Дисбактеріоз - симптоми, лікування, причини

Що таке дисбактеріоз?

Дисбактеріоз кишечника – це сукупність симптомів, що виникають внаслідок порушення балансу або кількості мікроорганізмів у тонкій та/або товстій кишці. Дане стан не вважається окремою хворобою, а є наслідком інших захворювань або станів. Зв'язок між мікрофлорою та розвитком захворювань досі є темою активних досліджень.

Загальні відомості про захворювання

В нормі травна система людини населена більш ніж семи тисячами різних мікроорганізмів. Мікрофлора забезпечує середу для існування та зростання, а також відіграє важливу роль у функціонуванні організму:

• стимулює регенерацію клітин стінок кишечника;
• пригнічує ріст патогенних мікроорганізмів;
• бере участь у всмоктуванні поживних речовин;
• регулює обмін жирів та енергії;
• підтримує імунну систему та відновлює її функції;
• впливає на роботу головного мозку.

Порушення мікрофлори може призвести до передчасного старіння та лежить в основі різних аутоімунних та запальних захворювань, розладів травної системи та нейропсихічних розладів.

Дисбактеріоз частіше зустрічається у дорослих, причому як у чоловіків, так і у жінок.

Типи дисбактеріозу

В залежності від передбачуваного складу мікрофлори виділяють три ступені дисбактеріозу:

• I – зменшення кількості нормальних мікроорганізмів;
• II – збільшення числа умовно-патогенних мікроорганізмів;
• III – поява патогенних, хвороботворних бактерій.

Також розрізняють три клінічні форми дисбактеріозу:

• латентна (виявляється лише за допомогою додаткових методів діагностики, не проявляє себе клінічно);
• з кишковими проявами (формується картина диспепсії);
• з ускладненнями (ознаки хронічних захворювань кишечника, статевих органів, шкіри, а також інсулінорезистентність).

Ознаки захворювання

Класичні симптоми дисбактеріозу у дорослих:

• діарея, запор або їх чергування;
• біль у животі непостійної інтенсивності;
• урчання в животі;
• вздуття;
• переповненість в животі після їжі;
• відрижка.

Ці прояви стають більш явними після прийому молочних, зернових продуктів, випічки та солодощів.

Зниження захисної функції кишечника може призвести до порушень в імунній системі, що призводить до ускладнень дисбактеріозу:

• сухість або надмірна жирність шкіри, свербіж;
• вагінальний кандидоз;
• неприємний присмак у роті, запах з рота, стоматит;
• спостереження за збільшенням маси тіла, підвищенням рівня цукру в крові, дисліпідемією;
• біль у суглобах;
• загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, перепади настрою;
• частий пронос і свербіж шкіри після вживання алергенних продуктів.

Фактори, що сприяють дисбактеріозу

Основні фактори, що сприяють розвитку дисбактеріозу:

• неправомірне застосування антибіотиків та інших антимікробних засобів;
• несбалансоване харчування (недостаток свіжих або ферментованих овочів і фруктів, складних вуглеводів і надлишок цукрів, смажених і жирних страв);
• зловживання алкоголем;
• вживання продуктів з добавками (включаючи антибіотики);
• гормональний дисбаланс (гіперандрогенія у жінок);
• вроджені та придбані імунні розлади;
• психоемоційний стрес;
• зміна кліматичних умов та вплив на біоритми;
• хіміотерапія та променева терапія;
• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та серйозні інфекційні захворювання.

Методи діагностики

Діагностика та лікування дисбактеріозу кишечника перебувають у веденні гастроентеролога або терапевта. Діагностичний процес включає кілька етапів:

• збір скарг;
• аналіз анамнезу та образу життя пацієнта (лікар з'ясовує, коли та в яких умовах проявилися симптоми, як вони змінювалися, що пацієнт робив для полегшення стану та наскільки це було ефективно, а також цікавиться харчуванням, фізичною активністю та образом життя пацієнта);
• об'єктивний огляд (при дисбактеріозі можуть бути виявлені дискомфорт, болючість у животі при пальпації, здуття, урчання в кишечнику);
• додаткові методи діагностики (копрограма дозволяє оцінити переварювання поживних речовин, посів калу виявляє умовно-патогенні та патогенні бактерії, а також їх чутливість до антибіотиків; рідко використовують бактеріологічні дослідження слизових оболонок і інтестиноскопію для огляду слизової кишечника).

Способи лікування

Склад мікробіома кишечника безпосередньо залежить від дієти пацієнта. Харчування має бути різноманітним і збалансованим, включаючи різні види овочів та фруктів, як свіжих, так і приготованих. Слід обмежити прості вуглеводи та тваринні жири, а в деяких випадках – глютен і молочні продукти, в залежності від індивідуальної переносимості.

Спори про необхідність призначення пробіотиків для лікування дисбактеріозу у дорослих та дітей тривають. Раніше пробіотики широко використовувалися для корекції мікрофлори, але тепер доведено, що склад мікрофлори набагато різноманітніший, ніж може бути представлений у таблетках, і для корекції різних симптомів можуть знадобитися різні бактерії. Тому призначення пробіотиків має залишатися на розсуд лікуючого лікаря.

Також лікар може рекомендувати:

• пребіотики (для покращення росту корисних бактерій);
• антибіотики (для подавлення патогенної мікрофлори);
• бактеріофаги;
• трансплантацію калу.

Профілактичні заходи

Щоб знизити ризик порушення мікрофлори кишечника, слід:

• дотримуватися раціонального та збалансованого харчування;
• вживати достатню кількість води – мінімум 1,5 літра на день;
• вести активний спосіб життя, включаючи фізичні навантаження та уникаючи стресів;
• своєчасно лікувати інфекційні та соматичні захворювання;
• обгрунтовано застосовувати антибіотики (тільки за необхідності, в необхідній дозі та повному курсі);
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• ретельно мити фрукти та овочі перед вживанням;
• унікати використання особистої гігієнічної косметики з протимікробними добавками.

Дотримання цих рекомендацій допоможе зберегти нормальну мікрофлору кишечника та уникнути захворювань, пов'язаних із її дисбалансом.

Реабілітація

Реабілітація не потрібна.