Бурсит плечового суглоба - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Суглобна сумка — це вузька порожнина, насичена синовіальною рідиною. Бурси утворюються в зонах, де кісткові структури суглоба близькі до шкіри, граючи роль розмежувачів і пом’якшувачів. При запаленні синовіальний покрив починає виробляти надмірну кількість рідини, а його склад змінюється. Це стає морфологічною основою для прояву симптомів бурситу плечового суглоба.

Захворювання може мати як інфекційну, так і неінфекційну природу. Головні прояви бурситу включають: болі в області плечового суглоба, обмеження рухливості та набряк шкіри. При здавленні нервових стовпів можуть виникати оніміння, відчуття «мурашок» і зниження м’язового тонусу.

Найчастіше запалюються підакроміальна та піддельтовидна бурси. Хронічні неінфекційні ураження частіше зустрічаються у молодих людей, які піддаються ризику травматизації м’яких тканин через інтенсивні фізичні навантаження та неправильну техніку виконання вправ. Основним фактором схильності до захворювання є хронічна травматизація, тому в групі ризику знаходяться шахтарі, вантажники, стоматологи та інші професійні працівники. До окремої категорії відносяться ревматологічні бурсити, пов’язані з аутоімунними процесами.

Діагностика базується на клінічних симптомах і даних додаткових досліджень, включаючи візуалізаційні методи (рентгенографія, ультразвукове дослідження, комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія). Лабораторні аналізи допомагають визначити активність запального процесу.

Методи лікування запальних захворювань бурси плечового суглоба різноманітні та включають різні варіанти місцевого і системного впливу. Для швидкого усунення болю використовується локальна терапія, включаючи ін'єкції анальгетиків спільно з глюкокортикоїдами.

Види

За течією бурсит ділиться на 2 типи:

• гострий;
• хронічний.

За локалізацією запальний процес може бути різним:

• субакроміальний;
• піддельтовидний;
• підключичний.

Локалізація визначається залученістю певної бурси. При запаленні області під дельтовидною м’язом говорять про піддельтовидний бурсит; якщо запалюється бурса поблизу акроміального відростка лопатки — це підакроміальний бурсит, а якщо в області клювовидного відростка — підключичний.

Симптоми бурситу плечового суглоба

До основних клінічних ознак бурситу відносяться:

• помірні больові відчуття в області суглоба;
• обмеження рухливості в плечовому суглобі (через біль);
• почервоніння шкіри над суглобом (помірна гіперемія);
• набряк шкіри над плечовим суглобом.

Загальний стан пацієнта при бурситі, як правило, залишається стабільним. При виникненні гнійного процесу в суглобній сумці може спостерігатися незначне підвищення температури тіла.

При пальпації ураженого суглоба може бути виявлена болючість і локальне підвищення температури шкіри. При згинанні і розгинанні суглоба (активно і пасивно) посилюється больовий синдром.

Своєчасний початок лікування сприяє одужанню гострого процесу. Без терапії захворювання може перейти в хронічну форму. Болі стають менш інтенсивними, зменшується набряк, проходить гіперемія, але може з’явитися локальна пухлина з м’якоеластичною консистенцією, що відповідає запаленій бурсі. Хронічний бурсит характеризується неприємними відчуттями при русі в суглобі та обмеженням амплітуди рухів. Пацієнти можуть відчувати парестезії, включаючи оніміння руки. М'язи, що оточують суглоб, рефлекторно спазмуються.

При гнійній формі бурситу клінічні ознаки більш виражені. Пацієнти скаржаться на сильні болі в суглобі розпираючого або колючого характеру, підвищення температури тіла та інші симптоми інтоксикації. Запалений суглоб на дотик гарячий, набряклий і болючий. В загально-клінічному аналізі крові виявляється підвищена кількість лейкоцитів, пришвидшене осідання еритроцитів, спостерігається ріст рівня нейтрофілів.

