рухів.

Для запобігання прогресуванню артрозу плеча важливі наступні рекомендації:

• уникати підйому важкостей, включаючи силові тренування;
• проводити повторні курси лікувального масажу;
• регулярно займатися оздоровчою гімнастикою (під контролем спеціаліста лікувальної фізкультури).

Реабілітація

Після проведення ендопротезування накладається гіпсова пов'язка, що забезпечує необхідну іммобілізацію. Як тільки гіпс знятий, починається період відновлення функціональної активності суглоба. Для цього рекомендуються курси лікувального масажу, фізіотерапія та оздоровча гімнастика під контролем спеціаліста ЛФК.