Посттравматичний артроз - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Посттравматичний артроз – це захворювання, що характеризується дегенерацією суглобового хряща, викликаною раніше перенесеною травмою.

Про захворювання

При посттравматичному артрозі найбільші зміни відбуваються в суглобовому хрящі, однак зачіпаються й інші структури, які беруть участь у формуванні рухомого з'єднання кісток: підхрящова кісткова тканина, синовіальна оболонка, зв'язковий апарат і м'язи навколо суглоба.

Це захворювання проявляється вираженим больовим синдромом, серйозним обмеженням рухливості ураженого суглоба та появою стійких контрактур, які не піддаються консервативному лікуванню. Функціональні можливості суглобів також порушуються. При ураженні суглобів нижніх кінцівок на певному етапі пацієнти можуть бути не в змозі пересуватися без опори. Якщо посттравматичний артроз зачіпає великі та середні суглоби рук, страждає здатність до захвату та утримання, а також спостерігаються порушення дрібної моторики.

Діагностика базується на даних клінічного обстеження, рентгенографії та ультразвукового дослідження ураженого суглоба. У складних випадках може знадобитися використання комп'ютерної чи магнітно-резонансної томографії.

На ранній стадії лікування артрозу проводиться консервативно, включаючи медикаментозне зняття болю, зміну способу життя та зміцнення суглобового хряща з використанням ін'єкцій гіалуронової кислоти. При погіршенні стану необхідно проводити заміну суглоба на штучний (ендопротезування).

Види

Згідно з клінічною практикою, виокремлюються 4 стадії посттравматичного артрозу:

• Перша стадія. Патологічний процес тільки починається, спостерігається стискання хрящової пластини.
• Друга стадія. Хрящ стає тоншим, що веде до звуження суглобової щілини; кістка піддається збільшеним навантаженням, що призводить до утворення остеофітів.
• Третя стадія. Хрящова пластина втрачає свою товщину до такої міри, що на деяких ділянках починає оголюватися кістка, а суглобова щілина продовжує звужуватися.
• Четверта стадія. Суглобова щілина практично не видна, хрящ і кістка значно зруйновані, суглоб деформується, що викликає серйозні функціональні порушення.

За анатомічною локалізацією відрізняють такі види захворювання:

• коксартроз – ураження тазостегнового суглоба;
• гонартроз – ураження колінного суглоба;
• артроз гомілковостопного суглоба;
• артроз плечового суглоба;
• артроз ліктьового суглоба;
• артроз суглобів стопи, включаючи міжфалангові з'єднання;
• артроз променевого суглоба та інші типи.

Симптоми посттравматичного артрозу

Ступінь вираженості симптомів посттравматичного артрозу залежить від стадії захворювання. До основних клінічних ознак належать:

• біль в області ураженого суглоба, що посилюється при фізичній активності;
• біль при початку рухів (больовий синдром старту);
• відсутність болю в спокої на початкових стадіях;
• хрущ при згинанні та розгинанні суглоба;
• обмеження рухливості та функціональної активності ураженого суглоба (проблеми при підйомі по сходах, кульгавість тощо - характер залежить від ураженого суглоба);
• залежність болю від погоди;
• нічні болі.

Посттравматичний артроз протікає хвилеподібно, з періодами загострення та ремісії. Загострення можуть супроводжуватися запаленням синовіальної оболонки, що проявляється набряком суглоба, почервонінням шкіри та підвищенням температури в області суглоба.

Збільшення дегенеративних змін у суглобі з часом призводить до деформацій. Суглоб викривляється, виникають контрактури, що обмежують функціонування м'язів і суглобів. При пальпації можуть бути виявлені остеофіти з болючістю.

Причини

Посттравматичний артроз найчастіше виникає внаслідок внутрішньосуглобних переломів. До травм, що підвищують ризик розвитку деформуючого артрозу гомілковостопного суглоба, належать:

• ушкодження щиколоток з розривом сполучнотканинної перегородки між великогомілковими кістками;
• відрив фрагментів кістки від великої гомілкової кістки;
• руйнування кінця великої гомілкової кістки.