Причини бурситу плечового суглоба

Основні причини бурситу плечового суглоба включають:

• постійне впливання надмірних механічних навантажень на суглоб, що перевищують його міцність;
• пряме травмування суглоба, наприклад, внаслідок удару або розтягування зв’язок;
• метаболічні порушення — солі сечової кислоти при подагрі можуть осідати в капсулі суглоба, приводячи до бурситу;
• автоімунні процеси, при яких клітини імунної системи атакують м’якотканинні структури суглоба;
• проникнення мікроорганізмів у суглобову порожнину при відкритих раренях, гнійних ураженнях шкіри або поширення патогенів з потоком крові і лімфи з вогнищ хронічної інфекції (наприклад, пієлонефрит, тонзиліт, лімфаденіт тощо).

При запаленні синовіальної сумки збільшується синтез і в'язкість синовіальної рідини, що призводить до ущільнення синовіальної оболонки бурси. Важливо розрізняти інфекційний бурсит, викликаний мікроорганізмами, та асептичний, обумовлений травматизацією, відкладенням уратів або аутоімунними реакціями. Основними збудниками інфекційного бурситу можуть виступати стафілококи, стрептококи та синьогнійна палочка.

Діагностика

Для візуалізації запальних змін у суглобі проводяться два скринінгові дослідження — рентгенографія та ультразвукове дослідження. Рентгенографія дозволяє оцінити стан кісткових структур і виявити відкладення кальцієвих солей у суглобовій сумці, що може вказувати на хронічне протікання хвороби (калькульозний або кам’янистий бурсит). Ультразвукове дослідження є більш інформативним для визначення стану м’якотканинних структур суглоба, що дозволяє виявити, яка бурса плеча запалена, ступінь активності запального процесу та приблизний обсяг ексудату в синовіальній сумці.

У складних випадках доцільно проведення комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії. Ці методи забезпечують послойне сканування досліджуваної області з кроком у 2-3 мм. На основі зображень можна створити 3D-модель для візуалізації характеру і обсягу змін.

При підозрі на гнійний бурсит виконується загально-клінічний аналіз крові, в якому визначаються ознаки бактеріального запалення. Якщо необхідно виключити ревматологічну природу захворювання, то для цього застосовують ревмопроби (антистрептолізин-О, ревматоїдний фактор тощо). Біохімічний аналіз крові допомагає виявити рівень сечової кислоти при підозрі на подагру та асоційований з нею бурсит.

Лікування бурситу плечового суглоба

Лікувальна програма при бурситі визначається гостротою і характером запального процесу, ступенем вираженості больового синдрому та наявністю супутніх захворювань. В більшості випадків достатньо комплексного консервативного лікування. Однак при наявності гнійного процесу потрібне хірургічне втручання.

Консервативне лікування

Комплексне консервативне лікування бурситу включає:

• медикаментозне лікування;
• лікувальну фізкультуру;
• оздоровчий масаж.

Для полегшення болю застосовують нестероїдні протизапальні засоби як місцевої, так і системної дії. У важких випадках можуть бути показані ін'єкції кортикостероїдів у порожнину суглоба. Якщо і ця міра не забезпечує значного полегшення, виконується блокада надлопаткового нерва.

В комплексному лікуванні бурситу плечового суглоба активно застосовуються фізіотерапевтичні процедури. Швидке і ефективне вплив забезпечує екстракорпоральна ударно-хвильова терапія, де високоенергетична вібрація ударної хвилі короткочасно впливає на осередок захворювання, що призводить до зниження больового синдрому, покращення місцевого кровообігу та зменшення запалення у фіброзних ділянках.

Хірургічне лікування

Операція при гнійно́му бурситі включає вскриття запаленої бурси, видалення гною та деструктивно змінених тканин, промивання бурси антисептичними розчинами та встановлення дренажу, що дозволяє забезпечити вільний відтік патологічного вмісту.

Профілактика

Для зниження ризику виникнення бурситу плечового суглоба рекомендується:

• додержуватися гігієни праці;
• стежити за правильною технікою виконання фізичних вправ та використовувати тейпування;
• вчасно лікувати інфекційні процеси, щоб запобігти розвитку хронічної інфекції в організмі.

Реабілітація

Після хірургічного вскриття запаленої бурси необхідно забезпечити функціональний спокій оперованої кінцівки. Для цього застосовуються спеціальні підтримуючі пов’язки. Після загоєння рани рекомендовано курс масажу та фізіотерапевтичних процедур.