Фактори ризику для артрозу колінного суглоба (гонартрозу) включають:

• переломи проксимального відділу великої гомілкової кістки;
• переломи стегнової кістки, що впливають на суглоб;
• ушкодження надколінника.

У пацієнтів з фіксацією переломів пластинами та шурупами при внутрішньосуглобних переломах спостерігається швидка прогресія артрозу, а в подальшому може знадобитися ендопротезування суглоба.

Діагностика

Діагностика патологічного процесу базується на клінічному огляді та пальпації. Для підтвердження діагнозу застосовуються рентгенографія та ультразвукове дослідження. УЗД надає більш актуальну інформацію для виявлення початкових стадій захворювання, а рентгенографія – для оцінки стану кісткових структур на більш пізніх етапах. У випадках складної клінічної ситуації та перед плануванням операції може знадобитися комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Лабораторні дослідження мають обмежену інформативність для об'єктивної діагностики посттравматичного артрозу і можуть бути виконані лише в якості скринінгу при передопераційній підготовці.

Лікування посттравматичного артрозу

Для лікування посттравматичного артрозу застосовуються багато медикаментів, що допомагають полегшити хворобу, але не впливають на її патогенез. При прогресуванні недуги може знадобитися хірургічна терапія, що полягає в ендопротезуванні суглоба. Показаннями до операції є виражені деформації суглобових поверхонь, порушення осі кінцівки, нестабільність суглоба та наявність контрактур.

Консервативне лікування

Основним напрямком консервативного лікування є немедикаментозний підхід, що включає:

• регулярне виконання фізичних вправ під наглядом спеціаліста;
• зниження маси тіла при наявності надмірної ваги;
• використання ортопедичних коректорів;
• курс фізіотерапевтичних процедур.

Немедикаментозна терапія спрямована на запобігання появи або полегшення больового синдрому, поліпшення функціонального стану суглоба, відновлення кровообігу в ураженій області та поліпшення трофіки суглобових поверхонь.

Якщо перераховані методи не допомагають, показано застосування нестероїдних протизапальних засобів. У важких випадках, коли вони виявляються неефективними, можна використовувати кортикостероїди.

Нещодавно в практиці лікування з'явилися препарати, що спрямовані на модифікацію хвороби, такі як гіалуронат різних молекулярних мас, який вводиться в суглоб для зволоження його поверхонь і запобігання їх руйнування. Гіалуронова кислота покращує живлення хряща та підлягаючої кісткової тканини, а її дія зберігається на протязі 6-12 місяців.

Також застосовується PRP-терапія, яка передбачає ін'єкцію збагаченої тромбоцитами плазми, отриманої з венозної крові після центрифугування.

Хірургічне лікування

Показання для хірургічного втручання при посттравматичному артрозі залежать від локалізації процесу.

• Якщо консервативне лікування при переломах шийки та головки стегнової кістки не приносить результатів, рекомендується первинне ендопротезування. Це дозволяє провести ранню активізацію пацієнта та покращити якість життя.
• При ушкодженні гомілковостопного суглоба іноді виконується артродез. Це крайня міра, що передбачає штучне обездвиження суглоба для зниження больового синдрому.
• Тотальне ендопротезування колінного суглоба є одним з найбільш ефективних і популярних методів лікування термінальної стадії посттравматичних змін у коліні.

При інших типах деформуючого артрозу план хірургічного лікування складається аналогічним чином.

Профілактика

Профілактика посттравматичного артрозу включає в себе дії, спрямовані на оптимізацію умов для повного відновлення суглобів після перенесених внутрішньосуглобних переломів. Для цього проводиться диференційоване лікування з розширенням показань до хірургічного втручання при наявності зміщення кісткових фрагментів і інших ускладнюючих факторів.

Реабілітація

Після хірургічного лікування посттравматичного артрозу необхідна комплексна реабілітація, що охоплює наступні області:

• лі лікувальну фізкультуру для розробки оперованого суглоба;
• фізіотерапевтичні процедури для покращення кровообігу в околосуглобних тканинах;
• відновлювальний масаж для зняття м'язового спазму;
• кінезіотейпування для стабілізації ушкодженого суглоба.